як свиня на апельсинах ”, ” любити, як собака палицю ”, ” добре, як голому в кропиві ( у терні ) ”, ” корисно, як сліпому дзеркало ”, ” стільки правди, як у решеті води ”, ” ясно, як у льоху під діжкою, знатися, як свиня на перці ”, ” вірити, як собаці ”, ” робить, як сліпий дивиться ” тощо. За допомогою таких фразеологізмів посилюється комізм ситуації, загострюється сатиричне спрямування опису. Наприклад: ” Наталка посміхнулася! – Не здавайся, силач з тебе такий, як з горобця жених…” [ 26, 91 ]. ” Я переконався, що нам дворянство так личить, як корові сідло ”, [ 25, 181 ]. ” Мужик ти був, Сидоре Сидоровичу, мужиком і залишився. Пристойний тон тобі однаково, що корові сідло ” [ 27, 265 ]. ” І воно ж плаття вам не личить… для літньої жінки ці маки, пробачте як корові сідло…” [ 24, 210 ]. ” Я проти вашої статті тому, що критики в ній немає. Є лише видимість критики… там правди – як в решеті води ” [ 28, 53 ]. ” Всі… сміються. Справді ж бо – схожий Микола на
34
вихователя, як батіг на мотовило ” [ 27, 280 ]. ” – Гляди, Іванові скажу. – Боюсь я його, як торішнього снігу, - стрепенулась Марійка ” [ 26, 95 ].
Емоційно-оцінне забарвлення у деяких фразеологізмах є ситуативним, залежним від контексту. Так, порівняльний фразеологізм ” як кіт наплакав ” у контексті: ” Ви ж знаєте, що в нас сінця того, як кіт наплакав, - уже з початку зими не стає свого ” – має викликати у читача співчуття. В інших контекстах він передає яскраво виражений осуд: ” Ставочок той чи річка занехаяні, обміліли, риби в них мов той кіт наплакав, вода зелена та вонюча, одні жаби кумкають у ній ” [ 25, 190 ].
Всі порівняльні фразеологічні звороти, що використовує А. Дімаров у своїх творах, можна об’єднати в синомічні ряди. Так, активне зростання передається синонімами: ” росте, як із води ”, ” росте, як на дріжджах ”, ” ростуть, як гриби після дощу ” тощо. Бездоглядність автор передає фразеологізмами: ” росте, як каченя на воді ”, ” росте, як билина в полі ”.
Міру дії, що означає дієслово ” допався ”, розкривають синоніми-порівняння: ” як віл ( свиня ) до браги ( до корита ) ”, ” як дурень до мила ”, ” як муха ( циган ) до меду ”, ” як кіт до сала ”. Ознаку прикметника ” дурний ” увиразняють порівняльні фразеологізми, що становлять син омічний ряд: ” мов прибитий мішком ”, ” хоч кілок на голові теши ”, ” як сто свиней ”, ” як турецький кінь ” [ 44, 12 ].
У порівняльних формах варіюються рівнозначні сполучникові слова ” як ”, ” мов ”, ” немов ”, ” наче ”, ” неначе ”, ” що ”, тощо, а також периферія порівняння – переважно обставини й додатки: ” добре, як голому в кропиві ( в ( терені ) ”, ” добре, як собаці на перелазі ( на прив’язі ) ”, ” допався, як віл до браги ( до корита ) ” тощо.
У переважній більшості компоненти порівняльних фразеологізмів застигли в одній з граматичних форм. Проте деякі з них теж варіюються. Так, у сполученні ” як вареник у сметані ( у маслі ) компонент ” вареник ” виступає не тільки в формі називного відмінка, а у формі давального, пор.: ” – Вашій
35
дочці буде з ним, як вареникові у сметані ” [ 27, 300 ]. ” Жив собі як вареник у маслі ” [ 24, 215 ].
Порівняльний фразеологізм вживається у складі простого речення, заступаючи один з його членів: означення, обставину, присудок і підводячи його. За висловом В.В. Виноградова, ” під певні граматичні категорії слів: прикметників, прислівників, дієслів ”.[ 44, 13 ].
Так, фразеологізм ” як з голочки ”, маючи значення ” новий ”, заступає цей прикметник і виконує у реченні роль то означення, то іменної частини складного присудка: ” Ех, сорочко, моя сорочко!... На вас-от інша річ! Все новеньке та чистеньке… З голочки ” [ 25, 191 ].
” На йому сорочка як сніг, каптанок як з голочки, все на йому чисте – гладеньке…” [ 27, 350 ].
Фразеологізми ” як сніг на голову ” вживаємо замість прислівника ” несподівано ”. ” Вони [ матроси ] вривалися в німецькі траншеї з усіх боків, падали як сніг на голову, і трощили все, що потрапляло під руки ” [ 26, 100]. Аналогічна функція і фразеологізму ” як з відра ”, що заступає прислівник ” сильно ”, означаючи міру чи ступінь вияву ознаки дії: ” Посипався як з решета, наглий краплистий дощ, а далі полив як з відра ” [ 24, 280 ].
Дієслівну семантику має фразеологізм ” як води в рот набрати ” – мовчати, замовкнути – і заступає присудок у реченні: ” Наталка насторожилась і мов води в рот набрала ” [ 28, 50 ]. Ототожнюється із прислівником ” мов ”, виступаючи у реченні обставиною