3. «На городі калинонька» - 2/4

4. «Стелися барвінку» - перемінний 2/4; 3/4; 2/4;

5.Метроритм

Ритм – рівномірне періодичне чергування сильних та слабких долей часу. Точне визначення кількості долей такту та довгості долі зветься розміром. Тактом називається уривок музичного твору від одної сильної долі до наступної.

Ритм – це організована послідовність звуків і пауз різних тривалостей на фоні того чи іншого метру. Ритм – одне з першоджерел музики. Метр і ритм є важливими засобами організації музичної мови і має виключно великий виражально-змістовне значення. Ритм вносить у вокально-хорове виконання динамічність, виразність, упевненість, дисципліну, порив і захоплення.

Уміння витримати ритмічну точність – перша і обов`язкова умова для диригента хору.

Ритмічний виклад твору «Сонце низенько,вечір близенько» - плавна, за ритмікою мелодії відчувається її контрастне співставленні, при якому ІІ та ІІІ речення підсумовує її попередній розвиток.

За поетичним синтаксисом текст складається з дактеля + хорей,

що повністю співпадає з тридольним розміром та ритмікою мелодії.

Але з погляду на висотно-інтонаційний розвиток мелодії в окремих тактах відбувається переміщення наголосів на ІІ долю.

Дактиль + Хорей Дактиль

т.1-2 т.5

т.3-4 т.6

т.7-8 т.9

т. 11-12 т.10

«Ой гилля гусоньки» мелодія та ритміка теми складається з двох різних частин – плавної розповідної теми та ритміки (т. 1-4) та більш активної теми з переконливими інтонаціями звертання до дівчини.

«Ой піду я в сад гулять» сама тема, її мелодика та ритміка носить, як і попередня, ознаки діатонічності, з її характерними рисами – кадансовими зупинками на унісоні «мі» (т.8-12). Прозорою специфічною гармонізацією, де застосовані в основному, тризвуки,септакорди та квартсекстакорди різних функцій та перемінне звучання паралельних ладів – Соль-мажор та натурального мі-мінору.

«На дорозі калинонька» мелодія та ритміка танцювального характеру, витримана в даному ж характері.

Мелодія двох речень контрастують за інтонаційним розвитком та ритмікою, що відбуваються на буквеній схемі: А + В

Як бачимо з наведеної схеми ритміки в цій куплетній формі сполучені два різні види побудови мелодичного матеріалу. Який при контрастному співставленні урізноманітнює твір, сприяє його поступовому динамічному розвиткові.

Робить цю невелику куплетну мініатюру суцільною формою, об`єднуючи «квадраті» фрази в єдине ціле.

Тема «А» (типу заспіву) має танцювальний характер при застосуванні типової для цього жанру мелодики.

Дві фрази є подібні між собою, крім закінчення.

Фактурний виклад цього речення ( А ) має ознаки танцювальності, квартові стрибки баритона та баса остінато ( ), де композитор використовує мотив ритмічного побільшення, що і свідчить про це.

Такий засіб імітує звучання троїстих музик (циклові інструменти – контрабас та бубен).Тенорова партія дублює основну тему, яка знаходиться в сопранові партії (т.1-8, т.9-11,т.17-19).

Мелодія «В» (ІІ та ІІІ речення) змінює світ інтонаційний виклад та ритміку, нагадує «гопак».

Про це свідчать відповідні удари на долі тактів, 9-10 з послідуючою різноманітною ритмікою та інтонаційними низхідними мотивами,які переходять в інший матеріал руху восьмих,які м`яко, гармонійно завершують тонікою це речення.

В творі «Стелися барвінку» велика різноманітність мелодизмів тем, метро-ритміки, розмірів, тмпів та агогічних змін, розгорнутість музичної форми та структури свідчать про творчий задум композитора, який в межах двох куплетів творив ціле дійство жанрової сцени, яка відображає процес залицяння та його жартівливого відтворення засобами музики.

Мелодія частин надзвичайно тонко та реалістично відтворює різні настрої жартування, кокетування, та любовної гри поміж дівчиною та хлопцем

6. Темп твору. Агогіка. Динаміка.

Темп (iт. Tempo – час) – швидкість з якою виконується музичний твір.

Точно темп можна визначити за допомогою метронома.

Для вірної передачі характеру пісні має велике вирішальне значення коли правильно взятий темп.

У творі Лисенка «В`яванки» українських народних пісень в кожній з поданих творів відповідно і різні темпи.

«Сонце низенько, вечір близенько» має темп твору Andante ( не поспішаючи, ходою).

«Ой гиля гусоньки» та «Ой піду я в сад гулять» - ці два твори мають спільний темп Andante con moto ( не поспішаючи з рухом).

«На городі калинонька» темп твору Allegretto giocoso (повільніше ніж Allegro, грайливо, весело). Жартівлива любовна пісня.

Танцювальний характер не вимагає особливих сповільнень

та прискорень. Тільки на кульмінаційних акцентованих звуках темп можна трохи відтягнути, чим і підкреслимо акценти «Гопака» та саму кульмінацію.

«Стелися барвінку»

Перший епізод - Allegro – швидко

Другий епізод – Andante (т.17) побудована секвенцій ними висхідними мотивами легкого невагомого та ласкавого звучання в штриху легкого стакато. І після 22-го такту, різка зміна темпу на Tempo I (Allegro) із швидкою жартівливою темою завершує частина («Він на мене заморгає, а я засміюся»)

Як ми бачимо темпи в творі різні, залежать від поетично-музичних характеристик. Наголоси співпадають з поетичним синтаксисом та висотним розвитком мелодії.

Агогіка – це тимчасове відхилення від основного темпу. У всіх піснях «Вязанки» при закінченні кожного епізоду невелике уповільнення, для того, щоб підготувати колектив і слухачів до закінчення відповідної частини і переходу до наступної.

У творах: «Сонце низенько, вечір близенько» (т.13)

«Ой гилля гусоньки» і «Ой піду я в сад гулять» (т.13)

«На городі калинонька» (т.24-25)

«Стелися барвінку» (т.15-16; т.21-22; т.39-40)

Динаміка ( від dynamikos – силовий) – це сила звучання музики. Динаміка в музиці, зокрема в хорові, означає розподіл сили звучання. Розподілити силу звука і правильно її використовувати – одне із завдань диригента хору.

Висотна кульмінація куплету припадає на звучання І речення ( звук «мі ІІ»), після якої мелодія згортає свій розвиток до низхідного мотиву (т.6), а потім готує нову