Стилістичні особливості текстів потоку свідомості в циклі оповідань А
Бакалаврська робота на тему:
“Стилістичні особливості текстів потоку свідомості в циклі оповідань А.Цвайга
”Was der Mensch braucht”
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………...3
Розділ І. Теоретичні підходи до проблеми тексту
1.1.
Аналіз лінгвістичної літератури……………………………………………7
1.2.
Дискурс і текст……………………………………………………………..13
1.3.
Когерентність і когезія, типи когезії……………………………………...18
1.4.
Потік свідомості як особливий вид тексту……………………………….25
1.5. Структурні форми внутрішнього мовлення (невласне-пряма мова)……28
1.6. Різновиди внутрішнього мовлення (монолог та потік свідомості)……..33
Висновки до першого розділу…………………………....................................38
Розділ II. Специфічні риси текстів потоку свідомості
2.1. Синтаксичні особливості текстів потоку свідомості…………………….39
2.1.1.
Інверсія…………………………………………………………………...42
2.1.2.
Анаколути………………………………………………………………...46
2.1.3.
Полісиндетон. ……………………………………………………………48
2.1.4.
Еліпсис……………………………………………………………………50
2.2. Характерні риси текстів потоку свідомості………………………………54
2.2.1.
Метафори та їх різновиди……………………………………………….56
2.2.2.
Епітети……………………………………………………………………61
2.3. Роль просодичних факторів у текстах потоку свідомості……………….64
2.4. Фонетичні особливості текстів потоку свідомості (алітерація та асонанс)…………………………………………………………………………..69
2.5. Графічні прийоми…………………………………………………………..70
Висновки до другого розділу…………………………………………………..73
Загальні висновки………………………………………………………………74
Список літератури……………………………………………………………...76
Вступ
В центрі уваги лінгвістичної науки залишається і надалі лінгвістика тексту. В її основі лежить дискурсивний аналіз тексту, тобто об’єднання тексту в єдине ціле. Дискурсивний аналіз займається вивченням будь-якого зв'язного відрізку мови у контексті. Певні граматичні засоби (субституція, еліпсис, парцеляція), а також лексичні (повтор, синоніми, антоніми) розглядаються як когезивні елементи, що зв'язують текст.
Потік свідомості, який є об’єктом дослідження в даній роботі, має безпосереднє відношення до лінгвістики тексту. Він не є хаотичним нагромадженням думок, тому що для нього характерні такі види зв’язку, як когерентність і когезія.
Потік свідомості є одним із видів передачі внутрішнього мовлення в художньому творі, до яких також відносять внутрішній монолог та внутрішній діалог.
На жаль, у вітчизняній науці потік свідомості є недостатньо вивченим явищем. Досліджуються тільки окремі випадки даної проблеми. Нам відома наукова праця Єфименко В.А., яка аналізувала потік свідомості як спосіб передачі думок персонажів на матеріалі англійської мови [Єфименко 1997: 2-3].
Однак проблемою передачі внутрішнього мовлення займалися такі вітчизняні вчені: А.А. Андрієвська, Г.Г. Єрмоленко, О.С. Полташевська, К.Я. Кусько та інші. Інтерпретації тексту, що присвячений актуалізації мовних засобів залежно від їх належності до певного рівня мовної ієрархії, а також проблемі тексту як цілісності та типам, формам, способам його викладу присвячена монографія В.А. Кухаренко, що заслуговує особливої уваги. Адже для лінгвістики тексту необхідно виявити склад та взаємодію текстових категорій, знати ті з них, констатують художній текст, встановити закономірності їх функціонування, розробити типологію текстів, визначити в ній місце художнього тексту.
У художньому тексті об’єкт пізнання не обмежений, і повідомлення орієнтоване на суспільство в цілому. При цьому процес авторського пізнання дійсності може виявитися для різних реципієнтів прийнятним або неприйнятним, зрозумілим або незрозумілим, хибним або істинним, поверхневим або глибинним, тому що до процесу сприйняття твору включаються всі суспільно-обумовлені та особистісні фактори, що характеризують кожного окремого реципієнта, його філогенетичні та онтогенетичні компоненти, фонові знання тощо.
Беручи участь у створенні образу синтетичного, мовна одиниця стає формою образу. Будучи при цьому елементом, складовою частиною цього образу, вона виступає і як частина змісту, як первинний словесний образ. Адже через мову втілюється і мовою створюється чуттєва наочність образу. Саме завдяки участі у створенні образу художнє мовлення стає естетично значимим. Отже, мовна одиниця є тим сигналом, який породжує енергію, несумірну з його власним об’ємом, тобто повідомляє читачу щось більше. Інтерпретація тексту – це і процес розуміння твору, і результат цього процесу, що виражається у вмінні викласти свої спостереження. А тому починаючи інтерпретацію тексту, що має справу з завершеними цілими текстами, як слушно зауважує В.А.Кухаренко [Кухаренко 2004: 15], слід з підготовчого періоду - вивчення текстової організації і тих її властивостей, які забезпечують можливості актуалізації мовних одиниць.
Актуальність теми даної роботи обумовлена важливістю вивчення
потоку свідомості як особливого художнього прийому, необхідністю дослідження його специфіки, закономірностей, характерних для творів, зокрема А.Цвайга, недостатнім рівнем дослідженості цієї проблеми у вітчизняній лінгвістиці. Актуальним також є вивчення внутрішнього мовлення, яке допомагає розкрити специфіку формування думки, внутрішні механізми мовленнєво-творчого процесу.
Метою даної роботи є проведення аналізу потоку свідомості на основі оповідань А.Цвайга “Was der Mensch braucht”. Реалізація поставленої мети зумовила вирішення таких завдань:
•
дати визначення поняття "потік свідомості";
•
провести дослідження дискурсу та тексту;
•
розглянути потік свідомості як особливий вид тексту;
•
виявити когезивні елементи, що об'єднують речення в текстах потоку свідомості;
•
виявити ознаки внутрішнього мовлення (невласне-пряма мова);
•
проаналізувати синтаксичні, стилістичні, фонетичні і графічні особливості текстів потоку свідомості на основі оповідань А.Цвайга .
Об'єктом дослідження є потік свідомості як спосіб передачі думок персонажів.
Предметом дослідження є оповідання А.Цвайга, в яких потік свідомості використовується як один із головних художніх прийомів.
У роботі використано такі методи: дискурсивний, порівняльний, структурний, функціональний та інші.
Науково-теоретичною базою дослідження послужили праці таких вітчизняних авторів: Н.Д.Арутюнової, М.М.Бахтіна, В.В.Виноградова, І.Р.Гальперіна, О.І.Москальскої, В.А.Кухаренко, А.А.Леонтьєва, В.Г.Гака, К.Кожевникової, Г.Я.Солганик,. Із зарубіжних авторів використовувались роботи М.А.К.Хеллідея, Р.Хейзен, Р.Хамфрі, М.Маккарті, Г.Кука, Т.ван Дейка.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що зроблено спробу провести детальний аналіз потоку свідомості на основі німецької літератури (зокрема А.Цвайга), застосовуючи підхід з позицій дискурсивного аналізу, що передбачає вивчення не окремих ізольованих речень, а речень у контексті.
Структура і обсяг роботи. Бакалаврська робота складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків та списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи становить 83 сторінки, список використаної літератури – 8 сторінок. Список літератури нараховує 83 джерела.
Розділ І. Теоретичні підходи до проблеми тексту
1.1. Аналіз лінгвістичної літератури
Сучасна лінгвістика розглядає текст як найважливіший предмет дослідження. У лінгвістичній науці існує кілька підходів до аналізу тексту. Різні школи розглядають текст з досить відмінних і навіть протилежних позицій. Однак у цій розмаїтості
