Реферат

Східне відродження

Для нас дуже важливо зрозуміти цiннiсть iдей, що знайшли свое художне втiлення у персько-таджицькій лтературi, яка ввійшла в iсторію свiтової культури як Схiдне Вiдродження. У Захiднiй Європi доба Вiдродження розпочалася приблизно у 14 столiттi. Майже на три столiття ранiше на Середньовічному Сход, нiж у Західнiй Європi, прийшло до мислителiв i митцiв усвiдомлення цінностi людини. Яким був внесок Омара Хайяма в утвердженнi iдеалів гуманiзму i чому перлиною персько-таджицької лiтератури стали його вiршi, маємо зрозумiти.

Звертаємо увагу на портрет митця та запишемо його повне iм’я: Гіпс-ад-Дiн-Абу-аль-Фахт Омар ібн Iбрагiм Хайям Нiшапурi — видатний фiлософ, поет i науковецьХI-ХII ст.

Вiдразу виникас запитання: чому воно таке громiздке? Порiвняймо, як прийнято називати людей у рiзних регiонах Євразiї.

Слов’янська традицiя е тричленною — iм’я, по батьковi, прізвище.

Західноєвропейська — лише iм’я та прiзвище (в цьому позначилося i тяжiння до технократичностi мисления, певна втрата духовностi й родової пам’ятi.)

Для схiдної людини її ім’я — це формула генетичного коду, своєрiдна метрика, свiдоцтво про рiд вiд діда-прадiда й землю, яка є родовим коренем (вiтчизну).

Формула роду складається по чоловiчiй лiнї, оскiльки в нiй мiститься генетичний код роду.

Проблема сучасностi, коли все бiльше втрачаються родиннi зв’язки й родова пам’ять. Виникае логiчне запитання, чи немає небезпеки в тому, що сьогодні в Українi все бiльше приживається захiдний принцип звертання до людини — лише на iм’я, а вiковiчна традиця називати людину на ім’я та по батьковi еважаеться “немодною”? Чи не веде це до втрати родової та національної пам’ятi? Можливо, варто зберiгати свої генетичнi коди, як це прийнято на Сходi?

Отже, ім’я Омара Хайяма вже багато чого розповiло нам.

Науковi досягнення Омара Хайяма эробили його ім’я вiдомим за життя й не втратили своєї вагомостi й дотепер у галузi математики, медицини, географії, астрономiї, астрології. Проте це вузько спецiалiзованi галузі для нащадкiв вагомiшою є його поетича спадщина, що не має нiяких обмежень і доступна для розуміння і естетичної насолоди будь-якiй людинi у свiтi, яка прагне вдосконалення своєї духовностi.

Народження поетичних шедеврiв Хайяма (11—12 ст.)і їх вiдкриття европейцями (19 ст.) вiддiляють майже сім столiть. 1859 року англiйською мовою було перекладено усього 100 рубаї. Європа вiдразу ж зачарувалася яскравiстю образiв поезії Хайяма, її простотою й оптимізмом в уславленнi буття. Надзвичайна милозвучність, що не втратилася навіть у перекладах, приваблива i проста форма рубаї сповнена глибокого смислу, нерозривна єдність людини і природи вразили европейцiв. Переклади i переспiви лірики Хайяма у Європі з’явилися відразу англійською, німецькою i французькою мовами.)

Ім’я Омара Хайяма стало окрасою персько-таджицької літератури, а його рубаї — шедеврами у цьому жанрі. Спробуємо глибше з’ясувати жанрову специфіку рубаї.

2.Робота з текстом:

Вчитель читає, учні слухають

Поет про себе i свое жипя.

«Я тiльки й знаю, що знання шукаю....

«Боюсь неправе.дно прожити на землi».

Роздуми над Кораном (на релiгійні теми). Рядки iз цих рубаї стали афоризмами.

«Пекло й рай, — в небесах., — запевняють ханжі.

Я в себе заглянув, — упевнившись у лжі:

Пекло й рай — це кільце у всесвітнiй пiтьмі

Пекло й рай — це двi половини душi. (афоризм)

Теми моралi (сентенцї)

«...Будь сам собою, не гадай про завтра, В минуле не дивись, живи сьогоднi.»

«...Нам дається тут, — життя: пильнуй же.

Як ти захочеш, так воно й мине.»

Як ми бачимо, тематика рубаї Омара Хайяма немовби переплітається, але в центрі її — людина, сенс її життя.

Поезія Омара Хайяма багатогранна. Вона доступна розумiнню кожного, тому її називають народною, адже коренів неї народні, вона просякнута народною мудрістю, вона пробуджує i розкриває найпотаємніші струни душi.

Поезія Хайяма проста за формою, легко перекладаеться на iншi мови; її ритм гармонійно пов’язаний зi словом. Вона ніби має свою зачаровану мелодію. Кожен рубаї то є цiла поема, в якій читач бачить розвиток подiй, переживає. Вона прославляє любов до людини, до її насущних проблем: життя i смерті, любовi i страждань — вона гуманістична.

Його поезiя актуальна для всіх часів є настiльною киигою багатьох поколiнь читачів.

Афоризми,переконуючі, мов постріли.

Один із сучасних письменників про рубаї Хайяма

3. Словникова робота:

Рубаї - традицiйна перська поетична форма, чотиривірш лiрико-фiлософського або любовного змiсту. Інколи рубаї можугь мати певний сюжет. Як правило, в них римуються перший, другий і четвертий рядки; в кожному рядку вiд 11 до 13 складв.

Афоризм - короткий лаконічний вислів, що містить пораду або висновок, результат роздумів.

I. Закріплення знань, умінь і навичок:

1.робота з текстом:

Робота з текстами окремих рубаї

Тема 1. Сумнi роздуми О.Хайяма про смертнiсть людини

Кульгава старiсть, юнiсть бистронога —

Все товпиться до вiчного порога.

Недовго світом тішаться живі:

Всi підем геть, у всіх — одна дорога.

Яким настроем проникнугё цi рядки? Яке слово у вiршi повторюеться тричi? Чому? (Займенники: все, всi, всiх. Поет говорить про невiдвороткiсть смертi для всiх).

Тема 2. Роздуми про кругообiг у природi

А що вщбуваеться з людиною, на думку Омара Хайяма, пiсля смертi? Вiдповiсти на це запитання нам допоможе наступний рубаї:

Я однажды кувшин говорящий купил.

“Был я шахом! кувшин без утешно вопил. —

Стал я прахом. Гончар меня вызвал из праха. —

Сделал бывшего шаха угехой кутил”.

Побудуйте логiчний ланцюжок iз слiв: кухоль, прах, гончар, шах, глина — який би пояснив, що відбувається з людиною після смертi. (шах — прах — глина — гончар—

кухоль). Гончар (Аллах) злiпив людину з глини, пiсля смертi людина знову стає порохом, з якого зроблять