Адресою сервера є доменне ім'я комп'ютера, на якому роз-міщено інформаційний ресурс.

Шлях доступу до файла - це послідовність імен каталогів і підкаталогів, в останньому з яких міститься потрібний файл. Імена каталогів розділяються нахиленою рискою (/).

Ім'я_файла, тобто конкретного документа, пошук якого здійснюється, зазвичай має дві складові: перша описує зміст да-них, а друга вказує на тип даних і називається розширенням. Найчастіше в Interneti зустрічаються такі розширення: htm - WеЬ-сторінка , txt- простий текст , zip - стиснутий набір фай-лів, ]рg - графічне зображення.

Якщо URL містить лише дві складові - протокол і адресу сервера, то у такому разі файл завантажується з домашньої сто-рінки за умовчуванням. Саме з цієї сторінки зручно починати свою віртуальну подорож по WеЬ-сайту будь-якої організації, переходячи від одного документа до іншого за допомогою гіперепосилань

Наприклад: адресою http://www. Ьапк.gоv.uа по-падаємо на домашню (початкову) сторінку НБУ (рис.3.2.1).

Рис. 3.2.1. Домашня сторінка WеЬ-сайту НБУ

Принципи збору інформаційного матеріалу

Першим етапом виконання будь-якого дослі-дження є збір матеріалів — цифрових, фактичних, літературних, — що в сукупності складають інфор-маційну базу дослідження. Повнота і якість зібра-ного матеріалу справляє вирішальний вплив на ре-зультати дослідження.

Під час збору матеріалів для наукового досліджен-ня слід керуватись такими принципами:

матеріали повинні збиратися цілеспрямовано, залежно від мети і завдань наукового дослідження;

склад і структура цих матеріалів має відпові-дати структурі дослідження. Отже, у процесі збору інформації її слід групувати за розділами відповід-но до плану роботи. Деякі матеріали можуть мати не одиничне, а множинне значення, тобто виявитись необхідними для підготовки різних розділів роботи. У такому випадку згадані матеріали поміщають у перший з названих розділів, а в інших роблять по-мітки про їх місце розташування;

процес збору матеріалів складається з двох стадій: спочатку матеріал накопичується без оцін-ки його значення, а потім проводиться фільтрація,або відбір істотних, необхідних елементів та виклю-чення зайвих чи дублюючих.

4Економічна інформація та її класифікація

Економічна інформація - це сукупність відомостей, що характеризують господарський процес, тобто певну еко-номічну діяльність.

Структура економічної інформації зумовлена її призна-ченням в управлінні господарською діяльністю. Залежно від цілей та завдань впливу на керований об'єкт економічна інфо-рмація групується в різні інформаційні сукупності, кількісне вимірювання яких здійснюється номенклатурами, що скла-даються з позицій. В номенклатуру включають повний пере-лік попередньо згрупованих позицій за певною якісною одно-рідністю. Наприклад, номенклатура статей витрат на вироб-ництво промислової продукції включає позиції за видами си-ровини, матеріалів, основної та додаткової заробітної плати і т. п. По кожній з них групуються витрати на виробництво в кількісних і вартісних вимірниках.

Економічну інформацію, що характеризує стан керова-ного об'єкта станом на даний момент, називають оператив-ною, а впродовж планового періоду - поточною. Оперативна інформація використовується при дослідженні господарських процесів в кожний момент їх здійснення, поточна - після їх завершення. Таким чином, оперативна інформація викорис-товується для оперативного втручання і регулювання процесів господарської діяльності у випадках, коли появляються нега-тивні відхилення від запланованих результатів. Поточна економічна інформація узагальнює результати господарської діяльності підприємства та його виробничих підрозділів за певні звітні періоди. Вона відображається у зві-тності та використовується для контролю за виконанням пла-нів, вивчення їх напруженості, дослідження чинників, що негативно впливають на результати господарської діяльності підприємства та його підрозділів.

Вся інформація про стан керованого об'єкта називається первинною. Саме первинна інформація про господарські про-цеси та явища відіграють головну роль в наукових досліджен-нях. Саме її використовують для виведення певних закономі-рностей та доказів висунутих гіпотез. Тому первинна інфор-мація повинна відповідати вимозі вірогідності.

Якщо первинну інформацію піддати певній обробці, то вона перетворюється на вторинну, яка може бути проміжною або результативною. Якість проміжної та результативної ін-формації, що отримується в процесі виконання досліджень, залежить від вірогідності первинної інформації.

Інформацію, що характеризує здійснені господарські процеси, використовують для обліку виробничої та фінансо-во-господарської діяльності виробничих систем з метою оцін-ки результатів їх діяльності. Таку інформацію називають об-ліково-економічною і широко використовують в процесах до-слідження економіки виробничих підприємств, статистичного узагальнення їх розвитку та виявлення можливих резервів.

Сукупність обліково-економічної інформації відбиває певну динамічну економічну систему чи окремі елементи цієї системи і тому її варто віднести до категорії змінної.

Економічна інформація є об'єктом реєстрації, збирання, передачі, оброблення, зберігання, пошуку та репродукуван-ня. Вона може виражатись в числовій формі, її можна кодувати, записувати на будь-які носії, передавати на відстань, декодувати та обробляти, збе-рігати та відшукувати за допомогою різних пристроїв. їй при-таманні дискретність, масовість та циклічність. Економічна інформація, що підлягає перетворенню та обробленню, по-винна бути вірогідною, однозначною, несуперечливою, не-надлишковою та корисною.

Вірогідність - властивість інформації точно відбивати дійсний або істинний стан чи розмір певного явища, процесу тощо. Вірогідною вважається інформація, яка не викликає сумніву у дослідника. Поняття вірогідності є певною мірою умовним, бо практично всі вимірювання явищ економічного життя не є абсолютно точними, а тільки приблизними.

Однозначність - властивість інформації тотожно за значенням давати кількісну та якісну характеристику певних явищ, подій, процесів. Однозначність (тотожність) інформа-ції дає можливість досліднику правильно оцінювати фактич-ний стан та робити належні узагальнення і висновки.

Несуперечливість - властивість інформації забезпечу-вати однозначність тлумачення окремих подій та явищ на під-ставі якісної визначеності їх, що забезпечується однозначніс-тю та вірогідністю зібраних фактів. Основною причиною су-перечливості інформації є неточності та непослідовність у фо-рмуванні вихідної інформації.

Ненадлишковість - це параметр, що характеризує рі-вень новизни інформації. Надлишковою інформацією