коли почуття й відчуття персонажа особливо загострені. Схожою є проблематика у романі “Місто”. Передаючи цей стан головних героїв, внутрішнє буття творчої свідомості та її реалізацію в соціумі водночас, письменники досягають надзвичайної емоційної перевантаженості, і емоційність ця згасає, заплутується в численних стосунках, зв’язках, які то рвуться, то відновлюються знову. Але тим часом читач відчуває, як у словесних лабіринтах народжується щось зовсім несподіване, нове, яке можна віднайти тільки в інтелектуальному романі.
Отже, критична рецепція романів В.Домонтовича та В.Підмогильного повинна відбуватися на перетині традицій української літератури та західноєвропейської філософії. Художні прийоми моделювання дійсності, притаманні природі інтелектуально-філософського роману світоглядного спрямування. Прозова спадщина письменників сприймається крізь призму філософсько-естетичних засад образного мислення, оприсутнених в текстах через художньо реалізовані, теоретико-критичні погляди, а також в широкому контексті літературно-філософських концепцій доби.
Агеєва В. Поетика парадокса: Інтелектуальна проза Віктора Петрова-Домонтовича. – К.: Факт, 2006. – 432 с.
Бахтин М. Эстетика словесного творчества. – М.: Искусство, 1986. – 445 с.
Білокінь С. Довкола таємниці // Петров В. Діячі української культури (1920 – 1940 рр.). Жертви більшовицького терору. – К.: Воскресіння, 1992. – С. 3 – 20.
Ганошенко Ю.А. Міф, архетип, традиційний образ в українському інтелектуальному романі 20-30-х рр. ХХ ст.: Автореф. дис...канд. філолог. наук. 10.01.01 / Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна – Харків, 2006. – 19 с.
Голубєва З. Український радянський роман 20-х рр. – Х.: Вид-во Харківського ун-ту, 1967. – 175 с.
Домонтович В. Доктор Серафікус. Без грунту. – К.: Критика, 1999. – 381 с.
Калениченко Н. Українська проза початку ХХ століття. – К.: Наукова думка, 1964. – 447 с.
Л. С. Новые книги: Петров Виктор. “Алина и Костомаров” (рецензія) // Красное слово. – 1930. – №1. – С.120 – 123.
Левчук Л. Психоаналіз: історія, теорія, мистецтвознавча практика. – К.: Либідь, 2002. – 255 с.
Леонід. В.Петров. “Романи Куліша” (рецензія) // Критика. – 1931. – №2. – С. 138 – 140.
Лущій С.І. Художні моделі буття в романах В.Підмогильного: Автореф. дис…канд.. філолог. Наук. 10.01.01. / Інститут літератури ім.. Т.Г.Шевченка Національної академії наук України. – Київ, 2000. – 19 с.
Матасова Ю. Архетип у романістиці Ф. С. Фіцджеральда та В. Домонтовича: Автореф. дис....канд. філолог. наук. 10.01.05 / Київський національний лінгвістичний університет. – К., 2005. – 20 с.
Михайлова А.А. Ерос як естетична та поетологічна проблема української прози 20 – 30-х років: Автореф. дис…канд. філолог. наук. 10.01.01 / Дніпропетровський національний університет. –Дніпропетровськ, 2004. – 20 с.
Мусь М. “Місто” // Робітничий журнал. – 1929. – № 6. – С. 10.
Нові видання “Книгоспілки” // Нова громада. – 1928. – № 9. – С. 1.
218 Підмогильний В. Місто: Роман-оповідання. – К.: Молодь, 1989. – 448 с.
Санович А. Рецензія // Нова генерація. – 1929. – №9. – С.54 – 55.
Старинкевич Е. Домонтович Віктор. “Дівчина з ведмедиком” (рецензія) // Красное слово. – 1929. – №4. – С. 105 – 107.
Хуторян А. В.Підмогильний: Місто // Пролетарська правда. – 1928. – 25 травня.
Шерех Ю. Друга черга: Література, театр, ідеології // Сучасність. – 1978. – С. 124.
Якубовський Ф. “Філософія землі” в нашій літературі // Критика. – 1928. – № 4. – С. 103.
Якубовський Ф. Віктор Домонтович. “Дівчина з ведмедиком” (рецензія) // Життя і революція. – 1929. – №4. – С.188 – 189.
Якубовський Ф. Художня проза в українських журналах (жовтень-грудень 1929) // Критика. – 1930. – №2. – С. 103 – 131.
РЕЗЮМЕ
У статті досліджується концептуальні засади художнього мислення В.Домонтовича і В.Підмогильного, аналізуються перенесені у художню площину проблеми філософсько-психологічного плану. Увага зосереджується на рецепції світоглядних парадигм у інтелектуальній романістиці письменників-модерністів. У цьому ракурсі рецепція розглядається ще як філософський дискурс, що реалізовується на різних рівнях тексту.
Ключові слова: художнє мислення, світоглядна парадигма, філософсько-психологічні засади, екзистенція, психоаналіз.