Іван Франко у Лолині

Тісно пов’язане з життям і творчістю Івана Франка с. Лолин Долинського р-ну . Вперше письменник побував у цьому підгірському селі в 1874 р. ,коли приїхав до гімназійного товариша Ярослава Рошкевича , котрому допомагав у студіюванні наук . За тодішньою традицією , отець Михайло Рошкевич запросив синового репетитора на кілька днів у гості. Майбутній письменник познайомився тут з донькою пароха Ольгою (1858-1935) і закохався в неї .З тих пір молодий Франко часто бував у Рошкевичів , записував характерні для бойківського краю діалектизми й фольклор , спілкувався зі старожилами , привозив твори українських і російських класиків Нечуя–Левицького, Марка Вовчка , Тургенєва , Лермонтова , Чернишевського. Діти священника та їхні знайомі читали ці книги з великим захопленням . На основі лолинських етнографічних записів дослідник підготував статтю "Жіноча неволя в руських піснях народних ".

Після арешту Івана Франка 11 червня 1877 р. Ольжині батьки стали на перешкоді їхньому одруженню .Через два роки вони змусили доньку вийти заміж за священника Володимира Озаркевича , брата Наталії Кобринської .Франко боляче пережив цей розрив , присвятивши О. Рошкевич свою першу збірку "Балади и росказы" , а також ряд віршів , що мали увійти до другої збірки , зобразивши її в оповіданнях "На дні" , "Із записок недужого". У вірші "Тричі мені являлася любов" Іван Франко поетично розповів про своє перше кохання.

У Лолині письменник розпочав роботу над циклом художніх творів , у якому намагався передати широку картину життя різних верств населення. Тут появилися на світ оповідання "Вугляр" , "Лесишина челядь" , "Два приятелі" окремі розділи повісті "Петрії і Довбущуки" , вірш "Галаган". На основі місцевої пісні про шандаря була створена драма "Украдене щастя".

15 травня 1956 р. до 100-річчя від дня народження поета на місці хати Рошкевичів у центрі села , поруч із церквою святого Михайла , відкрито пам’ятник Каменяреві , скульптором А. Мацієвським. На постаменті було викарбувано слова із вірша Франка:

" Мій поклик : праця , щастя і свобода.

Я є мужик , пролог не епілог."

У 1986 р. пам’ятник замінили на нове погруддя з кованої міді на високому отинькованому постаменті (автор скульптор Я.Чайка).

На честь перебування у Лолині видатного українського митця-демократа у 1981 р. тут створено кімнату-музей І.Я.Франка. В її експозиції демонструються фотографії письменника , його братів Захара та Онуфрія , сестри Юлії , родинної хати у Нагуєвичах , фоторепродукції картин художників О.Кульчицької "Іван Франко слухає пісні матері" та Л.Левицького "Малий Іван Франко у кузні батька". Серед експонатів є фотокопії свідоцтва про закінчення школи , світлини І.Франка з товаришами під час навчання у Дрогобицькій гімназії , копія протоколу іспитів. Про початок творчої діяльності розповідають примірники журналів "Дзвін" і "Молот" , які письменник видавав разом з Михайлом Павликом , фотографії однодумців і колег по роботі І.Белея , М.Павлика , О.Терлецького , М.Драгоманова. Відвідувачі можуть також оглянути фотокопії обкладинок книжок Каменяра , які були написані у Лолині : "Галицькі образки" , "Лесишина челядь". Почесне місце в музеї займають побутові речі родини пароха Лолина Михайла Рошкевича , фото його дітей Ольги , Михайлини , Ярослава , з товаришами І.Франком та І.Погорецьким , інтер’єр сільської бойківської хати кінця ХІХ – початку ХХ ст., зразки чоловічого та жіночого одягу , предмети домашнього вжитку (діжа , веретено , миски , горшки , куфер , точило , жорна тощо).

Первісно музей знаходиться у школі. Ним завідувала вчителька Ірина Штурмак. У серпні 2004 р. експонати перенесли у приміщення , новозбудованого Будинку культури. Починаючи з 1993 р. в останню неділю серпня у Лолині проводиться традиційне свято Франкової поезії , яке з 2002 р. набуло статусу облаcного.

РОЗДІЛ 2

Іван Франко у Коломиї

1 березня 1880 р. І.Франко приїхав до Коломиї , а через два дні на підводі виїхав у Нижній Березів. Але по дорозі , у Яблуневі , його затримала австрійська поліція , яка стежила за кожним кроком письменника. Івана Франка було арештовано й відправлено у коломийську тюрму окружного суду.

Що ж стало причиною такого несподіваного ув’язнення? В селі Москалівка (тепер передмістя Косова) селяни відмовилися платити податки і зробили замах на війта. Під час обшуків поліція знайшла в арештованих селян франківські видання ("Дзвін " , "Друг" , "Дрібна бібліотека ") , твори "відомого соціалістичного агітатора"—Івана Франка ("Борислав" , "Дума про Мелектида Плосколоба" , "Власність грунтова" , "Відки взялись люди на землі") та іншу "небезпечну літературу". Обвинувачені назвали себе атеїстами і соціалістами. І сааме у цей час на Коломийщині появився Іван Франко , що у 1878 році вже був засуджений за соціалістичну пропаганду.

Три місяці невинно просидів І.Франко у камері №6 , добре пізнавши "високу школу дна суспільства". У цій страшній ямі письменник побачив людей нещасних , єдиною виною яких була бідність. І він не відвернувся від них , а , навпаки , старався зрозуміти їхні болі , розкрити причини переслідувань цих , за офіційною термінологією , "злочинців". І навіть тут , у тих , здавалося б , нелюдських умовах , Іван Франко наполегливо працював. "В Коломийській тюрмі зібрав значне число пісень , —писав письменник — приповідок й інших етнографічних матеріалів ,