Твір на тему:

Грецька міфологія та її вплив на сучасну літературу

Майже у кожного народу з прадавніх часів збереглися перекази, де дійсне, історичне переплітається з недійсним, вигаданим, де діють не лише люди, але й казкові істоти, витвори народної фантазії: безсмертні боги, напівбоги, небувалі тварини; де відбуваються неймовірні явища. За давніх часів люди сприймали міфи, як правдиві розповіді про те, що було колись. Але минали віки, і міфи поступово перетворювались на бабусині казки, і вже тільки малі діти вірили у їх правдивість. Їх почали тлумачити не в прямому, а в переносному розумінні.

Близько чотирьох тисяч років відділяють нас від першопочатків дитинної людської цивілізації – Стародавньої Греції, або Еллади, маленький, за нинішнім рахунком, народ який створив мистецьку культуру, що стала золотим фондом, із якої людство і досі черпає натхненні образи і моральні засади.

Стародавня Греція складалася з держав, що існувати на території північної частини Балканського півострова, острів Егейського моря, на берегах Чорного моря, на західному узбережжі Малої Азіата Сицилії. І саме тут, а не скажімо в Стародавньому Єгипті , що має ще давнішу історію, обдарований і діяльний народ розвиваючи і вдосконалюючи своє суспільство, і при цьому почувались у реальному світі органічною і невід’ємною частиною природи, - цей народ створив багато літературних форм і жанрів, що під грецькими назвами стали взірцем для всієї європейської літератури (трагедія, комедія, епос, лірика), а також заклав основу для більшості наукових дисциплін(філософії, філології, природознавства, медицини, музики).

В давній Греції – чи Елладі міфи стали основою літератури, скульптури, живопису, театрального мистецтва.

Міфи складалися в давній Греції же задовго до того, як там поширилося письмо – грецька абетка. Один і той самий міф – про якогось бога, чи героя – міг існувати в чисельних варіантах: місцевих (у різних місцевостях), часових(що виникли за різних часів), авторських(в залежності хто опрацював міф).

Чи не тому в данину високоосвіченою вважали ту людину, яка володіла знаннями про античний світ і його культуру? Бо саме в глибинах формування давньогрецької суспільності, вироблялися закони людської моралі та правила взаємин поміж людьми, використовувались думки про загальнолюдські цінності. Давні греки першими порушили соціально-політичні і морально-психологічні питання, що й досі хвилюють людей. Зазнавши чисельних втрат від воєн вони засуджували війну, і славили мир, шукаючи шляхи розумного розв’язання воєнних конфліктів. Пройшовши в своєму історичному поступі всі етапи суспільних формації, давні греки першими визначили цінність людини як особистості, і засуджували експлуатацію людини людиною, і рабство. Людина для давніх греків – вінець творіння, еталон прекрасного, поєднання фізичного і духовного начал. Людські почуття – дружба, кохання, вірність, зрада, ненависть, душевні страждання – все це знайшло місце і в міфології, і в літературі давніх греків. А понад усе людський розум, його всеосяжність! Ось це стане рушієм земної цивілізації. Таким чином, греки на чільне місце висунули людину.

В кожному природному явищі давні греки вбачали надприродну силу, хоча самі були органічною часткою цієї природи. Тому в міфах вся нежива природа олюднювалась, обожествлялась, а людська доля визначалася наперед богами, і навіть боги не могли її переінакшити. Різні лиха, що їх зазнавали люди – чи то хвороба, чи то смерть – були карою богів за якісь погані вчинки. За добро, людей боги винагороджували, інколи навіть безсмертям, як, наприклад Гераклові.

І все-таки в міфах відбилося віковічне прагнення людей пізнати довколишній світ навіть усупереч богам або принаймні з їхньої ласки. Хіба не про те свідчать подвиги Геракла, подорожі Одіссея, чи політ Ікара?

Неможливо переоцінити значення грецької міфології для світової культури. Якщо наукові досягнення жерців давнього Єгипту суворо утаємничувались, і не стали надбанням людства, демократизм давньогрецької міфічної культури став золотим фондом у скарбниці сучасної людської спільноти.

Багато поколінь письменників брали і досі беруть образи для своїх творів із грецької міфології. А найпершим був легендарний автор славетних поем “Іліада” та “Одіссеї” – Гомер. Бо саме з його творів починається давньогрецька міфологія, і хай досі не доведена реальність його постаті, і хай досі міста і краї сперечаються за право бути місцем його появи на світ. Ці епічні поеми народжені високою культурою талановитого народу, його міфологічною творчістю.

Також візьмемо образ титана Прометея. Ним надихались античні автори , письменники пізніших часів: Вольтер, Гете, Байрон. Згадаємо такі твори української літератури: поему “Кавказ” Тараса Шевченка, твори Лесі Українки, поему “Промете” А. Малишка

Не випадково історію грецького народу ми починаємо вивчати із його міфів. Їх можна назвати тим золотим фондом, що його в скарбниці своєї пам’яті повинна мати кожна освічена людина.

Поринаючи у давнину у світ античної літератури, пам’ятаймо слова римського філософа й імператора Марка Аврелія “хто знає минуле, той розуміє сучасне та передбачає майбутнє”.