На основі всебічної розробки стильових та ідейно-образних засад народної пісенності й кращих традицій світової класики М.В.Лисенко узагальнив особливості національної музичної мови. Сформував найважливіший жанр української музики, завдяки чому вона вийшла на широкий шлях розвитку і зайняла почесне місце у світовій культурі.

«В`язанка» - у якій звучать любовні пісні різного жанру та настроїв від ліричних до жартівливих, становить цілу сценічну дію, де сюжет починає розгортатись на фоні вечірнього пейзажу біля сільської хати («Сонце низенько, вечір близенько»).

Поступове приєднання більш рухливих пісень змальовують розвиток любовних відносин, реакцію людей на них та жартівливі залицяння до дівчини («Про нас люди говорять») – пісня «Ой піду я в сад гуляти».

В цій частині вже відчувається доброзичливий, влучний гумор, яким так багаті українці («Ой, не спав, не буду спати, дай мені дівчино повечеряти»).

Підключення до «в`язанки» типової жартівливої пісні «На городі калинонька» посилює темповий, динамічний та емоційний розвиток, який досягає свого кульмінаційного звучання в останній жартівливій пісні «Стелися барвінку низенько, присунься козаче ще бли…, ще блище».

Вона більш розгорнута за масштабами, багата палітра різних настроїв, де помішані дівочі хитрощі з кокетуванням, та бажанням не втратити коханого, а ближче наблизити його до себе.

Про це образно та характерно свідчить перша фраза : «Стелися барвінку низенько, присунься козаче ще бли…, ще блище».

Розпочалась ця музична сцена ліричною піснею зустрічі, а закінчилась бажанням вийти заміж – жартівливою веселою піснею.

В українській хоровій літературі, крім цієї « в’язанки» є ще інші : «Вулиця», «Кобза», «Бандура», «Невдале залицяння».

Вони користуються великою популярністю, їх з успіхом виконують знані хорові колективи та ансамблі.

3. Літературний текст

«Сонце низенько, вечір близенько»

1. Сонце низенько, вечір близенько

Ой вийди, ой вийди, моє серденько.

2. Ой вийди, вийди, з своєї хати

Не чує батенько, ні рідна мати.

«Ой гиля, гиля гусоньки»

1. Ой гиля, гиля гусоньки на став

Добрий вечір дівчино, бо я ще не спав.

2. Ой не спав, не спав, не буду спати,

Дай же мені дівчино повечеряти.

«Ой піду я в сад гуляти»

1. Ой піду я в сад гулять,

В саду вишеньки шумлять.

2. Ой піду я в сад гулять

За нас люди говорять. Гей!

«На городі калинонька»

1. На городі калинонька

На дорозі терен,

Любив же я дівчиноньку,

Люблю і тепера.

Ой жаль,жаль,жаль мені буде:

Візьмуть її люде ,моя не буде.

«Стелися барвінку»

1. Стелися барвінку низенько,

Присунься козаче близенько

Ой, мате, мате,мате,

Час мене час заміж дати.

Віддай мене за такого, що немає вуса,

Він на мене заморгає, а я засміюся.

Ще, ще, ще, ще, нище, присунься ще блище.

2. Стелися барвінку ще нище,

Присунься козаче ще блище

Ще, ще, ще, ще, нище присунься ще блище.

Ой, ти доню чорнобрива, ой ти, доню уродлива,

Моя доню, доню, доню, жаль мені за тобою.

Ще, ще, ще, ще, нище, присунься ще блище.

ІІ. Партитурний запис твору

1. Вид

Вид – це характеристика виконавського колективу чи твору за кількістю самостійних хорових партій.

Твір «Сонце низенько,вечір близенько» написаний для мішаного чотириголосного хору без супроводу з двома солістами.

Наступні обробки пісень: «Ой гиля гусоньки», «Ой піду я в сад гулять», «На городі калинонька», «Стелися барвінку» - написані для мішаного чотириголосного хору acappella.

2.Ключові позначення окремих партій

Ключ – це знак, що записується на одній з ліній нотного стану і закріплює за нею звук певної висоти, від якого ведеться відлік усіх інших звуків.

Партії твору «Сонце низенько,вечір близенько» записані у скрипковому і басовому ключах.

Сопрано і альти знаходяться у скрипковому ключі або ключі Соль, а тенорова і басова партія у басовому ключі або ключі Фа

Партії творів «Ой гиля гусоньки» і «Ой піду я в сад гулять» записані у скрипковому і басовому ключах.

Сопрано і альт знаходяться в скрипковому ключі, а басовому ключі партія тенора і баса.

Партії творів «На городі калинонька» і «Стелися барвінку» записані теж у скрипковому і басовому ключах.

Сопрано, альт і тенор знаходиться у скрипковому ключі, а в басовому партія баса.

3. Авторські позначення в партитурі та їхня роль у відтворенні характеру і художнього образу твору.

До авторських позначень «В`яванки» українських народних пісень відносяться і різні динамічні відтінки:

§ F (форте) – голосно;

§ Ff (фортісімо) – дуже голосно;

§ P (піано) – тихо;

§ pp (піаніссімо) - дуже тихо;

§ mp (меццо-піано) – не дуже тихо;

§ sempre – завжди;

- акцент;

§ Andante – не поспішаючи, ходою;

§ Andante con moto – не поспішаючи з рухом;

§ Allegretto giocoso – повільніше ніж Allegro, грайливо, весело;

§ Allegro – швидко;

§ Tempo I – початковий темп;

ІІІ. Музично – теоретичний аналіз

«Вязанка» українських народних пісень становить циклічну форму, типу сюїти, яка складається з пісень: в обробці Г.В.Керниці – «Сонце низенько», «Ой гиля, гиля гусоньки», «Ой піду я в сад гулять»; в обробці М.В.Лисенка – «На городі калинонька», «Стелися барвінку».

Можна відмітити, що ця циклічна форма є популярною

в творчості композиторів минувшини та сучасних (М.Лисенко, А.Гнатишин, Ф.та М.Колесси, О.Нижанківський,І.Шамо, Є.Станкович, Є.Козак).

1. Форма твору

Музичною формою називається будова музичного твору. Форма визначається змістом кожного окремого твору, створюється в єдності з змістом і характеризується взаємодією всіх окремих звукових елементів розподілених в часі.

Форма твору: «Сонце низенько, вечір близенько» - куплетна (2к.) кожний з них побудований у формі одно тонального розширеного періоду повторної побудови.

Період квадратний , тонально-замкнений

4т. + 4т. + 4т.

А + В + В1

«Ой піду я в сад гулять»