Чим сильніша динаміка, тим більше повинні напружуватися мязи рук, але це напруження не потрібно плутати зі скутістю.

Дуже важливими засобами для досягнення відповідних відтінків та нюансів, є постава диригента, положення його голови, обличчя та очей. Добре володіючи ними, диригент може посилити динамічні ефекти, яких в цьому творі є багато. Можна сміливо стверджувати, що велике посилення, відображення кульмінації і навпаки – послаблення звуку, не можливе без відповідного виразу обличчя. Слід відзначити і кивок головою, який необхідний при спілкування з хористами під час диригування. Диригент повинен системою своїх жестів відобразити до найменшої деталі весь сюжет твору, музичного викладу, не пропустивши найменшої дрібниці, підтвердити жестами все те, що він відкрив, вивчаючи твір в детальному аналізі. Своїми жестами він повинен донести до слухача емоційний заряд, який заложений в цьому чудовому творі. Диригент знайомить нас з неперевершеною перлиною зі спадщини видатного композитора нашої славної Галичини Богдана Вахнянина, який за своїм духом рідний великому Кобзарю – Т.Г.Шевченка, і саме з синтезу музики і слова виникло це творіння, яке вчить нас почуттю прекрасного, ознайомлює виконавців та слухачів з найкращими зразками вітчизняної класики.

Висновок

Даний твір «Садок вишневий коло хати» вимагає копіткої роботи диригента, який повинен бути професійно підготовленим, тому що в творі використано багато різних розмірів, темпів, ритмів, а також показ вступів на різних долях та певних агогічних змін у виконанні даного твору. Подолання певних вокально-технічних труднощів підвищує професійну майстерність співаків: хористи вчаться співати у високій позиції, чисто інтонувати, володіти різними голосовими регістрами, користуватися м'якою та твердою атаками звуку, ланцюговим диханням тощо. Вивчення та виконання даного твору збагачує духовно як слухачів, виконавців, так і диригента.

«Садок вишневий коло хати» Б. Вахнянина займає почесне місце в репертуарі як професійних, аматорських хорових колективів України, так і в звичайних, академічних, навчальних, студентських хорах музичних училищ, інститутів, консерваторій.

Твір може бути виконаний у програмах концертів присвячених роковинам Т.Г.Шевченка та Б.Вахнянина, а також в хорових концертах, конкурсах та фестивалях.

Використана література:

1. М Колесса. Основи техніки диригування. К.: Музична Україна, 1973.

2. В. Доронюк Курс техніки диригування. - Івано-Франківськ, 2004.

3. А. Мархлевський Практичні основи роботи в хоровому класі. -К.: Музична Україна, 1986.

4. К. Пігров Керування хором. - К.: Держвидав, 1956.

5. І. Разумний Посібник з диригування. - К.: Музична Україна, 1968.

6. Г. Дмитревський Хорознавство і керування хором. - К.: Держ-видав, 1961.

7. В. Краснощеков Вопросы хороиедсния. - М.: Музыка, 1969.

8. О.М.Коломоєць. Хорознавство Київ «Лебідь» 2001.