Переклад художнього тексту як засобу міжкультурної комунікації (на матеріалі поетичних творів Е.По):

ЗмІСТ

Вступ………………………………………………………………………… | 5

Розділ . Теоретико-методологічні засади дослідження перекладу художнього тексту як засобу міжкультур-ної комунікації………………………………………………………….. |

9

1.1. Генеза та сутність поняття “комунікація”…………………... | 9

1.2. Проблема порозуміння культур в теорії міжкультурної комунікації…………………………………………………………. |

13

1.3. Міжкультурна комунікація і переклад………………………. | 27

1.4. Вимоги до перекладу художнього тексту як засобу міжкультурної комунікації………………………………………...

Висновки до розділу 1 |

35

Розділ . Особливості перекладу художнього тексту як засобу міжкультурної комунікації……………………………... |

48

2.1. Лінгвокультурні бар’єри у перекладах поезій Е. По……….. | 48

2.2. Специфіка перекладів поетичних творів Е. По українською мовою……………………………………………………………….. |

54

2.3. Відтворення семантико-стилістичної структури оригіналу в українських перекладах поетичних творів Е. По………………... |

58

2.3.1. Відтворення смислових, образних та стилістичних прийомів у перекладах поеми Е. По “Крук” / “Ворон”…………. |

59

2.3.2. Відтворення смислових, образних та стилістичних прийомів у перекладах балади “Ельдорадо”…………………….. |

68

2.3.3. Відтворення смислових, образних та стилістичних прийомів у перекладах інших поезій Е. По………………………

Висновки до розділу 2 |

72

Висновки…………………………………………………………………... | 81

Список використаної літератури………………………………... | 85

Список використаних джерел……………………………………. | 94

Додатки…………………………………………………………………….. | 96

ВСТУП

Глобалізація, у зв’язку з якою відбувається взаємопроникнення культур, актуалізує такі поняття як міжнаціональна та міжкультурна комунікація. Саме вони стали основою для багатьох сучасних досліджень у царині лінгвістики, соціології, культурології, психології, політології, літературознавства. На сучасному етапі суспільно-політичні умови породжують проблему адекватної, толерантної міжкультурної комунікації, яка виникає тільки за умов повного взаєморозуміння носіїв різних культур. Адже, народи та нації є самобутніми носіями культур, у результаті міжкультурної взаємодії яких твориться світова культура.

Переклад творів художньої літератури – один з важливих засобів збагачення скарбниці національних літератур. Розширення літературних горизонтів відбувається шляхом запозичення моделей, концепцій, мотивів, образів, форм і жанрів. Кожна національна література може запропонувати щось своє, специфічне, притаманне лише їй, або властиве їй в особливому вираженні. Величина такого внеску для кожної літератури, звичайно, неоднакова. Це залежить від багатьох чинників: рівня розвитку суспільства, культури, мови, віку нації, кількості мовців, літературної традиції тощо.

Художній переклад є духовним надбанням народу цільової культури, а також автономним твором, що функціонує в чужій культурі невіддільно від оригінальної літератури. Переклад забезпечує спілкування між двома національними літературами, знайомить із здобутками світової культури, єднає народи та епохи. Переклад є засобом міжкультурної комунікації, за допомогою якого відбувається інтегрування культур у єдину світову культуру, ознайомлення читачів з реаліями, притаманними іншій культурі, що сприяє розширенню їх кругозору і виховує повагу до цих культур.

Сучасні читачі пізнають світ інших народів завдяки перекладним творам. Так, до творчості Едгара Аллана По зверталися багато українських перекладачів. Зважаючи на те, що, за твердженням І. Корунця, перекладів американської літератури українською мовою до ХІХ століття не існувало, Е. По став одним із американських авторів, які першими отримали перекладацьке визнання в Україні. Українські письменники запозичують в нього теми, ідеї, образи, мотиви, структурні й композиційні моделі, метричні й стилістичні засоби, фонетичні прийоми тощо. А це збагачує нашу літературу і допомагає їй інтегруватись у світову. Переклади його віршової спадщини відображають еволюцію принципів українського художнього перекладу.

Все більшої актуальності набуває питання перекладу в контексті теорії та практики міжкультурної комунікації. Саме поряд із проблемою вивчення лінгвістичних аспектів міжкультурної комунікації, яка займає важливе місце у сучасному мовознавстві і має розв’язок у численних працях вітчизняних та зарубіжних дослідників теорії міжкультурної комунікації [8; 20; 21; 24; 28; 31; 36; 43; 48; 49; 52; 62; 63; 66; 68; 81; 82; 87; 103; 108], серед основних проблем перекладу постають питання досягнення адекватності та еквівалентності. Цій темі чимало наукових праць присвятили Ю. Найда [57], В. Комісаров [38], А. Швейцер [91], Р. Зорівчак [29], В. Карабан [34], Г. Турі [109], С. Флорін [14], А. Федоров [88], О. Чередниченко [90], В. Коптілов [42], І. Корунець [44],  В. Радчук [71] та ін.

Актуальність роботи зумовлена інтересом перекладознавців до історії входження перекладів різних авторів у макрокультурний контекст. Це підводить нас до необхідності вироблення загальних критеріїв для розуміння перекладу художнього твору як засобу міжкультурної комунікації.

Освоєння творчості Е. По українськими перекладачами – важливий чинник становлення української перекладної думки. Обсяг нагромадженого на сьогодні фактичного матеріалу з даної теми потребує узагальнення і системно-цілісного аналізу багатогранних зв’язків американського поета з українською літературною полісистемою. Їхнє вивчення поглиблює розуміння художнього стилю Е. По, сприяє подоланню проблем, пов’язаних із відтворенням його художньої спадщини українською мовою. Встановлення перекладної традиції протягом десятків років на теренах України природно зачіпає фактори географічно-часової віддаленості перекладів, аспекти їх множинності, а також те, як поетичні переклади Е. По позначились на розвитку української літературної полісистеми.

Об’єктом дослідження є поетичні твори Е. По як засіб міжкультурної комунікації.

Предметом дослідження є шляхи та засоби відтворення семантико-стилістичної структури оригіналу в українських перекладах поетичних творів Е. По та визначення на їх прикладі процесу міжкультурної та міжмовної комунікації.

Матеріалом дослідження є оригінальні тексти Е. По та їхні українські переклади.

Мета роботи – визначення особливостей перекладу художнього твору як засобу міжкультурної комунікації через проведення комплексного аналізу перекладів поетичних творів Е. По в контексті міжкультурної комунікації.

Зазначена мета передбачає вирішення таких завдань:

– дослідити поняття та значення міжкультурної комунікації;

– з’ясувати чинники порозуміння культур в процесі міжкультурної комунікації;

– дослідити специфіку перекладу як акту міжкультурної комунікації;

– з’ясувати вимоги до адекватного перекладу та розуміння художнього тексту як засобу міжкультурної комунікації;

– провести аналіз перекладів поезії Е. По в світлі міжкультурної комунікації;

– виявити шляхи та засоби подолання лінгвокультурних бар’єрів при перекладі віршових творів Е. По;

– прослідкувати міру адекватності відтворення семантико-стилістичної структури оригіналу