Містичний елемент у Григора Лужницького невіддільний від загадки та “сенсації”, які лежать в основі детективних шпигунських творів. Саме тому несподіваною видається розв’язка. У повісті “Стріл уночі” вона набуває ознак містерійності (вчинено розправу над зрадником, який асоціюється з біблійним Юдою – учнем, що продав учителя). Запроданцем у повісті Григора Лужницького виявився шеф таємної “сімки” Волковіч. Така розв’язка на початку твору видавалася неможливою, її відкидали самі герої. Розплата за зраду – це суд підпільної організації, він асоціюється з містерійним ритуалом: “Я, Гальковіч, довірочний сімки, число сім хорватської підпільної організації, присягаю, що говоритиму правду й тільки правду…”, “Присягаю, що присуд є справедливим, і ми вирішили його по правилам нашого гуртка та згідно з нашим сумлінням”, “Присягаю, що кожний з нас, хто б по волі чи по неволі зрадив тайну цього суду, винен буде смерти”, “І на знак присяги цілую оцю зброю” [213; 110, 115]. Життя підпільної організації залишається загадкою для суспільства. “Посвяченим” у її таємниці є тільки читач, який знає “усе” як про конспіративну “сімку”, так і про спецслужби.

Григор Лужницький витворив ідеал активно-творчого героя, який на противагу стихійній пропонує “ділову” концепцію побудови держави. В історичних сенсаційних повістях часто використовуються вербальні та іконічні (візуальні) знаки-коди як уособлення певної ідеї або загадки. Розгадування численних “шарад” рухає сюжетну дію, в основі якої трапляються найрізноманітніші “конструкції”: кримінальні, фантастичні, містичні. Тематика історичних повістей, як сенсаційних, так і кримінальних, об’єднана навколо однієї ідеї – боротьби за державність України. Тож не випадково Григора Лужницького називали історіософом, котрий бачить кожен епізод у контексті загального історичного процесу, а деякі твори сприймали як достовірні факти. Особливості художнього мислення письменника невіддільні від джерел авторської самосвідомості, світоглядних констант, в основі яких християнізм та патріотизм, що простежується в усій творчій спадщині автора.

ЛІТЕРАТУРА

Полянич Б. Стріл уночі: Сенсаційна повістьПередмова автора. – Львів: Видавництво І.Тиктора, 1936. – С. .

Вассиян Ю. До головних засад націоналізмуНаціоналізм: АнтологіяУпоряд. О.Проценко, В.Лісовий. – К.: Смолоскип, 2000. – С. 197.

Ордівський С. Чорна ігуменя. – Львів: Червона калина, 1994. – С. .

Андрусів С.М. Модус національної ідентичності: Львівський текст 30-х років ХХ ст.: Монографія. – Львів: Львівський національний університет ім. І.Франка, Тернопіль: Джура, 2000. – С. .

Грицков’ян Я. Українські католицькі письменники міжвоєнного двадцятиліття: група “Логос”Записки НТШ: Праці філологічної секції. – Т. ССХХІХ. – Львів, 1995. – С. .

Кашин В. Сюжет як рух життя // Подорож без кінця: У світі пригод і фантастики. Історія і поетика жанрів. – К.: Радянський письменник, 1986. – С. .

Пазуняк Н. Художня проза Григора Лужницького-ПоляничаЗаписки НТШ: Праці філологічної секції. – Т. ССХІІ. – Львів-Нью-Йорк-Париж- Сідней-Торонто, 1996. – С. .

Полянич Б. Товариші усміху: Повість з життя підпілля. – Філадельфія: Америка, 1952. – 103 с.

9. Поступ. Студентський вісник. – Львів, 1921-1929

10. Рудницький Л.І. До генези твору “Стріл уночі”Полянич Б. Стріл уночі. – Філадельфія: Конотоп, 1974. – С. .

11. Рудницький Л.І. До генези твору “Стріл уночі” та його виданняТерем. – Вворен-Мічиган, 1984. – Ч. 9. – C. .

Славинський М. Деякі проблеми двох популярних жанрівРадянське літературознавство. – 1978. – № . – С. .

Славинський М. Рівняння з багатьма невідомимиПодорож без кінця: У світі пригод і фантастики. Історія і поетика жанрів. – К.: Радянський письменник, 1986. – С. 90-133.

Трессиддер Д. Словарь символовПер. с англ. С.Палько. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 1999. – 448 с.

Шейнина Е.Я. Энциклопедия символов. –М.: ООО “Изд-во АСТ”, Харьков: Торсинг, 2001. – 591 с.

Natalia Vivcharyk. Peculiarity of National Discourse of Detective Novels of Hryhir Luzhnickiy.

Hryhir Luzhnickiy made attempt to communicate the atmosphere of liberation competitions considering that it contains sensational element so necessary for the detective. The author gave up “the generally accepted” approach to history and joined to creation of national myth. At the same time biblical reminiscences are traced: contest as religious procession toward the cross, traitors - Judas. The categories of religiousness, historical method, and patriotism arise as inseparable. The writer created an ideal of active-creative hero which in a counterbalance to elemental offers business conception of state construction.

Key words: detective, genre, national myth, religious procession, active-creative hero.