[див. 15, 242]).
Художня концепція об’єднання базувалася на філософських ідеях персоналізму, етнопсихологічних уявленнях, які на початку ХХ століття були невіддільні від релігійного дискурсу загалом і тогочасної так званої „“католицької літератури” зокрема. Саме національно-історичні, філософсько-релігійні детермінанти у творчості „“лоґосівців” зумовили домінування категорій історизму, релігійності та патріотизму.
Джерела:
Бабій О. Зродились ми великої години. – Дорогобич: Відродження, 1997. – 208 с.
Гординський Я. Літературна критика підсовєтської України. – Львів-Київ, 1939. – 125 с.
Грицков’ян Я. Українські католицькі письменники міжвоєнного двадцятиліття: Група „Логос”Записки НТШ: Праці філологічної секції. – Т. ССХХІХ. – Львів, 1995. – С. .
Єфремов С.О. Історія українського письменства. – К.: Феміна, 1995. – 688 с.
Ільницький М.М. Від „Молодої Музи” до „Празької школи”. – Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича, 1995. – 318 с.
Ільницький М.М. Драма без катарсису: Сторінки літературного життя Львова першої половини ХХ століття. – Львів: Місіонер, 1999. – 212 с.
Історія української літератури ХХ століття: У 2-х кн. – К. : 1910-1930-ті роки: Навч. посібникЗа ред. В.Г. Дончика. – 2-ге вид. – К.: Либідь, 1994. – 784 с.
Кирчів Р.Ф. Етнографічно-фольклористична діяльність „Руської Трійці”. – К.: Наукова думка, 1990. – 344 с.
Коломийців І. Лірика останнього десятиліття:1919-1929Нові шляхи. – 1929. – Ч. . – С. .
Лещук О. Повісті та оповідання. – Львів: Місіонер, 1995. – 256 с.
Лужницький Г. Нарис сучасної галицької поезіїТерем. – Вворен-Мічиган, 1984. – Ч. . – С. .
Лужницький Г. Романтичний історизм у творчості о. Маркіяна ШашкевичаКалендар-альманах „Провидіння”. – Філадельфія, 1961. – С. .
Мельник В. (Василь Лімниченко) Релігія і життя: Поезія, проза, драма, публіцистика, релігійні статтіЗа заг. ред. проф. Р.Гром’яка. Упорядник і післямова Л.Гром’як. – Тернопіль: Тернопільський державний педагогічний університет, 1999. – 830 с.
Олійник-Рахманний Р. Літературно-ідеологічні напрямки в Західній Україні: 1919-1939 роки. – К.: Четверта хвиля, 1999. – 240 с.
Поліщук Я.О. Міфологічні горизонти українського модернізму: Літературознавчі студії. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1998. – 294 с.
Поступ. Студентський вісник. – Львів, 1921-1929.
Салига Т.Ю. Імператив: Літературознавчі статті, критика, публіцистика. – Львів: Світ, 1997. – 352 с.
Хороб С.І. Традиції „Руської Трійці” у творчості письменників літературного угруповання „Лоґос”: Типологія художнього мисленняШашкевичіана. – Львів-Вінніпеґ: Просвіта, 2000. – Випуск 3-4. – С. .
Хороб С.І Українська релігійна драма кінця ХІХ-початку ХХ століття: Проблематика, жанрово-стильова своєрідність. – Івано-Франківськ: Плай, 2001. – 143 с.
Шашкевич М.С., Вагилевич І.М., Головацький Я.Ф. Твори. – К.: Дніпро, 1982. – 367 с.
Анотація
У статті розглянуто естетичні, релігійні та національні принципи, які стали підґрунтям діяльності львівської групи християнських письменників „Лоґос”. При цьому окреслено їх роль в літературному процесі 20-30-х років ХХ століття. Вивчено витоки художнього мислення „лоґосівців”, що беруть свій початок від художніх і християнських традицій „Руської Трійці”, „Митуси”, простежено тяглість поколінь („Руська Трійця” – „Лоґос”, „Митуса” – „Лоґос”), західноєвропейські віяння.
Ключові слова літературний процес, угуповання „Лоґос”, художнє мислення, християнськість, поетика.
Summary
Natalia Vivcharyk. Національні та релігійні мотиви творчості „“лоґосівців” як продовження традицій „“Руської Трійці” та „“Митуси”
Aesthetic, religious and national principles, which have become the basis of activity of Lviv group of Christian writers „Logos” were analysed in the article. In this connection their role in the literary process in 20-30-th of the XX century was outlined. The study of the backgrounds of „Logosivciv” artistic thinking was made. These sоurces are the artistic and Christian traditions of „Ruska Tryjtsja”, „Mytusa”, the links of generations („Ruska Tryjtsja” – „Logos”, „Mytusa” – „Logos”), western European influence.
Key words: literary process, society „Logos”, artistic thinking, Christianity, poetics.
Рецензія
на дипломну роботу студентки V курсу (з. ф. н.) Коломийського інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Мосейчук Марії Петрівни “Художні особливості великої прози Б. Антоненка - Давидовича”
Довгий час ім’я Бориса Антоненка-Давидовича замовчувалося, хоча підняті ним проблеми, зокрема щодо шляхів розвитку української мови, літератури багато в чому актуальні й нині. Тому не дивно, що ця постать викликає зацікавлення у науковців, критиків, адже чимало аспектів творчості Бориса Антоненка-Давидовича залишаються ще досі не вивченими і не з’ясованими. Наприклад, особливості поетики характеру, сюжетно-композиційні особливості, які тісно пов’язані з жанровими особливостями творів.
Дипломна робота Мосейчук Марії є спробою дослідити художні особливості прози Бориса Антоненка-Давидовича. Для аналізу студентка обрала романи “Січ-Мати”, “За ширмою” та повість “Смерть”.
У вступній частині студентка обґрунтовано доводить необхідність наукової розробки теми, робить огляд праць тих науковців, які вивчали зазначену проблему, формулює мету. Мосейчук Марія поставила перед собою слушні завдання:
з’ясувати значення поняття “характер” загалом, особливості його творення у прозі Бориса Антоненка - Давидовича;
дослідити витоки світогляду письменника.
У першому розділі проаналізовано тогочасний літературний процес та місце письменника у ньому. У трьох наступних розділах студентка здійснила спробу проаналізувати велику прозу Бориса Антоненка - Давидовича, зокрема повість “Смерть”, романи “Січ-Мати”, “За ширмою”.
Студентка досягла певних успіхів, проте, на нашу думку, варто більш ґрунтовно аргументувати вибір творів для аналізу, повніше відобразити отримані результати у висновках, узагальнити висловлені міркування. Однак зазначені зауваження не применшують наукової вартості дослідження. Дипломна робота Мосейчук Марії відповідає встановленим вимогам і заслуговує доброї оцінки.
Кандидат філологічних наук, доцент
Рецензія
на бакалаврську роботу студентки ІV курсу
Прикарпатського національного
університету ім. В. Стефаника Крупи Галини “Художні особливості повістей Ольги Кобилянської “Царівна”, “Через кладку”.
Студентка поклала перед собою завдання дослідити повісті О.Кобилянської “Царівна”, “Через кладку”, врахувавши філософсько-естетичні та художні засади її творчості. Відрадно, що постать письменниці розглядається не відірвано, а в контексті тогочасного літературного процесу.
У вступній частині Крупа Галина обґрунтовано доводить необхідність наукової розробки теми, робить огляд праць тих науковців, які вивчали зазначену проблему, формулює мету, завдання. В основній частині роботи студентка виявила вплив ніцшеанських ідей на творчість Ольги Кобилянської, вказала на символічність образів у