У журналах "Вечерниці" (1862-1863) і "Мета" (1863-1865) наш земляк поет і перекладач (переклав низку віршів Т.Г.Шевченка німецькою мовою) К.Климкович надрукував з рукописів ряд творів Кобзаря, попередивши їх зверненням "До громади". У ньому він назвав Шевченка "першим нашим пророком..., которого слово падало нам поваги межи народами", висловив думку при його світове значення. У власному перекладі з російської мови-надрукував "Згадку за Шевченка, його смерть і похорони" Л.М.Жемчужникова. Наш земляк першим видав окремим виданням поему Т.Г.Шевченка "Сон" (1865). Він був одним із "перших організаторів відзначення пам'яті поета, що відбулося у лютому 1862 року. Присутні одержали вірш К.Климковича "Вспоминка смерті Шевченка", якому присвятив ще декілька поезій.

З появою лейпцігського видання "Неопубликованное стихи Пушкина и Шевченка" (1859), львівського за редакцією Г. Рожанського, родом з с.Хотінь (1867), а особливо - празького (1876) розпочинається новий етап у засвоєнні революційної поезії Кобзаря. І. Франко і М. Павлик широко популяризували, його твори.

Однією з форм залучення трудящих Прикарпаття до невмирущої спадщини Т.Г.Шевченка були щорічні, спочатку нелегальні, а потім публічні вечори-концерти, що за слонами І Я.Франка стали "правдивим народним святом". Перший вечір пам'яті Т.Г.Шевченка відбувся у Львові в 1861 році, а в 1862 - в Перемишлі. На території Івано-Франківської області перші вечорниці на честь Кобзаря організовували станіславські гімназисти з ініціативи керівника громади Л.Заклинського в 1869 р. Відбулося це в залі готелю по Бельведерській вулиці. На вечорі було 40 гімназистів. Декламували "Сон" та інші твори поета. Наступного дня всіх декламаторів в гімназії на уроках опитали і виставили в табелях двійки, аби й інші мали згадку.

У Коломиї перший Шевченківський вечір відбувся в 1880 році. Гімназисти зібралися в хаті на околиці міста. Збереглися спогади про участь у вечерницях В.Стефаника.

Слово Шевченка настільки було популярним серед народних мас, що правлячі кола Галичини вже не могли заборонити святкування роковин великого українського поета. На Шевченківських вечорах виступали українські письменники І.Франко, В.Стефаник, Лесь Мартович, Марко Черемшина та інші.

У 1900-1901 роках перші Шевченківські концерти відбулися на Косівщині. У вшануванні пам'яті Кобзаря на Прикарпатті брали участь композитор Д.Січинський, відомі артисти О.Мишуга, С.Крушельницька, М.Голинськии та багато інших.

В Івано-Франківському музеї зберігаються афіші, оголошення, програми концертів, які засвідчують, що урочистості, присвячені 40-річчю смерчі Шевченка (1901) відбулися в Надвірній, Рогатині, Долині, Коломиї, Калуші, Рожнятові, Тлумачі, Снятині, Городенці, Косові.

У проведенні Шевченківських вечорів брали участь різні громадські організації. 20 серпня 1905 року наприклад, читальня "Просвіти" в Надвірній влаштувала Шевченківський концерт, дохід з якого призначався на будівництво народного дому. Шевченківські вечорниці щорічно відбувалися в залі коломийської "Каси ощадності", в народному домі Калуша та інших міст і сіл.

У 1906 році в Шевченківських концертах брав участь письменник Г.М. Хоткевич, який, рятуючись від переслідування царизму, виїхав до Галичини. Боячись впливу революційних творів Шевченка на молодь, австрійські власті заборонили учням середніх навчальних закладів брати участь у всенародних святкуваннях. Однак молодь не зважала на заборону і брала найактивнішу участь у Шевченківських святах.

Надзвичайно урочисто відзначала громадськість краю сторіччя з дня народження Т.Г.Шевченка. Із афіші, яка зберігається в Івано-Франківському краєзнавчому музеї, довідуємося, що 24 березня силами "Станіславського Бояну" влаштовано великий музичний вечір, який розпочався музикою С.Людкевича. Потім виконувалися твори М. Лисенка, Д.Січинського та інших композиторів. Другого дня відбувся святковий похід, в якому взяли участь громадські товариства, учителі й учні гімназій, учительської семінарії, музиканти, делегати з навколишніх сіл.

Пишні урочистості з цієї нагоди відбулися в Снятині, Городенці, Торговиці, Рогатині, Косові, - в багатьох містах і селах Прикарпаття.

Після першої світової війни з новою силою зростає потяг до творчості Великого Кобзаря. З численних афіш, програм довідуємося, що в 1921 році з нагоди 60-річчя з дня смерті поета в багатьох містах і селах Прикарпаття відбувалися концерти, масові читання його творів. Організовано вони були проведені, якщо судити з документів, які дійшли до нас, в Галичі, Ділятині, Снятині, Тисмениці, Кутах та інших населених пунктах.

Нині на Прикарпатті майже в кожному населеному пункті та учбовому закладі в тій чи іншій формі вшановують пам'ять Т.Шевченка. Постійно, з належною підготовкою урочисто відзначають ювілейні річниці з дня народження Т.Шевченка також в Івано-Франківському Національному Технічному Університеті Нафти і Газу і Прикарпатському Університеті ім. В. Стефаника. Тут проводять крім традиційних святкових концертів науково-технічні конференції, на яких відбувається між учасниками, науковий обмін думками та, дискусії по проблемам, творчої спадщини Т.Шевченка. На основі матеріалів конференцій видаються наукові збірники, котрі є помітним внеском в розвиток суспільно-політичної та літературно-мистецької думки краю.

Нова Україна – то здійснена мрія поета:

“І дебрь – пустиня неполита,

Зцілющого водою вмита.

Прокинеться і потечуть

Веселі ріки, а озера

Кругом гаями поростуть

Веселим птаством оживуть!”

Поезія Шевченка, його творчі заповіти збагатили скарбницю світової літератури.

А: “В сім’ї великій

У цвіту садів прекрасних

Буди жити він вовіки,

Як безсмертний наш сучасник.”

Так писав про Шевченка наш прекрасний поет Максим Рильський

Література

Т.Г. Шевченко. Твори в п’яти томах. т. 1, т.3

Іван Франко. Твори в двадцяти томах. т. 11

О.І. Білецький. Українська література серед інших слов’янських літератур.

Спогади Ю. Кенджицького. “У Шевченка в Києві”

“Кобзар” Т.І.Шевченка

А. Церетелі “Мои