Магістерська робота

«Аналіз твору «Садок вишневий коло хати» (Слова Тараса Григоровича Шевченка

Музика Богдана Вахнянина)»

План аналізу

І. Вступ

- Короткі відомості про творчість і життєвий шлях композитора та автора літературного тексту.

- Ключові позначення .

- Авторські позначення в партитурі.

ІІ.Партитурний запис твору.

- Вид партитурного запису.

- Ключові позначення.

- Авторські позначення.

ІІІ. Музично- теоретичний аналіз.

- Форма твору.

- Фактура твору.

- Ладотональний план.

- Розмір твору.

- Тепм твору, агогіка, динаміка.

ІV. Вокально- хоровий аналіз.

- Тип, вид, склад хору.

- Діапазон хоровий партій.

- Теситурні партії хоровий партій.

- Звуковедення, дихання.

- Ансамбль.

- Особливості дикції.

- Спосіб ведення звука.

- Стрій хору.

V. Виконавський аналіз твору.

- Використана література.

Слова Тараса Григоровича Шевченка

Музика Богдана Вахнянина

«Садок вишневий коло хати»

І. Вступ.

1. Короткі відомості про творчість і життєвий шлях композитора та автора.

Західна України з 1722 року входила до складу Австро-Угорської монархії. Австрійський уряд проводив щодо українського населення політику гноблення та нещадної експлуатації, всіляко гальмував економічний та культурний розвиток краю.

Прагнучи зміцнити свою владу, австрійські поневолювачі робили все можливе, щоб загострити відносини між поляками і українцями. За цих обставин, в цей час творить плеяда таких композиторів старшого покоління, як Вербицький, Лаврівський, Нижанківський, Матюк, Топольницький , Анатоль Вахнянин.

Гідним продовжувачем пропаганди українського мистецтва став Богдан Вахнянин - небіж Анатоля Вахнянина.

Богдан Вахнянин, за фахом гімназійний учитель природознавства, композитор, автор хорових творів і солоспівів. Народився 16 листопада 1883 року в сім»ї гімназійного учителя Івана Вахнянина – брата Анатоля Вахнянина.

Навчався у Стрийській гімназії. В 1909 році закінчив Вищий музичний інститут імені М. Лисенка у Львові (клас ф-но м.Криницької), теорії музики і композиції – А.Вахнянина та С.Людкевича.

Працював учителем української і польської мов, співу та музики в Українській академії у Львові (1910-1912), та Перемишлянський (1912-1925) українських гімназіях, був педагогом і директором Перемишлянського музичного інституту (1924-1926), вів клас історії музики.

Диригент учнівського хору української гімназії та учительської семінарії у Перемишлі. У 1924-1925 р.р. – диригент Перемишлянського «Бояна». З цими хорами брав участь у вечорах – концертах, присвячених Т.Шевченка, М.Шашкевичу, І.Франку, Г.Цеглинському; в їх репертуарі твори Лисенка, Вербицького, Віткевича, Ф. Колесси, Січинського та написані ним власні твори.

З 1926р. Б.Вахнянин працював учителем гімназії та диригентом « Бояна» у Стрию, а з 1929 року знову в Українській академічній гімназії у Львові (до 1932р.), керував чоловічим хором «Бандурист».

Перші композиції – обробку народної пісні «Жучок» та для мішаного хору і ф-нні етюди – Б.Вахнянин написав у Стрию, будучи учнем шостого класу гімназії.

Твори : музичні картини на тексти уривків із поеми «Гайдамаки» Т.Шевченка «Титар » для чоловічого та мішаного хорів, соліста й оркестру «Лебедин» для мішаного хору з ф-но (1937). «Попелюшка» - оперета – казка на три дії (не завершена 1930-і р.); «Орися» - оперета на власне лібрето; «Український вертеп» (1933); «Буря на озері» - ораторія для двох чоловічих хорів і однорідного жіночого з оркестром або 2-х ф-но.

Хори : «Думка» для мішаного хору з ф-но з «Невольника» Т.Шевченка з присвятою А. Вахнянину; «У перетику ходила» для мішаного хору, сл.Т.Шевченка; «Садок вишневий» для мішаного хору, сл.Т.Шевченка; «Хор бурлаків» для чоловічого хору ( 1906), «Гей на бій!» для чоловічого хору, сл. Хр.Алчевської ( 1910); «Червоний банкет» для хору ( 1912 ); «Пісня життя» для мішаного хору з ф-но, сл. Н. Німентовської; «Рвіть усі хрести з землі» для мішаного хору.

Солоспіви: «Плач Яреми» для голосу для ф-но ( уривок із музичної картини «Титар» із «Гайдамаків» Т.Шевченка (1907); «Сирітка» і «Соловейко» сл. П.Грабовського ( 1921); «В мене серце для любові» для голосу з ф-но сл. В.Кушка (1928); «Ляля» для голосу з ф-но, сл. С.Чернецького; «Молитва» для баса з ф-но , сл. В.Масляка»; «Над колискою» для сопрано з ф-но; «Ридали всі струни» для голосу з ф-но; «Як тихо, глухо» для голосу з ф-но; Дует Оксани і Яреми з музичної картини «Гайдамаки» Т.Шевченка (1934).

Обробка народної пісні «Жучок» для мішаного хору.

Твори для фортепіано : «Веснівка»; «Думка і козак», «Козак» (1900); «Думка і коломийка» ( 1905) , «Marsche funebre» (1905).

Пісенники : «На Шевченкові роковини», для дитячого хору – аранжировка Б.Вахнянина (Львів, 1914р); «Закувала зозуленька» (Львів, 1938); «Танцювала риба з раком» (Львів, 1939); «Альбом стрілецьких пісень». Співанник для хорів мішаного, чоловічого і дитячого. Гармонізував і уклав Б.Вахнянин - (Львів , 1937 р); «Дітвора співає», сл. В.Щурата ( Львів, 1936р.).

Тарас Григорович Шевченко

Т.Г.Шевченко – центральна постань українського, літературного процесу ХІХ століття. Його творчість мала вирішальне значення в становленні й розвитку нової української літератури, утвердивши в ній загально-людські демократичні цінності та піднявши її до рівня передових літератур світу. У своїй поезії Шевченко звернувся до тем, проблем та ідей, які до нього ще не порушувались в українській літературі або порушувалися не сміливо й соціально обмежено.

Т.Г.Шевченко народився 9 березня 1914 в с. Моринці на Київщині в сім»ї селянина – кріпака. Залишившись в 11 років сиротою йде в найми. Зазнав тяжких поневірянь, шукаючи місця, де б притулити голівоньку. З 14 років його забирають до панського двору. У 1829 році він як козачок пана Енгельгарда потрапляє у м. Вільне, а в 1831р. - до Петербурга, де поміщик віддає його в науку до майстерні живописця Ширяєва. У Петербурзі Шевченко знайомиться з художником Гребінкою та митцем Сонечко. Вони зацікавилися талановитим земляком, познайомивши його з великим поетом Жуковським, митцем Венеціановим та Карлом