Зціпивши / стиснувши зуби – не бажаючи, через силу.

Старшина ворухнувся невдало – аж зблід, за оббинтовані ноги схопився:

У-у-у, - крізь зціплені зуби

Вогнем наливає… Стиска, мов обценьками…

Здерти б їх зараз та накласти нові. Бач зашкарубли од крові [24,149].

Розводити руками – дивуватися. Виражати розгубленість перед чимось.

Та куди ж ти їх везтимеш? – сплеснула в долоні Христина Захарівна: велике обличчя її наповнилось жалем. – Вони ж ї помруть у тебе на возі!

Сабантуй тільки руками розвів безпорадно: а що мав робити? [ 26, 153 ].

Серце тьохкає – надзвичайно хвилюватися тривожитися з якого-небудь приводу.

Тож звуки оті докотилися якраз із тієї сторони, де був двір лісничихи, - в Сабантуя серце аж тьохнуло, він прислухався, а що більше нічого не було чутно, побіг у курінь.

- Хлопці, ви нічого не чули?

Старшина відповів, що нічого, а хіба що? Юрко ж мовив, що чув, як щось тріснуло, але подумав, що то суха гілка.

Зуб на зуб не попадає – хто-небудь дуже тремтить від страху чи холоду.

Сабантуй вдячно кивнув головою, підтюпцем побіг до куща. Щосили стримував тремтіння, що невідомо звідки й узялося, било зубом об зуб. Біля куща озирнувся: Калюжний стояв посеред дороги; пильно дивився в слід [ 25, 165 ].

31

Брати гріха на душу – діяти всупереч власній совісті, загальноприйнятим нормам моралі.

Відчував якийсь таємний зв'язок, якусь спорідненість між собою і ними; мов вийшли вони з одного вулика, з однієї сім’ї, тільки Сабантуй став людиною, а вони – комахами. ” Ні, не візьму гріха такого на душу як буде, то буде! ” [ 26, 166].

Отже, загально мовна фразеологія є основою мовотворчості Анатолія Дімарова. В свою чергу, він як талановитий майстер збагачує національну літературну мову оказіональними, індивідуально-авторськими елементами. Трансформація стійких зворотів – це оригінальний спосіб уплетення фразеологізмів у мовну канву художнього тексту, що передбачає, крім оновлення внутрішньої форми вислову, художньо-естетичну мету. І саме твори А. Дімарова гарно про це засвідчують.

32

2.2. Фразеологізми з позитивною і негативною характеристикою.

У невичерпній скарбниці фразеологізмів української мови помітне місце посідають сталі порівняльні звороти.

Порівняльна конструкція у мові двокомпонентна. Перший компонент конструкції – пізнаване, суб’єкт. До фразеологізму цей компонент не входить, це лексика мовного оточення, те, з чим порівнюється пізнаване, ознаки чого використовують для характеристики пізнаваного. Оскільки порівнюватись можуть предмети, явища різного семантичного поля, ця частина містить метафоричність, переносність; отже, саме ця детермінована частина порівняльної конструкції й становить собою фразеологізм [ 44, 9 ].

Переважна більшість порівняльних фразеологізмів близька, за класифікацією В.В. Виноградова, до фразеологічних єдностей, тому що ” переносне значення певною мірою мотивоване значенням слів, що входять до складу фразеологічної одиниці ” [ 11, 61 ].

Наприклад: фразеологізм ” як корова язиком злизала ”, що передає нерозкладне єдине значення – пропало, зникло, заступає у творах А. Дімарова ці позбавлені емоційності слова у такому контексті ” Ісеньке небо було як на долоні, а Воза [ сузір’я ] ніби корова язиком злизала ”[ 26, 3 ].

Порівняльні фразеологізми викликають у читача ( слухача ) певне ставлення до описуваних подій: позитивну реакцію – схвалення, прихильність, захоплення, співчуття тощо – чи, навпаки, негативну – осуд, відразу, зневагу тощо.

Пов’язане з позитивною оцінкою подій, про які розповідається, наприклад: ” Як живеш недоїдаючи щодня, та б’єшся як риба об лід, заробляючи, то не будеш веселий ” [ 24, 198 ]. ” Нас семеро було в батька микити, і бився він з нами як риба об лід ”[ 25, 160 ]. ” Сливе дві неділі робила Олександра, як віл у ярмі ” [ 27, 250 ].

” Українські газети та журнали повискакують незабаром, як гриби по дощі – і цей факт, на мою думку матиме вплив і на галицьку пресу ”, ” У Манківці

33

утворилось товариство ” Просвіта ”. Такі товариства виникли тоді по селах буквально як гриби після дощу ” [ 26, 83 ].

Негативну характеристику виражають порівняння типу ” як батіг з клоччя ”, ” як баран ( корова, козел ) на нові ворота дивитися ( вирячитися і т. ін. ), ” як баран в аптеці розумітися на чому ( розбиратися в чому ) ”, ” як недорізаний кричить ( верещить і т. ін. ) ” тощо, наприклад: ” Гримнув на москаля, аж той свистати перестав. Дивиться на його, як козел на нові ворота ” [ 27, 260 ].

” Петро мовчав, тільки втелющився в Хлипала, мов баран на нові ворота [ 25, 173 ]. ” Офіцер скочив на дорогу й став галасувати, мов недорізаний ” [ 24, 200 ]. ” Вражений запорозькою тактикою, французький інженер Боплан верещав, як недорізаний, намагаючись налагодити артилерійський вогонь ” [ 26, 90 ]. [ 28, 50 ].

” особливо виразно негативна оцінка виявляється у фразеологізмах, побудованих на контрасті лексичних компонентів, на несумісності об’єднувальних понять: ” силач, як з горобця жених ”, ” личить, як корові сідло ”, ” робить як мокре горить ”, ” стільки має, як голодний за зубами ”,

” родич, як чорт козі дядько ”,” користі як з козла молока ”, ” розумітися,