Дослідження П. Браун і С. Левінсона підтверджують [64] тезу Е. Гофмана про те, що спілкування неминуче ставить під загрозу «лице» як слухача, так і мовця. П. Браун та С. Левінсон вирізняють низку стратегій, які дозволяють зберегти «лице» слухача. У цій роботі ми зосередимося на стратегіях, які дозволяють зберегти «лице» мовця.

Виокремлені нами стратегії збереження «лиця» мовця можна умовно поділити на чотири групи: (1) дотримання максим і постулатів кооперативного принципу П. Грайса, (2) дотримання соціального етикету, (3) адекватна оцінка мовцем комунікативної ситуації і самооцінка, (4) спосіб вираження інтенції.

Стратегії збереження «лиця» мовця очевидні, але ефективність їх реалізації залежить від комунікативної компетенції мовця. Тому у нашій роботі ми звертаємо увагу на випадки недотримання цих стратегій, оскільки у художньому тексті порушення принципу лінгвістичної ввічливості підкреслюється автором навмисно і допомагає читачеві зрозуміти проблеми, які піднімаються у творі, характер героїв, їхні цінності, мету, завдання.

Методом суцільної вибірки нами виділено 235 випадків недотримання стратегій збереження «лиця» мовця у тексті п’ятої книги Дж. К. Роулінг із серії романів про Гаррі Поттера “Harry Potter and the Order of the Phoenix” [Rowling J. K. 2003. Harry Potter and the Order of the Phoenix. London: Bloomsbury]. Статистичні дані дослідження можна подати у форматі таблиці.

Таблиця 3.1

Випадки недотримання стратегії збереження «лиця» мовця у міжособистісному спілкуванні персонажів роману Дж. К. Роулінг

“Harry Potter and the Order of the Phoenix”

Категорія | Стратегії збереження

«лиця» мовця: | Кількість прикладів

Дотримання принципу кооперації

П. Грайса | 1) не говорити неправду | 18

2) не говорити зайвого | 8

3) бути релевантним | 10

4) висловлюватися чітко, послідовно | 37

Дотримання норм соціального етикету | 5) уникати лайки | 2

6) уникати образи співрозмовника | 41

7) уникати демонстрації сили | 17

8) надавати можливість співрозмовнику висловитися | 23

9) фізично чи емоційно контролювати себе | 31

10) не нав’язувати співрозмовнику моделі поведінки | 12

Оцінка мовцем комунікативної

ситуації, само-оцінка | 11) уникати самоприниження | 11

12) уникати виправдання | 6

13) визнавати власні помилки | 5

Спосіб вираження інтенції | 14) використовувати стратегії непрямого вираження інтенції |

9

15) не використовувати стратегії прямого вираження інтенції |

5

Загальна кількість прикладів | 235

Як свідчать статистичні дані, найчастіше порушуються мовцем норми соціального етикету (126 випадків). Дуже часто співрозмовники перебивають, ображають одне одного. Такі ситуації виникають, здебільшого, через нездатність контролювати себе емоційно та фізично.

Другою за чисельністю (73 приклади) є категорія порушення максим принципу кооперації П. Грайса. Слід зазначити, що порушення максим виникає і тоді, коли мовець намагається дотримуватися інших стратегій збереження власного «лиця», наприклад, використовуючи стратегію непрямого вираження інтенції. Найчастіше не дотримується максима способу презентації інформації, що вказує на нездатність мовця чітко і недвозначно висловити думку. Це може бути спричинене хвилюванням, невпевненістю, бажанням приховати певну інформацію тощо.

Третьою за чисельністю (22 приклади) є категорія оцінки мовцем комунікативної ситуації і самооцінки. Іноді мовець принижує себе, очікуючи на співчуття і підтримку співрозмовника. Невизнання власної помилки характерне для одного з головних героїв книги, Рона, який має запальний характер, не любить програвати і прагне довести власну вартісність. Однак, часом і він засмучується, критикує себе і очікує від друзів підтримки.

Спосіб вираження інтенції мовця – найменш чисельна категорія (14 прикладів). Це пояснюється тим, що стратегії прямого / непрямого вираження інтенції мовця можуть частково перетинатися з іншими стратегіями, наприклад, мовець, намагаючись уникнути образи співрозмовника чи демонстрації сили, може застосувати стратегію непрямого вираження інтенції. З іншого боку, кожне прохання, запитання і, фактично, будь-яка мовленнєва взаємодія реалізує певний спосіб вираження інтенції і створює загрозу «лицю» мовця. (Див. Додаток З)

3.2. Комунікативні наслідки недотримання мовцем стратегій збереження свого «лиця»

Дискурсивно-прагматичний аналіз діалогів персонажів книги Дж. К. Роулінг “Harry Potter and the Order of the Phoenix” дозволив нам виділити чотири категорії стратегій збереження «лиця» мовця:

1) дотримання основних максим «принципу кооперації» Грайса;

2) дотримання норм і правил соціального етикету;

3) адекватна оцінка мовцем комунікативної ситуацій і самооцінка;

4) спосіб вираження інтенції мовця.

Проілюструємо стратегії, що відносяться до вказаних категорій, і прокоментуємо комунікативні наслідки їх недотримання, які дають можливість автору охарактеризувати персонажів роману і виразити певні ідеї.

Принцип кооперації П. Грайса зводиться до дотримання певних правил, максим. Наведемо кілька прикладів недотримання максим кооперативного принципу у персонажному мовленні роману.

1. Мовець не повинен говорити неправду, що дозволить йому уникнути загрози викриття, не повинен оперувати неперевіреними фактами, не говорити того, у чому не тямить, якщо не хоче зажити слави пліткаря, непрофесійної або малотямущої людини.

Дядько Вернон справляє враження неосвіченої, дурної людини, нездатної запам’ятати назву загрозливих чарівних істот (Dementors він називає Dementy-whatsits, Dementoids, Demenders, Demembers), що мало не позбавили розуму його єдиного сина. Він застосовує спортивний жаргон, щоб звести розмову до рівня, який йому зрозумілий.

'So - so - they - er - they - er - they actually exist, do they - er - Dementy-whatsits?' […] 'But what ARE Dementoids?' asked Uncle Vernon furiously. 'What do they DO?'

[…] 'Fought 'em off, did you, son?' said Uncle Vernon loudly, with the appearance of a man struggling to bring the conversation back on to a plane he understood. 'Gave 'em the old one-two, did you?'

'You can't give