Шашкевич Маркіян (1811—1843 рр.) – поет, речник національного і духовного відродження західноукраїнських земель, священик, один з організаторів літературного гуртка "Руська трійця”. Навчався у Бережанській гімназії (1825—1829 рр.). Уклав перелік творів українських письменників, фольклорних збірок, надрукований в альманасі ”Русалка Дністровая” (1837 р.).

Підрозділ 1.3

Ім'я Ю.О.Меженка тісно пов'язане не лише з найбільшими починаннями української та російської пореволюційної бібліографії. Як людина широкого різнобічного обдарування, він багато займався і

галузевими бібліографіями. Насамперед літературною, адже з літератури й почалося, власне, його творче життя.

Українська дореволюційна літературна бібліографія мала свої

певні традиції та досвід, адже в складі української дореволюційної літератури переважала саме художня література. Широко відомі бібліографічні праці М.Ф.Комарова, І.О.Левицького, Х.Д.Алчевської, Б.Д.Грінченка, В.М.Доманицького та ін. Всі вони мають різний науково-бібліографічний рівень, бо на той час українська бібліографія ще не мала єдиних вироблених методологічних принципів

і практичних норм. Але вони свідчать про те, що Ю.О.Меженко починав не на порожньому місці. Перші його спроби занять саме літературною бібліографією належать до початку 20-х років. Принаймні в

найраніших матеріалах, які вдалося виявити, відбір літератури

закінчується 1924 роком. Це невеличкі зошити з написами: "Хвильовий. Матеріали до бібліографії" та "Сосюра. Матеріали до бібліографії". Вони включають списки псевдонімів і початковий зібраний матеріал. Персоналії ці не були закінчені. Можливо, поштовхом

до збирання бібліографічних відомостей, приміром, про М.Хвильового

послужило написання Ю.Меженком статті про його творчість.

Плідним з точки зору літературної бібліографії був для Меженка період праці в УНІКу. Саме в цей час з'являється укладена в співавторстві з М.Яшеком бібліографія "Чужомовне письменство в українських перекладах". Подібна праця була вперше підготовлена

в українській бібліографії. В передмові до неї Ю.О.Меженко, нарікаючи на бідну обізнаність українського читача з європейськими літературами, мізерні взаємозв'язки, сподівається, що зроблений підсумок перекладацького доробку допоможе відкрити нові перспективи. До покажчика ввійшли переклади, виявлені в журналах, альманахах та збірниках минулого і нинішнього століть до 1927 р. включно.

Бібліографію перекладів, що вийшли окремими виданнями, планувалося видати другою частиною. Сам Ю.О.Меженко розцінював "Чужомовне

письменство..." як один з етапів підготовки повного покажчика іноземної літератури в українських перекладах.

У Харкові побачив світ також науково-допоміжний покажчик "Художня література зарубіжних країн у пресі УРСР 1981-1985". Сюди

ввійшли книги, журнальні та газетні публікації перекладів і

оригінальних творів зарубіжних авторів. У передмовах до обох видань "Чужомовне письменство в українських перекладах", як попередник чи перша спроба, навіть не згадується. А це єдина праця, яка

охоплює дореволюційний період і тому понині залишається важливим

бібліографічним джерелом. Вона була спробою підсумувати й осмислити перекладацький доробок, зверненням до тематичної науково-допоміжної бібліографії тоді, коли літературна бібліографія майже обмежувалася персональною, і коли прагнення до повноти й наукового

об'єктивного підходу до бібліографування змінювалося на

суб'єктивізм на догоду політичній кон'юнктурі та спрощений рекомендаційний підхід до бібліографування. Меженко підійшов до розробки методики складання покажчиків перекладної літератури, про що

свідчить підготовлена ним доповідь "Принципи бібліографічного

опису перекладної художньої літератури". Пізніше великі

бібліографічні роботи він також завершував підсумком методики.

Літературною бібліографією Ю.О.Меженко займався і працюючи в

Ленінграді. Він був редактором цілої низки покажчиків, присвячених

письменникам та критикам (Д.І.Писарєву, М.В.Ломоносову, Анрі Бар-

бюсу, І.А.Крилову); бібліографії К.Муратової і К.Приваловової "Ми-

ровое значение русской литературы и русского искусства" (Л., 1945). До 25-річчя від дня смерті І.Я.Франка ним було підготовлено

невеличке видання із серії "Календарь знаменательных дат" (Л., 1941).

Меженко не вперше звернувся до постаті Івана Франка. Ще в

1926 р. він подав до журналу "Глобус" статтю про життєвий і творчий шлях великого українця. У цьому ж році Кость Довгань під керівництвом Меженка уклав бібліографічний покажчик

статей та рецензій "Іван Франко", надрукований в збірнику під такою ж назвою в 1926 р. В 1940 р. Львівська філія бібліотеки АН

УРСР (нині Львівська наукова бібліотека ім.В.Стефаника НАНУ)

приступила до складання повної бібліографії творів І.Франка та

літератури про нього.

Підрозділ 1.4

Іван Захарович Бойко – один з найталановитіших українських бібліографів другої половини XX ст. – зробив значний внесок у розвиток української літературної бібліографії 40–60–х років, де найяскравіше проявилася індивідуальність бібліографа. Він прокладав нові шляхи, розробив нові нетрадиційні методи бібліографування літератури. Це перш за все стосувалося персональних бібліографічних покажчиків, присвячених українським письменникам як XIX, так і XX столітті.Ще напередодні війни ним були укладені перші невеликі бібліографічні посібники, присвячені Т.Шевченку, П.Грабовському, М.Кропивницькому, О.Кобилянській та ін. У повоєнний час виходять його основні бібліографічні праці про Т.Шевченка, І Франка, П.Тичину, О.Гончара та інших.

У 1951 р. І.Бойко підготував бібліографічний покажчик „Павло Тичина”. Це була перша ґрунтовна праця, в якій були зібрані твори та їх переклади видатного українського поета, починаючи з 1918 р. – року виходу книги „Сонячні кларнети” – до 1950 року.

У 1954 р., коли в Україні пожвавилася робота в галузі франкознавства у зв’язку з наближенням 100–річного ювілею письменника, вийшов друком анотований покажчик І.З.Бойка „Іван Франко, 1856–1916”, який допомагав широкому колу читачів у вивченні творчої спадщини письменника.

Високий професіоналізм і неабиякі організаторські здібності Івана Захаровича яскраво проявилися при укладанні капітального двотомного бібліографічного покажчика, присвяченого Т.Шевченку. Вихід з друку цього покажчика, приуроченого до 150–річчя від дня