Терпець увірвався – немає сили терпіти щось, остаточно втрачено душевну рівновагу.

Коли ж ми дізналися, що Галина Іванівна, прощаючись, подала Федькові аж дві руки, а Віктор Михайлович узявся за третє відро, наш терпець увірвався. Ми вирішили, що настала пора рятувати нашого вчителя [ 27,222 ].

Похмурість людини автор описує за допомогою фразеологізмів, що стосуються опису частин тіла: крізь зуби, кам’яне серце, зиркати спідлоба; у порівнянні з твариною: як індик.

Крізь зуби – говорити без особливого бажання, невиразно.

40

- Тихіше, батя, тихіше! – крізь зуби просив старшина. Сабантуй і радий би їхати повільніше, та боявся відстати, до того ж напирали ззаду, а ліс аж стогнав од невпинного гуркоту [ 26, 142 ].

Таку позитивну рису характеру героя як рішучість А. Дімаров подає через протиставлення тваринному світу: взяти бика за роги, впіймати вовка за хвіст; заперечення протилежності риси характеру: не з полохливого десятка, готовність до всіх випробувань: готовий у вогонь і воду.

У вогонь і воду – готовий на будь-який самовідданий вчинок.

Там уже стояв Віктор Михайлович. Схудлий, змарнілий, але такий нам дорогий, що ми б за ним пішли у вогонь і воду. Тримав у руці два квитки, виглядав Галину Іванівну [ 27, 223 ].

Таку властивість людини як розум А. Дімаров в основному відображає з посиланням на частини тіла голова, тім’я, ( частина голови ). З іронічним значенням вживає фразеологізми: макітра розуму, в корці води не впіймаєш, крізь сито й решето пройде. Де згадуються предмети сільського побуту ( посуд ), а також розуму палата ( приміщення в палаці ).

Мати голову на плечах – бути розумним, кмітливим, розсудливо міркувати, діяти.

От на душі тільки тривожно, що одбивсь від своїх, але й тут, дасть бог, якось викрутиться, голова ж іще є на плечах, не одірвало сьогодні, - а тоді було б гірше! Та ще однако якось – аж груди стискає [ 26, 144 ].

Отже у фразеології Анатолія Дімарова відображені не всі можливості риси характеру людини, але основні з них висвітлені яскраво. Серед фразеологізмів на позначення рис характеру людини нами виділено декілька груп, з них частина що можна вважати такими, які характеризують людину з позитивного та негативного боку.

Українська фразеологія на позначення морально-психологічної характеристики людини є цікавою семантично і багатою в плані виражальних можливостей. Вона дає уявлення про психологію українського народу,

41

суспільно значиме для нього і шкідливе, в ній сконденсований народний кодекс моральних норм спілкування в колективі.

42

Висновки

Проведене дослідження дає змогу зробити такі висновки та узагальнення.

У наш час фразеологічні особливості мови як розділ мовознавства досить активно досліджуються. Вчені по-різному розуміють поняття ” фразеологія ”, і ” фразеологізму ”.

На це явище звертали увагу такі вчені: Ломоносов, Потебня, Срезневський, Шахматов. Основи науки заклав В.В.Виноградов.

Загально прийнятим є визначення фразеологізмів як стійкого сполучення слів.

Досліджуючи семантичні особливості фразеологізмів, було звернено увагу на те, що в більшій частині фразеологічних одиниць властива полісемія, синонімія, омонімія.

Співвідношення фразеологізмів і частин мови дає змогу виділити 4 основні категорії:

а) субстантивні;

б) предикативні;

в) атрибутивні;

г) обставинні фразеологізми.

Класифікацію фразеологізмів учені здійснюють на основі різних ознак. Найбільш поширеною є класифікація фразеологізмів В.В.Виноградова.

За семантикою він поділяю усю сукупність фразеологізмів на:

- фразеологічні зрощення ( ідіоми );

- фразеологічні єдності;

- фразеологічні сполучення.

Поза трьома групами фразеологізмів, виділеними В.В.Виноградовим, залишаються народні прислів’я, приказки, промовки, крилаті вислови.

Умовно всі фразеологізми, що характеризують людину, можно поділити на дві групи:

- з позитивною характеристикою;

- з негативною характеристикою.

43

Фраземи що характеризують героя з позитивного боку представлені такими одиницями:

- врізатися в пам'ять;

- добра душа;

- розтуляти губи;

- як у бога за пазухою;

- у вогонь і вводу;

- мати голову на плечах.

Велика кількість фразеологізмів, що позначають негативні риси характеру, а саме:

- дожувати рештки життя;

- дати на лапу;

- шумить у голові;

- дух перехопило;

- наступати на п’яти;

- брати гріха на душу.

Проаналізувавши всю сукупність фразеологізмів, можна стверджувати, що у творах А.Дімарова переважають фразеологізми що дають негативну характеристику людини.

При дослідженні фразеології у творах А.Дімарова був зроблений детальний опис фразеологічних одиниць, які дають морально-психологічну характеристику людині. Було розглянуто за допомогою яких фразем описується психічний стан людини, яке поняття ставиться в центрі уваги, бо це відображає особливості світосприймання, світобачення автора.

Найбільшою частотністю характеризується фразеологізми, що свідчать про рівень розумової діяльності людини:

- мати голову на плечах;

- сушити голову;

- ламати голову.

44

Цікавими за своєю семантикою є фразеологізми, за допомогою яких автор позначає таку рису, як наївність:

- розвісити вуха;

- розвести руками;

- добра душа.

З твору в твір переходять фразеологізм сушити голову – ” напружено думати про щось, шукаючи розв’язання якої-небудь проблеми ”.

Таким чином фраземи можна по-різному класифікувати, простежувати зміни у фразеології, характеризувати джерела їх виникнення. Можна стверджувати, що одні твори А.Дімарова є більш насичені фразеологізмами, інші – менш насичені. Те, що ми можемо стверджувати про явище фразеології у творах А.Дімарова свідчить яскравий індивідуальний стиль автора.

45

Список використаної літератури:

1.Авксентьєв Л.Г. Особливості семантики фразеологічних одиниць сучасної української мови // Українська мова та література в школі. – 1986. – №3. приміт.

2.Архангельський В.Л. Устойчивые фразы в современном русском языке, Издательство Ростовского университета, 1964.

3.Авксентьєв Л.Г. Про полісемію фразеологічних одиниць сучасної української мови. – Українська мова і література в школі, 1981, – №12.

4.Авксентьєв Л.Г., Іжченко