Отже, з позиції мовця 14. використання стратегії непрямого вираження інтенції дозволяє йому зберегти своє "негативне лице" – виключити або звести до мінімуму елемент нав'язування своєї волі співрозмовнику і, відповідно, небезпеку звинувачення в ігноруванні інтересів інших.

Наприклад, місіс Візлі використовує непрямий мовленнєвий акт, щоб заохотити когось з членів сім'ї допомогти їй у винищенні доксісів, дрібних магічних шкідників.

'The curtains in there are full of Doxys, too,' Mrs Weasley went on. 'I thought we might try and tackle them tomorrow.' (С.85)

Непрямий імератив дозволяє місіс Візлі зберегти своє «лице», однак при цьому порушується максима способу презентації інформації.

15. Невикористання стратегії прямого вираження інтенції (окрім ситуацій взаємної зацікавленості у вирішенні питання чи встановленні рівності у стосунках) також дозволяє мовцеві зберегти своє «лице» . В іншому випадку він ризикує набути репутації нетактовної, невихованої, грубої людини.

Ця стратегія має щонайменше дві форми реалізації: а) непряме вираження інтенції, що співпадає зі стратегією 14, б) відмова від мовленнєвої дії як впливу на співрозмовника, тобто мовчання. Прикладом застосування цієї стратегії може бути така ситуація: не дуже вправний у начанні Рон терпляче намагається виконати складе домашнє завдання. Герміона деякий час спостерігає за ним, потім сама пропонує допомогу, за що Рон висловлює їй щиру подяку. Рон зберіг своє «лице» саме тому, що не звертався до розумниці і відмінниці Герміони ні з яким проханням. Випадком створення загрози «лицю» мовця у цій ситуації є саме прохання, яке можна трактувати як форму самоприниження відповідно до ступеня його інтенсивності у конкретній ситуації.

3.3. Принципи взаємодії стратегій збереження «лиця» мовця у дискурсі

Дискурс (фр. discours, від лат. Discursus – судження, доказ) – одне з найскладніших понять лінгвістики, семіотики і філософії. Значення цього слова – мовлення, виступ, судження, роздуми. В українській, як і в багатьох інших європейських мовах, його еквівалент відсутній. Воно перекладається як дискурс, дискусія, мовлення, слово, текст, судження. Проблеми дискурсу у зарубіжній та вітчизняній лінгвістиці вивчались Д. Шиффріном [88], М. Гріном [75], І. М. Кочаном [29], Ю. М. Лотманом [36], Л. М. Макаровим [37], В. В. Михайленком [80], А. А. Пушкіним [27], Т. В. Радзієвською [48], В. В. Різун [50], Ю. С. Степановим [56], Л. В. Солощук [55], В. Е. Черневською [60]; Питання дискурсу і художнього дискурсу також активно досліджується викладачами кафедри англійської філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Я. В. Бистровим [9], Н. Г. Крижанівською [32], О. О. Кульчицька [33], Е. Є. Мінцис [41] Т. І. Телєгіною [58], Значення висловлювання великою мірою обумовлене його вузьким контекстом і широким дискурсним контекстом, у якому прослідковуються наміри мовця та бажаний ним перлокутивний ефект.

У межах однієї ситуації існують дискурси, коли мовець нехтує одразу декількома стратегіями. У цьому випадку загроза його «лицю» відповідно збільшується. Дж. К. Роулінг використовує цей прийом з метою передати читачу уявлення про цілі та цінності героя.

Показовою у плані нехтування стратегіями є сцена суду. П'ятнадцятирічний Гаррі Поттер стає все більше популярним завдяки відкритому протистоянню темним силам. Це лякає консервативне керівництво чарівної спільноти – міністр магії Фадж боїться, що Дамблдор, директор магічної школи Хогвартс, де навчається Гаррі, використає його популярність з метою самому позмагатися за міністерське крісло. Прибічники міністра провокують Гаррі, насилаючи на нього темних духів, Дементорів, які на момент оповіді співпрацюють з міністерством. Захищаючи своє життя і життя свого кузена, Гаррі застосовує магію (conjure a Patronus) у середовищі звичайних люде, маглів, що заборонено законом чарівного світу. За цю провину він постає перед судом Візенгамот.

'You are Harry James Potter, of number four, Privet Drive, Little Whinging,

Surrey?' Fudge said, glaring at Harry over the top of his parchment.

'Yes,' Harry said.

'You received an official warning from the Ministry for using illegal magic three years ago, did you not?'

'Yes, but -'

'And yet you conjured a Patronus on the night of the second of August?' said Fudge

'Yes,' said Harry, 'but -'

'Knowing that you are not permitted to use magic outside school while you are under the age of seventeen?'

'Yes, but -'

'Knowing that you were in an area full of Muggles?'

'Yes, but -'

'Fully aware that you were in close proximity to a Muggle at the time?'

'Yes,' said Harry angrily, 'but I only used it because we were -'(С. 128-9)

'I - that - not -' blustered Fudge, fiddling with the papers before him. 'It's - I

want this over with today, Dumbledore!'

'But naturally, you would not care how many times you heard from a witness, if the alternative was a serious miscarriage of justice,' said Dumbledore.

'Serious miscarriage, my hat!' said Fudge at the top of his voice. 'Have you ever bothered to tot up the number of cock-and-bull stories this boy has come out with, Dumbledore, while trying to