3

Вступ.

На сучасному етапі розвитку мовознавства досліджуються усі рівно рівні одинці мовної системи. Неабияку увагу приділяють фразеології. Цю проблему вивчали такі вчені: О.М.Бабкін, В.П.Жуков, О.В.Кунін, Л.Г.Скрипник, М.І.Сидоренко.

Важливим здобутком у галузі фразеології є праці присвячені дослідженню семантики, розкриттю особливостей організації фразеологічних одиниць різних мов.

Однак ще не всі питання фразеологічних одиниць у творчості А.Дімарова досі не були предметом окремого дослідження.

У нашій роботі ми ґрунтовно досліджуємо фразеологію, аналізуємо граматичні та семантичні особливості фразеологізмів на матеріалі творів А.Дімарова. Оскільки кожен письменник певною мірою збагачує українську літературну мову тими чи іншими лексичними і фразеологічними одиницями. Це і визначає актуальність бакалаврської роботи, і є по-своєму значущим для розвитку мовної системи.

Метою бакалаврського дослідження: Дослідити фразеологічне багатство творів А.Дімарова. Із вказаної мети випливають такі завдання:

- дослідити лінгвістичний статус;

- здійснити класифікацію фразеологізмів у творах А.Дімарова;

- визначити частотність використання фразеологізмів з позитивною і негативною характеристикою;

- дослідити фразеологізми зі значенням морально-психологічної характеристики людини.

Об’єктом дослідження є мова творів А.Дімарова.

Предметом дослідження є фразеологічний склад мови творів А.Дімарова.

Матеріалом дослідження є фразеологічні одиниці які використовуються у творах А.Дімарова ( ” Квартира ”, ” Відьма ”, ” Листи з небуття ”, ” Три наречені для нашого тата ”, ” Медалі ”, ” Блакитна дитина ”, ” Сабантуй ”.)

4

Творчість А.Дімарова є недостатньо дослідженою. Фрагментарно досліджувалися лише окремі питання, які стосуються життя автора, тематики творів. Це дослідження є новим, в якому порушуються питання мови творів А.Дімарова, зокрема використання автором фразеологічних одиниць.

Практичне значення бакалаврського дослідження полягає в тому, що одержані результати можна використовувати на заняттях із лексикології і фразеології як у вищих навчальних закладах, так і в загальноосвітній школі та при укладанні словників.

Мета і завдання зумовили таку структуру роботи: вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.

5

І. Поняття про фразеологічні одиниці та їх властивості.

1.1. Фразеологізми: семантичні і граматичні особливості та їх

дослідження

Фразеологія ( від грец. – спосіб вираження, зворот і слово, вчення ) – це розділ мовознавства, в якому вивчається фразеологічний склад мови – фразеологічні одиниці, їх ознаки, закономірності функціонування у мовленні та процес утворення [ 56, 252].

Слово Фразеологія означає також сукупність фразеологічних одиниць мови. З таким значенням воно вживається у висловах ” українська фразеологія ”, ” білоруська фразеологія ” та ін…

Об’єктами вивчення фразеології є фразеологічні одиниці, або фразеологізми [ 30, 9].

Нема потреби повторювати, яке важливе значення для будь-якої науки має застосування єдиної термінології. Не секрет також, що не рідко під одним і тим терміном розуміють різні поняття, вкладають у слово різний зміст. Нема єдиного, прийнятого всіма, визначення поняття ” слова ”. Великий різнобій спостерігаємо у розумінні терміна речення [ 17, 10 ].

В останні роки особливу увагу звертали на термін ” фразеологія ”, що проникає зі сторінок мовознавчих праць.

Що ж вкладається тепер у значення цього терміна? Чи є загально прийнятий погляд на обсяг і зміст поняття фразеології? На останнє запитання слід відповісти негативно. Слово фразеологія поділимо в цьому відношенні долю багатьох інших лінгвістичних термінів. Академік В.В.Виноградов писав про це : ” Взагалі становище фразеології в колі інших лінгвістичних дисциплін лишається вкрай невизначеним” [ 58, 8 ].

Слово фразеологія відоме в східнослов’янських мовах ще з 18-го століття. М. Яновський у ” У новом словотолкователе ” так визначав його : ”Фразеологія, гр. слово вираження; образ мовлення і вживання його за прийнятими правилами якоїсь мови”. Вже тоді, як видно із цього визначення, в слово фразеологія вкладалося два значення: 1) фраза, словесний вираз

6

взагалі і 2) словесна конструкція, властива певній мові. Приблизно таке саме визначення слово фразеологія подається в ”Настольном словаре” Ф. Толля. [17, 10].

В ”Словаре церковно-славянского и русского языка” наводиться вже трохи інше тлумачення цього слова: Фразеологія – 1. Книга, що містить у собі зібрання добірних фраз або вдалих зворотів для висловлення думок;

2. Образ слово вираження, вживаного в якісь мові [15, 25].

В порівнянні з словником М. Яновського визначення слова фразеологія в ”Словаре церковно-славянского и русского языка ” є більш конкретним. Під фразеологією тут автор розуміє не взагалі ”словесне вираження”, ”словесну конструкцію”, а добрі фрази, вдалі звороти мови [14, 76].

”Фразеологічною одиницею (фразеологізмом) називається лексико-граматична єдність двох і більше нарізно оформлених компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучення або речення, яка, маючи цілісне значення, відтворюється в мовленні за традицією, автоматично, наприклад: землі під ногами не чути, брати бика за роги, наш брат, нашого полку прибуло, палець об палець не вдарить, прокатати на вороних, шкребти за душу, льоду серед зими не випросити, підпустити шпильку, скатертю дорога” [ 56, 252].

Фразеологізми мають певні ознаки які визначають спільне і відмінне між ними та іншими мовними одиницями.

Фразеологізми мають спільні ознаки зі словами:

- і слово і фразеологізм співвідносяться з одним, а не кількома поняттями. Наприклад, недбале ставлення до праці визначається словом байдуже й фразеологізмом дивитися крізь пальці; стан досягнення переваги над кимось, чимось називається словом перемога і фразеологізмом брати гору. Проте значення слова і значення фразеологізму не тотожні. Фразеологізм, називаючи певне поняття, образно характеризує