Зарубіжна література

ЗМІСТ

1. Літературний процес ХХ сторіччя у Сполучених Штатах Америки……..3

2. Ернест Хемінгуей – провідний американський письменник ХХ сторіччя. Біографія та характеристика творчості письменника…………………………5

3. Аналіз поівісті “Старий і море”…………………………………………….10

Список використаної літератури………………………………………………13

1. Літературний процес ХХ сторіччя у Сполучених Штатах Америки

Американська література є наймолодшою серед західних літератур: два сторіччя то не є довгий вік для процесів у галузі культури, проте, а може й завдяки тому, її творчі потенції гідні подиву. Зокрема, у 20 сторіччі, в період між двома світовими війнами, американська література найвиразніше відбиває стан свідомості і проблеми самовизначення людини у світі.

Період між двома світовими війнами для літератури США був часом надзвичайно плідним: американські поети і прозаїки по-справжньому заживають світової слави. Фолкнер, Хемінгуей, Дос Пассос, Колдуел і Стейнбек творили обличчя своєї країни, продемонструвавши європейським інтелектуалам глибинну сутність людської самотності [1; 34].

Перша світова війна, хоч і відбувалася далеко від Америки, заронила сумнів у незворушності усталених моральних канонів. Зрослий матеріальний добробут американської родини, впровадження перших зразків побутової техніки, поява радіо, а головне – початок автомобільної ери стають ознакою часу. Всуперч традиційним пуританським настановам бунтівна молодь стверджує право на миттєву бездумну насолоду. Сама назва доби – “джазова ера”- спрямовує на той вид культурної продукції, який Америці було роковано подарувати світові.

Як зазначає в одній із своїх статей, присвяченим вивченню літературного процесу США, Д. Затонський [2;74], в американській культурі 1920-і прийнято називати добою другого Ренесансу. Е. Паунд, Т.С. Еліот, Хільда Дулітл, Е.Е. Каммінз, В. Стівенс, Г. Крейн, М. Мур, Е.С. Мілей, У.К. Уїльямс, К.Ейкен, Е. Хемінгуей, Ф.С. Фіцджеральд, Т. Уайлдер, Ю. О’Ніл…. Навіть канонізовані імена письменників складають величезний список.

Ренесанс 20-х років означав новий спалах інтересу до людини і її взаємин зі світом, передусім із найближчим, соціальним оточенням.

1.Денисова Т.Н. Історія американської літератури ХХ століття: Навч. посібник. для студентів філологіч. Факультетів вузів. – К.: Довіра, 2002. – 318с.

2. Затонський Д. Ернест Хемінгуей // Зарубіжна проза другої половини ХХ сторіччя: Новели, повісті, притчи. – К, 2002. – С. 44-55

Та лінія в розвитку американської літератури перших десятиріч ХХ сторіччя, яка осмислювала людину в системі суспільних зв’язків, була хоч і вагомою, але не єдиною в словесному мистецтві США, де канонічним залишалося зосередження на окремій особистості. Хоч і “осучаснена” суспільною ситуацією, вона не тільки не згасає, а й відкриває нові експерементальні підходи в американському літературному процесі. Зріст експериментаторства в англомовному красному письменстві починають бродити в Лондоні, де виникають такі угруповання, як “ нові гуманісти”, що стурбовані наростаючою бездуховністю, роз’єднанням людей, спровокованим тим гіпертрофованим індивідуалізмом, що, започаткувавши добу Ренесансу, досяг апогею в романтизмі. Професор І. Беббіт, поет Т.Х’юм, безумовно, мали вплив на молоду поетичну генерацію, яка в цей час формувалася в Лондоні. Серед них були і американці – Езра Паунд, Хільда Дулітл, Емі Лоуелл… - засновники імажизму – чи не першої з англомовних модерністських течій [3;87].

Тут відбувався процес формування нової естетичної реальності, складниками якої став американський досвід індивідуалізму і європейський філософсько-культурологічний контекст. США виходили на позицію лідера світової цивілізації, і їхні традиції структурування взаємин людини і світу набували відповідної вагомості. Невипадково з культурної маргіналії, якою була Америка в 19 столітті, вона перетворилася на провідника європейського модернізму міжвоєнної доби. Кризові процеси, що проникали у свідомість широкого загалу завдяки як трагічному досвіду

Першої світової війни, так і її не менш трагічним наслідкам, з часом призвели до того, що стан алієнації, який вже довгі сторіччя мучив людей культури, став відчутним для пересічного обивателя. Отже, маргінальний духовний досвід перемістився у центр уваги філософів, естетиків, митців.

3. Література Сполучених Штатів: Нарис / К. Ван Спанкерон. – Америка: Інформаційне Агентство США. – 112с.

2. Ернест Хемінгуей – провідний американський письменник ХХ сторіччя. Біографія та характеристика творчості письменника.

Ернест Міллер Хемінгуей народився 21 липня 1899 року в містечку Оук-Парк в родині місцевого лікаря, дружина якого була обдарованою співачкою і намагалася створити культурну, благопристойну атмосферу у власній родині. Молодший брат Ернеста – Лестер Хемінгуей згадує, що дітей виховували в дусі вікторианської моралі. Але значно пліднішим було виховання хлопчиків по чоловічій лінії: літо на озерах, риболовля, полювання, вільне спілкування з індіанцями, в селище яких доводилося ходити батькові-лікарю [4; 21]. Тож, на нашу думку, саме природа, воля, спорт стали органічною невід’ємною частиною всього подальшого життя майбутнього письменника. А ще – середня школа Оук-Парку, чотири старші класи якої прирівнювалися до коледжу. В школі досить глибоко вивчали літературу, видавали два шкільні часописи, в яких Хемінгуей був чи ненайактивнішим автором: у молодших класах він писав репортажі, в старших опвідання. Відтак майбутнє було визначно. І вже ніякі вмовлення продовжити кар’єру батька не змогли змінити наміри юного Хемінгуея. Покинувши домівку, він працює журналістом, а згодом повністю віддається літературі. Журналістський досвід, без сумніву, багато що дав майбутньому письменникові. Багаторічна журналістська робота, нестримне бажання бути там, де щось відбувається, збагатили письменника невичерпним досвідом, який і слугував йому все життя. А ще й персональна дотичність до історії стала неоцінним внеском до того фундаменту. Війна показала йому обличчя смерті в