народження великого Кобзаря, був знаменною подією в культурному житті України. Кілька років працював над створенням цієї унікальної шевченкіани колектив київських і львівських бібліографів під керівництвом І.Бойка, який був його душею, натхненником, організатором і активним співавтором. Він зумів підібрати і згуртувати колектив укладачів, який провів велетенську роботу з виявлення необхідних матеріалів про життя і творчість поета (1839–59 рр.): вони переглянули покажчики українських і російських бібліографів – М.Гербеля, Г.Геннаді, братів Ламбіних, В.Межова, М.Комарова, І.Левицького, І.Айзенштока, М.Плевака, М.Яшека та інших, багаточисленні списки, огляди, опрацювали середтекстові і підрядкові посилання у всіх шевченкознавчих публікаціях. При укладанні покажчика були переглянуті каталоги багатьох великих бібліотек не тільки України, а й СРСР, фонди архівів, музеїв тощо. В двотомний покажчик було включено 12 тис. бібліографічних записів шевченкознавчої літератури. З особливою старанністю укладачі виявляли забуті і маловідомі публікації, встановлювали авторство багатьох невідомих раніше робіт, тобто виявили себе як справжні слідопити–науковці.
Інформаційна наповненість бібліографічного двотомника „Т.Г.Шевченко: Бібліографія про життя і творчість (1839–1959)” робить його незмінним і цінним джерелом вивчення творчості Кобзаря в світовому контексті. Крім предметно–тематичного допоміжного покажчика, до кожного тому додано алфавітний покажчик імен і матеріалів, описаних під назвою, а також список використаних періодичних видань.
Величезна особиста заслуга І.Бойка в тому, що він був не тільки хорошим організатором усієї роботи над покажчиком, а й безпосереднім виконавцем і його редактором, вимогливим як до себе, так і до всього колективу.
Видання цього фундаментального покажчика відзначалося як видатна подія не тільки в українській літературній бібліографії, а й у літературознавстві в цілому, і було зустрінуте схвальними рецензіями. А підготував він понад 40 різних бібліографічних посібників – загальнолітературних, персональних, тематичних, краєзнавчих.
При аналізі його бібліографічних праць нерідко звучало „вперше”: зібрав і забібліографував літературні альманахи і збірники ХІХ – початку XX ст.; започаткував покажчики типу „російський письменник і Україна”; видав перший покажчик другого ступеня про Т.Шевченка; удосконалив систему допоміжних „ключів” до покажчиків (особливо це стосується предметно–тематичного покажчика) та ін. Його праці відзначалися високим професіоналізмом і бібліографічною культурою, деякі з них стали класичними як в Україні, так і за її межами.
Розділ 2
Розділ 2.1
Бібліографія(грец. вйвлйпн — книжка і гсбцщ — пишу) — галузь знання про книгу, що має своїм завданням: а) виявлення, облік, опис, систематизацію і якісний аналіз творів друку; б) складання різних бібліографічних посібників, які полегшують і сприяють кращому використанню друкованої продукції з науковою, практичною і виховною метою; в) розробка принципів і методів бібліографування друкованих творів і організації бібліографічної роботи.
Бібліографія літературна — наукова галузь, що займається виявленням, обліком і систематизацією друкованих творів художньої літератури й літературознавства.
Перелік творів та їх видань, покажчики монографій і статей про творчість окремих письменників чи з певних питань літературознавства, про літературу того чи іншого народу укладаються в певному порядку, який допомагає науковцеві чи рядовому читачеві швидко знайти потрібну книгу.
Бібліографія обліковує також узагальнювальні праці, біобібліографічні словники, такі як, наприклад, біобібліо-графічний словник у п'яти томах «Українські письменники», п'ятитомна «Українська Літературна Енциклопедія» (вийшло три томи), «Шевченківський словник» (у двох томах) тощо.
Підрозділ 2.2
Бібліографічні посібники, які належать до різних типів, дуже відрізняються у структурному і методичному планах. Тому не можна говорити про методику складання бібліографічних посібників без залежності від типу посібника. Вивчення бібліографічних посібників потрібно починати з класифікації типів посібників і вести у порядку огляду цих типів.
Типи посібників з галузевої бібліографії можуть встановлюватись двома способами. Основна класифікація бібліографічних посібників – це класифікація по цільовому і читацькому призначенню. Проте кожна галузь літератури має свою специфіку, свій зміст – і за цим змістом може бути встановлена особлива класифікація для тієї чи іншої галузевої бібліографії (чи групи галузевих бібліографій).
За цільовим і читацьким призначенням літературна бібліографія ділиться на науково-інформаційну та рекомендаційну. Остання в свою чергу ділиться на рекомендаційну бібліографію для широких кіл читачів і рекомендаційну бібліографію для спеціалістів.
Значення рекомендованої бібліографії для широких кіл читачів у роботі масової бібліотеки особливо велике. Її основне завдання – допомагати читачам у виборі художньої літератури в залежності з розвитком, інтересами, смаками кожного читача.
Читачі зазвичай цікавляться новими творами, ніж старими. Одне із головних завдань рекомендаційної бібліографії для широких кіл читачів – орієнтувати в сучасній літературі. Один із найнеобхідніших типів рекомендаційної бібліографії – бібліографія літературних новинок. Авторам найкращих книг присвоюють різноманітні літературні премії. Рекомендаційна література повинна пропагандувати ці твори. Існують особливі бібліографічні посібники, які присвячені творам, за яких їхні автори премійовані.
Читач, якому сподобався твір письменника, звичайно хоче не тільки познайомитись з іншими його творами , але й дізнатись, як зв’язана відтворене життя із життям письменника. Твори видатного письменника викликають інтерес до його біографії. Із сказаного ясно, що виникає необхідність у рекомендаційних вказівників, які присвячені творам конкретної тематики, конкретного жанру, конкретного автора.
Рекомендаційну бібліографію потребують не тільки широкі кола читачів, а й спеціалісти, професіонали даної галузі. Особливо виникає необхідність у бібліографії точних, природничих, технічних наук.
Читачі, на яких в першу чергу розрахована рекомендаційна бібліографія цього типу, - це всі ті , хто звертається до бібліографії з професійними цілями.
На відмінну від вказівників для широких кіл читачів, у рекомендаційних вказівниках для спеціалістів переважають не твори художньої літератури, а критичні і літературознавчі роботи.
Підрозділ 2.3
За час роботи у вищому навчальному закладі професор Н.Рева підготувала велику кількість фахівців бібліотекарів-бібліографів. Багато випускників плідно працюють на педагогічній роботі, в бібліотеках України, Афганістану, Болгарії,