українському перекладі немає лексеми aux paras, яка має емоційний відтінок навіть завдяки формі – усічення (para від parachutistes), що можна кваліфікувати як випущення вихідного слова у перекладі, спричинене відсутністю в українському словотворі на той час.
Проаналізуємо ситуацію, коли на слова Мілу щодо пошуку роботи Жако сердиться і емотивно реагує:
- Du boulotdu boulotS’ils voulaient on en aurait tellement qu’on ne trouverait pas assez de monde pour le fairе [с.86]
- Робота! Робота! Коли б вони захотіли, то роботи було б стільки - і на воза не забереш! Людей би не вистачило, щоб усю її переробити! [с.153]
Тут емотивність французької фрази передається на рівні двох речень і за допомогою повтору семи «багато» двома виразами, один з яких і на воза не забереш є розмовним експресивно навантаженим відповідником, а інший – людей не вистачить – стилістично нейтральним описовим аналогом. І саме завдяки виразу і на воза не забереш адекватно відтворюється емотивність реакції Жако. Якщо й бачимо тут певний відтінок «одомашнення», та без цього неможливо творити переклад французького художнього твору, насиченого розмовно-просторічною та арготичною лексикою.
Демократизація мови сучасного роману стала помітною тенденцією кінця ХХ – початку ХХІ ст. Елементи нижчих шарів активно проникають спочатку в розмовне спілкування, а потім і на сторінки художньої літератури. Можна стверджувати, що сьогодні вони істотно живлять мову художньої літератури [15, с.158-159]. Ось деякі зразки арготичних та просторічних вживань у творі:
- Quel vieux schnock !...
- Dites donc, mon petit gars, jai fait la guerre, moi , j’ai fait la Grande Guerre
- Il n’y pas de quoi se vanter, rйpliqua Riton, sur le mкme ton, sans lui accorder un regard
- J’ai fait la guerre, moi, petit polisson, la Grande Guerre ![с.75]
- Ото ще мені старий дурень!...
- Слухайте, молодий чоловіче, я воював усю війну! Усю світову війну!
- Теж мені, знайшов чим хвалитись! – заперечив тим самим тоном Рітон, навіть не удостоївши старого поглядом.
Ах ти ж, поганцю!.. Я брав участь у війні! Ти розумієш, у світовій війні! [с.132]
Емотивність цього уривку досягається на лексичному, орфографічному та стилістичному рівнях: арготизм schnock ( vieux schnock – старий бовдур), розмовні лексеми (gars , petit polisson) та повтори J’ai fait la guerre, moi, la Grande Guerre ! Крім того, експресії названим словам додають прикметники vieux, petit. Аналіз перекладу свідчить про вдалу заміну повтору J’ai fait la guerre, хоча й без орфографічного маркування, що не погіршує читацького сприйняття тексту. Арготизм schnock переданий стилістично нейтральним дурень, тоді як емотивна номінація polisson не менш експресивним поганець, акцентуючи негативне висловлювання персонажів один до одного. Таким чином спостерігаємо адекватне відтворення емотивного навантаження в українському перекладі, що коштує перекладачам неабияких творчих зусиль.
Складним для перекладача видається відтворення емоційних лексем, які можуть мати позитивне чи негативне забарвлення. Очевидно, що других є більше. Візьмемо для прикладу експресивні просторічні слова chouette і bath, які вживаються у цьому фрагменті для вираження захоплення. Варто відзначити, що перекладачі віднайшли адекватні відповідники в розмовній українській мові:
- C’est chouette, йnonзa La Source, comme pour lui tout seul.
- C’est bath, appuya Jacquot. Parole ! [с.114]
- А здорово виходить! – вихопилось в Ла Сурса, наче він розмовляв сам із собою.
- Шикарно! – ствердив Жако. – Даю слово! [с.204]
Фразеологія як структурна підсистема властива всім мовам, але у кожній з них вона має свої форми вираження. У фразеології яскраво виявляється самобутність мови, її особливий колорит, специфіка образного мислення народу [7, с.48-49].
В аналізі емотивної складової фразеологізмів враховується комплекс параметрів. Це – характер значення фразеологізму, обумовлений його типом; характер мотивації, яка лежить в основі створення перекладу; денотативне значення і його місце в системі лінгвокультурних координат. Емотивний компонент постає як результат взаємодії, по суті, всіх структурних складових , що складають його значення, а також впливу специфіки типу фразеологізму [13, с.153].
Водночас трапляються повні фразеологічні еквіваленти при аналізі першотвору і перекладу. Так, фразеологізм J’ai l’њil відтворюється еквівалентом добре в мене око, які з однаковою інтенсивністю виражають емоцію задоволення персонажа. В цьому ж фрагменті маємо ще один фразеологізм, але з функцією вираження захоплення, il [pull-over] te va comme un gant, субститутом якого у перекладі є частковий (за термінологією Р. Зорівчак) різнообразний еквівалент: [светр] просто немов на тебе шитий [с.216]. Різняться ці міжмовні відповідники за образами компонентів, але денотативна і конотативна (експресивність, емотивність) інформації ідентичні.
- J’ai pensй а toi. Effectivement, il te va comme un gant. Qu’est-ce que tu en disJ’ai l’њil, hein
- Oui, vous avez l’њil [с.121].
Часто емотивність виражається лексично, семантика якої переосмислюється на основі троп (метафори, метонімії, тощо), інакше кажучи образними словами. У плані французької мови актуальною залишається загальна типологія мовної образності, викладена у свій час Ш. Баллі [3]. Він визначав словесні образи з погляду їхнього експресивного забарвлення, розглядаючи конкретні, емоційні (ослаблені) та мертві образи [3, с.218, 226-229]. Відтворення емоційної лексики особливо ускладнюється тоді, коли образ вихідного слова видається стертим. Ілюстрацією вживання образних слів може послужити фрагмент з аналізованого твору, в якому емоція збудження персонажів передається метонімічними лексемами viande (людина), gras ( жирна людина). Перекладачі (М. Лисенко та Г. Венгренівська) вживають метонімічні відповідники, але дещо із зсунутим образом «біфштекс», що, мабуть, не перешкоджає адекватній рецепції змісту й особливо емотивності тексту роману:
- Il va y avoir de la viande collйe au mur
Il [parachutiste] est court,