Музика, її виражальні засоби в унісон, співзвучні цьому ласкавому, ніжному побутовому пейзажу.

За формою – це так звана контрастно-складова форма, яка є своєрідною перехідною ланкою між одночастинними і багато частинними циклічними композиціями. Ця форма містить у собі послідовність різних за образом і тематичних змістом частин. Всі складові її елементи виконуються без перерви, слідуючи один за одним, що утворює враження єдності музичної композиції.

Формальні ознаки складових частин в даному творі не перевищують період, крім ІІІ, кожен з них завершується половинною каденцією, чим створюється єдність розвитку музичної форми. Контрасти між частинами досягнуті за рахунок співставлення різнохарактерних епізодів за темпом, ладотональним планом, мелодикою, метро-ритмікою, розмірами, фактурою, динамікою, тобто за всім тим, що сприяє відтворенню різних поетичних настроїв засобами музичної виразності. Скріплюються ці фрагменти в єдиний музичний організм рядом факторів:

1. Тональною логікою С-dur І еп. –с- moll ІІ, ІІІ, ІV

т.1 т.9 т.17 т.29

2. Інтонаційними, ритмічними, образними та фактурними звязками на відстані частин:

а) за тактовими темпами

б) ілюстративним мотивом тьохкання соловейка

в) єдиною тонікою «До», яка стала основою тонального плану початку твору в С-dur, а останніх частин ( ІІ, ІІІ, ІV) в c-moll-одноіменній тональності, в якій композитор домігся створення контрастних образів за рахунок темпів, мелодизму, ритмів, розмірів, фактури, динаміки…

Крім того, обєднані всі ці частини в єдине ціле поетичним текстом та драматургічним розвитком сюжету жанрової побутової картини на фоні весняного вечірнього пейзажу.

Слід згадати вірш О.Пушкіна ; «Тиха украинская ночь,

Прозрачно небо, звезды блещут…»

Наводимо схему музичної форми твору:

Сon moto 12/8

1+7=8 тактів

Т.1-8-період

С – dur – с -moll-С-dur

Слова :

Садок вишневий коло хати, хрущі

над вишнями

гудуть,

Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. | Andante 12/8

8 тактів

Період

с -moll-G-dur

половинна каденція

Слова:

Сім»я вечеря коло хати,

вечірня зіронька встає, дочка вечерять подає,

а мати хоче научати, так соловейко не дає. | Largo

4+4+4

Період

с –moll

с –moll- С-dur

співставлення ладів

Слова :

Поклала мати коло хати , маленьких діточок своїх

Сама заснула коло

їх затихло все | Allegro сon brio 12/8

G-dur- с –moll

Тонічний

Завершений каданс

Слова :

Тільки дівчата

Та соловейко

та соловейко не

дає

Розпочинається твір рухливим мотивом оркестрового вступу (т.1), в якому відчувається постійне коливання, пульсація тріольного ритму ( ) в розмірі 12/8. Ніби коливається повітря та бринять хрущі.

В світлому, радісному настрої, теплому звучанні розпочинається вокальна тема хору:

Переходимо в нижній регістр альтової звучності з «інтонаційними світлотінями» мажоро-мінору ( фа, мі , мі ) ця тема спокійно зупиняється на половині каденції ( акорд G-dur – т.8 )

ІІ-ий епізод змальовує домашню вечерю, де «згода в сімействі і лад, і тишина…» Мелодичний виклад тут змінюється. Лагідний затактовий стрибок дає поштовх для ліричної низхідної мелодії сопрано, яка підтримується почерговими інтонаціями тенора, баса та альта.

Імітація партії (т.11) тенора, баса та альта звучать як відлуння до основної теми сопрано, яка тепер поновлює свій рух, але вже у висхідному інтонаційному русі в тональність G-dur

Все дихає спокоєм та добротою.

Музичний виклад надзвичайно спокійний, характер глибоко ліричний. Видима спільність ритмічної будови мелодії І та ІІ епізоду. Останні фрази ІІ частини статистичного плану. Звучить хоральний виклад акордів («Дочка вечерять подає»). Все заспокоїлось…

Після психологічної цезури ( ) («А мати хоче научати» _, вривається у цей затишок «сміливе тьохкання соловейка»

На акорді G-dur ( половинна каденція ) завершується звучання темою сопранового соло на фоні соловейка (форшлаги).

Звучанням колискової розпочинається повільна частина Largo (т.17) з її плавною, надзвичайно поетичною, красивою, кантиленною мелодією.

Ритміка її в шестидольному розмірі укрупнена, відповідає жанровим ознакам колискової. В акопонементі звучать арпеджовані мякі акорди хорового викладу, дублюючи гармонію хорового акордового викладу:

( t, D; D, t; st, s K; D 9 D t)

c-moll Es – dur c-moll

т.17-18 т.18 т.19 т.20

Затихло все… Чергується звучання хору та соліста ( т 25-28 ) . Темп загальмовується , звучність зменшується до мінімуму («ррр»!) т.28 morento – завмираючи.

Тут цікавою знахідкою є гармонізація витриманих акордів, які створюють «колористичне» звучання DD 65 на протязі двох тактів з такою вражаючою несподіваною розвязкою в одноіменний мажор С- dur!

Після тиші (паузи т.28) розпочинається фінал швидкими трелями соловейка, які у своїй віртуозності набувають швидкого , яскравого руху, динамічного «ривка» до хорової кульмінації, що припадає на частину «Сon brio» :

Тут веселощі полонили і дівчат, і соловейка, які в динамічному ансамблі піднесено, весело, радісно завершують твір.

Всі засоби музичної виразності – мелодія, висока теситура «Ля ІІ», танцювальна ритміка, акордова фактура, « інтонація соловейка» в акомпанементі, обєднані швидким рухом та звичайним «f» для досягнення яскравої, блискучої кульмінації.

Гармонія твору не є складною, вона використовується композитором за канонами класичного підбору відповідних функціональних акордів, які би повністю відповідали характеру поетичного образу, викладу мелодії, фрази, мотиву і окремого складу. Вона не застосовується ізольовано, а є засобом музичної виразності, підсилюючи жанрові особливості:

1. Українського народного мелосу – терцові втори до мелодії

ІІ ч.т.9 сопрано, т.11 сопрано

2. Колискової – колористична гармонія, t, D (c-moll)

т.17-18

D T (Es – dur) s t ( т.21-23)

на органному басі «до»

октавні коливання

т.25-28 – з кадансом D D 6 5 Т ( С– dur)

3. Унісонне звучання т.6

Причому всі ці сполучення гармонічних різновидів так плавно і образно змінюються на протязі фраз, речень, частин, що ми не помічаємо цього, а сприймаємо все звучання як суцільний , гармонійно сформований образ.

В метро-ритміці мелодій відчутно тридольність руху в усіх