Гомерівський епос
План
Прогресивні тенденції Гомера в поемах “Іліада” та “Одісея”.
Основні риси героїчного епосу Гомера.
Художня дійсність та поетична техніка епосу в поемах.
Гомерівське питання.
Навчальні посібники:
Пащенко В. І., Пащенко Н. І. Антична література. – К.: Либідь, 2001.
Антична література /за ред. проф. А. А. Тахо-Годі. – М.: Вища школа, 1976.
Тронский И. М. История античной литературы. – М.: Высшая школа, 1983.
Султанов Ю. І. У світі античної літератури. – Харків.: Ранок, 2002.
Гомерові поеми «Іліада» та «Одіссея» були створені в першій третиніІ тисячоліття до н. е. області Давньої Греції, що мала назву Іонії. Складачів цих поем було, мабуть, дуже багато, але художня єдність поем вказує на яко-гось невідомого нам єдиного автора, що залишився у пам'яті всієї античності і всієї пізнішої культури під ім'ям Гомера.
1. Сюжет. а) Події до «І л і а д и». Війну греків і тро-янців, що була змістом троянської міфології, начебто було ро-ковано згори. Розповідали, що Земля, переобтяжена надмірним людським населенням, звернулася до Зевса з проханням скоротити люд-ський рід, і Зевс вирішив для цього розпочати війну між грека-ми і троянцями. Земною причиною цієї війни було викрадення спартанської цариці Гелени троянським царевичем Парісом. Паріс був найкраси-вішим чоловіком в Азії, а Гелена — найкрасивішою жінкою в Європі.
Величезний грецький флот висадив військо за кілька кіло-метрів від Трої. Греки розбили тут свій табір і напали на Трою і на її союзників поблизу. Протягом дев'яти років війна точить-ся без помітної переваги якоїсь сторони. Троя досить могутня і неприступна. Те, про що розповість «Іліада», охоплює події десятого року війни, всього за кілька днів до падіння Трої. Про-те само падіння в «Іліаді» не зображено.
б) Події «І л і а д и». «Іліада» розповідає лише про один епізод з десятого року війни. Події охоплюють лише 51 день. Проте поема дає максимально насичене зображення військового життя.
Основна лінія розповіді охоплює пісні І, XI, XVI—XXII (всього в “Іліаді” та “Одіссеї” по 24 пісні). Це розповідь про Ахіллів гнів і наслідки цього гніву. Ахілл гнівається на обраного го-ловнокомандувачем Агамемнона за те, що той одібрав у нього полонянку Брісеїду. А відібрав цю полонянку Агамемнон тому, що за велінням Аполлона мусив свою полонянку Хрісеїду повернути її батькові Хрісові, жерцеві Аполлона під Троєю. У І пісні зображено сварку з Агамемноном, залишення Ахіллом поля битви і звернення його до матері Фетіди зі скаргою, а та дістає від Зевса обіцянку покарати за це греків.
