Згодом реліквія була знайдена завдяки щасливому випадку — вода після зливи , що пронеслась над краєм , підмила ту ділянку землі , де шанувальник Франка закопав плиту. Тодішній музейний працівник І.Симчич забрав знахідку до Літературно-меморіального музею І.Франка.

Згаданий музей було відкрито в 1953 р. У 1960-х роках у ньому працювала дружина письменника Гната Хоткевича Платоніда Хоткевич. У 1960 р. при допомозі Львівського університету , а в 1976 та 1981 р. — Державного музею І.Франка у Львові та Івано-Франківського краєзнавчого музею з участю автора цих рядків його було розширено та перебудовано , а також поповнено новими експонатами.

Переобладнана нова експозиція музею розповідає про перебування І.Франка , М.Коцюбинського і Г.Хоткевича у Криворівні , про їх сучасників та місцевих гуцулів , які добре знали Каменяра. У меморіальній кімнаті відтворена та обстановка , в якій жив Франко. Зберігається топірець , якого подарував письменникові власник хати В.Якіб’юк. У вітринах експонуються твори , наукові статті , які написав Франко.

Поряд із музеєм височить пам’ятник Каменяреві , відкритий у 1981 році , а на подвір’ї музейної садиби — ще один пам’ятний обеліск , виготовлений місцевим скульптором І.Марусяком , з написом : "Видатному українському письменникові І.Я.Франкові , 1856-1916".

Криворівню та музей І.Франка відвідують багато туристів , діячів культури і науки. Тут були письменники О.Гончар , М.Стельмах , А.Малишко , П.Воронько , Р.Іваничук , Р.Федорів , І.Драч , М.Вінограновський , народний художник України В.Касіян , академік , колишній заступник голови Ради Міністрів України П.Тронько , а також численні зарубіжні гості.

1967 року в музеї Франка у Криворівні побувала дочка письменника Ганна Ключко-Франко , яка приїхала з Канади і була захоплена досягненнями франкознавства. Вона згадувала : "Тато заприязнився з гуцулами і нераз пересиджував з ними цілими вечорами , слухаючи їхніх старовинних оповідань... Одного разу відвідали 100-літню гуцулку , іншим разом — полонину , де один татів приятель , заможний гуцул , випасав літом свою худобу...

Оглянули печери Довбуша , побували на горі Піп Іван , Говерлі , ... плавали дарабами Черемошем вниз до Вижниці..."

У Криворівні М.Стельмах написав повість "Над Черемошем" , Л.Забашта — цикл віршів і нарисів , А.Малишко — поему "Франко у Криворівні" , Д.Павличко — вірш "Франкова криниця" та інші.

Тут проводилися наукові сесії , найвідоміші з яких — Сьома франківська (1962) та конференція 1966 р. , присвячена вивченню спадщини Каменяра. Для учасників наукової конференції (1962) цікавою була зустріч із сином І.Франка Тарасом , донькою М.Коцюбинського Іриною , дружинами Марка Черемшини та Гната Хоткевича.

За традицією , Криворівня і зараз залишається місцем зустрічей та відпочинку видатних діячів сучасної української культури , а щедра , життєдайна Гуцульщина дає їм силу і творчу наснагу.

РОЗДІЛ 6

Інші місця перебування Франка на Прикарпатті

Нижній Березів

Над берегом Лючки по сьгоднішій день стоїть акурвтно побілена хата. Від непосильного тягару років вона ніби вросла в землю. Ось саме сюди на запрошення вчителя , а пізніше відомого культурно-громадського діяча і журналіста Кирила Геника (1857-1925) прибув І.Франко і поселився у Кирила та його брата Степана Геників. Степан згадував : "Франка пам’ятаю добре... Ходив досить бідно убраний , у вишиванці. У вільний час ходив на ниву , сідав коло робітників і просив , аби співали , а він записував. Франко з братом мали багато книжок".

З того часу збереглася світлина І.Франка , зроблена у Нижньому Березові під час його перебування у свого приятеля К.Геника. Цю рідкісну фотографію , на якій письменник зображений у народному березівському одязі вдалося розшукати у Канаді в родичів К.Геника.

Дочка Степана Ганна Геник-Грицай (1892-1959) , пам’ятаючи розповіді батька , пригадувала , що Франко був дружбою на весіллі Антона Геника — брата Степана і Кирила ; що письменник у товаристві Кирила і молодого господаря Степана Арсенича (Сарамчіка) відвідував сусідні села , копальню нафти у Слободі Рунгурській , де зустрічався і знайомився з робітниками та розмовляв з ними. Бував також у Космачі , знайомився з гуцулами (яких дуже любив) і на різні теми розмовляв із ними , стараючись при цьому пізнати їхнє життя і їхні народні місцеві звичаї.

Розповіді старожилів Андрія Грицая , Миколи Геника та інших засвідчують , що Франко протягом 1900-1913 рр. декілька разів відвідував Нижній Березів , привозив книжки до читальні "Просвіти". Але ці факти не підтверджені документально. Безперечно , що перебування письменника в Нижньому Березові мало вплив на селян , сприяло піднесенню їх культурно-освітнього рівня. В селі діяв осередок Української радикальної партії , читальня , яка із селянської хати перемістилася у приміщення "Народного Дому" , збудованого в 1910 р. За порадою Франка чимало селянських дітей вчилося в гімназіях та університетах. Лише в 1914 р. 5 осіб закінчило Коломийську гімназію. А син Степана Геника Антон (1890-1917) закінчив у 1913 р. академічну гімназію у Львові.

У Нижньому Березові Франко написав оповідання "На вершку" (серпень 1880 р.) , записав пісні "Ой під дубом , гаєм зелененьким" , "Не сама я ходила" , "Ой зацвіла калинонька в лузі" , "Ой дала-с мі , моя мати" , "Моя доля в корчмі лежить" , народні вірування про метеорологію , про рослини і