Зміст

стор.

Вступ

Розділ 1. Бароко як літературний напрям

1.1. Світогляд бароко

Метафізична течія у контексті літератури бароко

Розділ 2. Новаторство і традиції у поетичному доробку Джона Донна

2.1. Естетичні погляди англійського митця

2.2. Жанрові та мовно-стильові особливості поезії Джона Донна

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Література бароко є на сьогоднішній день малодослідженою. Зумовлюється це перш за все тим, що вона розвивалась неодночасно в різних країнах. В Україні проблему бароко детальніше почали досліджувати менш як пів століття тому.

Епоха бароко – одна з найбільш суперечливих епох в історії світової культури. Цікава вона своїм драматизмом, інтенсивністю, динамікою, контрастністю і, в той же час, гармонією, цілісністю, єдністю. Для нашого часу - смутного, невизначеного, що шукає стабільності і впорядкованості, - епоха бароко надзвичайно близька по духу. Звичайно ж, розповісти про всю культуру бароко все одно, що «обійняти неосяжне».

Своєрідним для культури та для мистецтва бароко є рухливість, напруженість, боротьба, рух; зображення природи в її суворих, різких, часто неестетичних рисах. Притаманними є теми кохання, смерті, релігії.

Бароко дав такі своєрідні творіння світового мистецтва, як поезія Джона Донна, Дж. Маріно, Л. де Гонгори, драматургія Педро Кальдерона, Грифіуса, проза Г. Гріммельсгаузена, Ф. Кеведо. Цей літературний напрям створив свою характерну систему жанрів: пастораль, галантно-героїчний роман, емблеми, філософсько-дидактична лірика, трагікомедія, бурлеск.

Джон Донн (John Donne, 1572-1631) – яскравий представник метафізичної школи (яку ще називали релігійним бароко). Його також вважають батьком англійського бароко. Говорячи про творчу спадщину, яку він залишив по собі, не можна не згадати історії його імені, яка є досить суперечливою. Вперше ім’я Донна зустрічається в статті А.С. Пушкіна про «Втрачений рай» Мільтона. Стаття, в якій російський поет відтворив англійське ім'я відповідно до правил французької орфографії, писалася в кінці 1836 — на початку 1837 р. й залишилася незавершеною.

По лінії матері Донн належав до однієї з прославлених сімей Англії. Прадідом Джона Донна був Томас Мор – лорд-канцлер Генріха VIII. Багата генеалогія по материнській лінії компенсувалася майже повною відсутністю знань про предків батька поета, чиє ім'я він наслідував і прославив.

Рукописні списки, за якими була складена перша збірка лірики поета, видана в 1633г., через два роки після смерті поета, зберегли дві форми написання імені — Dunn, Dun. Проте у вживанні за життя поета використовувалися такі графічні варіанти, як Don, Done, Dunne, Dwnne, Dwynne, Dwwnn.

Ще одним доказом звучання прізвища поета в XVI в. через [Л] є багаточисленні випадки рим в елегіях на смерть Донна (Donne — sunne, runne, sone...).

В 1899 р. вийшла двотомна біографія Донна, відтворена Е. Госсом. Після семи посмертних видань 1633—1669 рр. вірші Донна протягом двох з половиною століть з'являлися лише у складі небагаточисленних антологій. На початку XX в. лірику Донна знову представив англійському читачу професор Р. Грірсон, що підготував в 1912 р. Оксфордське видання його поезії. Вияснилось, що існує багато питань, які потребують уточнень: дати, біографія, тексти творів, а також транскрипція імені поета.

Серед літературознавців, які присвятили свої статті, книги, наукові роботи добі бароко і зокрема Джону Донну, варто назвати Д.С. Наливайка («Спільність і своєрідність»), Д. Чижевського («Історія української літератури», «Барокко як особлива любов»), Т.С. Еліота («Поэты-метафизики»), С.А. Макуренкову («Был ли Джон Донн Джоном Донном?», «Об особенности метафоры цвета у Донна и Шекспира»), А. Нестерова («К последнему пределу Джона Донна», «Взывая на краю», «Русскоязычная библиография Джона Донна»), М.І. Борецького («Бароко та його різновиди»).

Варто відзначити, що свого часу творчість Джона Донна високо оцінив поет Йосип Бродський, який в 1987 році став лауреатом Нобелівської премії в області літератури, що свідчить про неабиякий талант цієї людини.

Творчість Джона Донна була різноманітною і багатогранною. Він зробив великий внесок у літературу бароко, саме тому я обрала тему «Поезія Джона Донна в контексті європейського бароко» для написання дипломної роботи.

Актуальність роботи насамперед пов’язую з тим, що сьогодні в українському літературознавстві є дуже невелика кількість робіт, присвячених англійській ліриці доби бароко, та й сама творчість Донна і досі залишається малодослідженою.

Метою дослідження є розкрити феномен барокової поезії, дослідити особливість англійської барокової лірики, ґрунтуючись на творчості Донна, розкрити її витоки, філософію, тенденції.

Завдання роботи: опрацювати та проаналізувати поняття бароко, виділити його класифікацію, ознайомитись із основними тенденціями літератури тієї доби на прикладі метафізичної школи та охарактеризувати поезію того часу на прикладі віршів Джона Донна.

Об’єктом дослідження є творчість Джона Донна як представника метафізичної школи.

Предметом дослідження дипломної роботи є поетичний доробок відомого англійського письменника і поета Джона Донна, який у своїй творчості зумів відбити тенденції барокової свідомості своєї доби.

Методи дослідження: ознайомлення із формуванням епохи бароко в різних країнах, із жанровою специфікою доби, аналіз віршів Джона Донна.

Практичне значення дипломної роботи в тому, що матеріал може бути використаний при написанні монографій, наукових праць, дисертацій та різноманітних статей.

Робота складається з вступу, двох розділів – перший з яких базується на теоретичних засадах доби Бароко та метафізичній школі, а в другому дається безпосередня характеристика творчості, зокрема і поезії Джона Донна – висновків і списку використаних джерел.

Розділ 1. Бароко як літературний напрям

Світогляд бароко

Бароко (від італ. barocco – примхливий, вибагливий, химерний; португальською означає «перлини неправильної форми») – стиль у європейській літературі та мистецтві, що припадає на кінець XVI – середину XVIIІ століть [59]. Перші симптоми мистецтва бароко проявилися вже в попередньому столітті, в роки пізнього Ренесансу, і саме