По викуплені з кріпатства Тарас Григорович кинувся у вир життя і праці. Вступає до Академії мистецтв, вчиться у Брюлова. У 1840 році виходить перша збірка поезій «Кобзар». Роком після виходять «Гайдамаки». В 1846 році в Києві він вступає до Кирило-Мефодіївського товариства. Твори написані в цей час, входять до рукописної збірки «Три літа». У 1847 році розбите Кирило-Мефодіївське товариство, в якому був Т.Шевченко. Його заслано солдатом в Оренбурзькі степи з забороною писати та малювати. Але в непростих умовах заслання продовжував писати твори, в яких викривав гнобителів волі народу. Лише через 10 років його було звільнено.

У березні 1857 року Тарас Шевченко повертається до Петербурга. Із заслання повернувся поет старцем, знесиленим на тілі, втомленим на душі. Він ще встиг викупити рідню із кріпатства. Помер передчасно у Петербурзі 10 березня 1961р. У травні того ж року його прах було перевезено на Україну, і поховано на Чернечій горі в м. Каневі.

Протягом усього життя поет гаряче любив українську пісню . В його щоденнику та альбомах записано багато фольклорних зразків, самих різних напрямів, але більше всього там протесту та закликів до боротьби. Гаряче співчуття до тяжкої долі поневоленого народу, глибоке проникнення в настрої найширших народних мас, полумяних заклик до боротьби проти соціального гноблення. Ці теми, що так пристрасно прозвучали в поезії Тараса Шевченка. Були надзвичайно близькі трудовому народу. Тому не випадково перш ніж втілити поезію митця в музиці професійних композиторів, їх натхненно шліфував народ. Авторами пісень на Шевченкові слова ставали невідомі лірики, кобзарі. Імена деяких пісень, що з»явилися в першому двадцятиріччі, після смерті поета, дійшли до нас. Це знаменитий «Кобзар», « Думи мої».

Соціальна загостреність порушених Шевченком проблем - неповторна краса й мужність його віршів привернули увагу до його творів багатьох композиторів другої половини 19 століття. Відомими стали хори А.Вахнянина «Садок вишневий коло хати»,

І. Воробкевича «Минають літа», «Огні горять», М.Вербицького «Заповіт».Серед музичних інтерпретаторів поезії Шевченка слід виділити М.Лисенка. Його музика до «Кобзаря» складає майже 100 творів різних напрямів: пісні, дуети тріо, квартети, квінтети, поеми. Найбільш монументальними з його творів на тексти «Кобзаря» є кантата «Бють пороги», «На вічну память Котляревському», «Радуйся ниво неполитая». В них композитор використовує витончений словник українського етносу, специфіку багатоголосся, знаходить нові форми драматургії.

Глибоким змістом, художньою довершеністю та стрункістю форми визначається кантата – симфонія «Кавказ», кантата «Заповіт», хори «Сонце заходить», «Косарі» - С.Людкевича, кантата «Рано-вранці новобранці»- К.Стеценка, кантата поема «Хустина» - Л.Ревуцького, «Тече вода в синє море», «Із за гаєм сонце сходить» - Б.Лятошинського.

Та поряд з цими традиціями для музичної Шевченкіани, напрямками в українській музиці виникають нові поетичні образи геніального митця в моментальних розгорнутих музико-театральних і симфонічних полотнах. Це опери «Сотник», «Наймичка» - М.Вериківського, балет «Лілія» - К.Данькевича, «Відьма» - В.Кирейка.

Українські композитори не тільки пишуть музику на Шевченківський текст, а й прагнуть вивести в своїй творчості образ самого поета. Так зявляється опера Г.Майбороди – «Т.Шевченко», фортепіанна сюїта І.Шамо – «Тарасові думи», вокальний цикл – «Кобзарі» Ю.Мейтуса.

Тарас Шевченко виступив як поет – новатор, приніс з собою в українську літературу «слово нове», новий світ поезії, неповторні образи , картини і барви, небачене раніше багатство, щирість тем, ідей, мотивів, жанрових форм, вивів українську літературу на шлях реалізму, народності.

ІІ. Партитурний запис твору.

Твір «Садок вишневий коло хати» Б.Вахнянина написано для мішаного хору в супроводі фортепіано.

Хорова партитура викладена на чотирьох лініях нотного стану.

Б.Вахнянин дуже детально підійшов до викладу партитури, позначивши темпи твору за метрономом, чим і спрощує виконання, яке базується на конкретному виконавському задумі композитора.

Сon moto leggiero = ( з рухом, легко) розмір 12/8

Вступ; хор т.1, 7-8 ritenuto «f» рр.

Andante = 138 ( помірною, повільно ) розмір 12/8

Хор т.9 ( mf )

рр. соло ( 15-16т.) Animato (пожвавлено,

натхненно)

Largo = 60 розмір 6/8

хор tranguillo – спокійно (колисково)

affetuoso – дуже ніжно, мяко

rolletando, morendo ( соло т.26 ) завмираючи, сповільнюючи.

Allegro = 184 розмір 6/8 орк. Вступ poko a poko crescendo (мало-помалу посилюючи)

хор Con brio – блиском ( кульмінація твору –f)

ritenuto – традиція виконання

Як бачимо з наведеної схеми авторського викладу, композитор завдяки своїм детальним та конкретним вказівкам позначив темпи частин, місця агогічних сповільнень нюансування.

Динамікою намітив динамічно – виконавський план твору, створивши в уяві слухача ідеалістичну замальовку сімейного побуту українців.

Літературний текст

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть.

Сім»я вечеря коло хати ,

Вечірня зіронька встає,

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає.

Поклала мати коло хати

Маленьких діточок своїх;

Сама заснула коло їх.

Затихло все, тільки дівчата

Та соловейко не затих.

ІІІ. Музично-теоретичний аналіз.

Твір «Садок вишневий коло хати» являє собою жанрову музичну картину, яка відображає побут щасливої української родини. Т.Г.Шевченка мріяв про заможну, вільну, щасливу та багату Україну, де він буде мати свій власний будинок з вишневим садом, у якому буде доживати свої роки з родиною в щасті та любові. На жаль це все залишилося у мріях, і саме вони надихали на створення багатьох ліричних віршів, окремих епізодів і надали натхнення та сюжет для написання багатьох акварелей, картин, на яких була зображена селянська хатка з квітучим вишневим садом. Світла, прозора поезія вірша