Перевіряючи розрахунки з покупцями та замовниками з використанням векселів, необхідно звернути увагу на своєчасність та правильність відображення відсотку по отриманих векселях. Крім того, необхідно визначити причини неплатежів, якщо є факти простроченої заборгованості, чи немає порушення термінів позовної давності, чи правильно проводилось ціноутворення при реалізації продукції (робіт, послуг) з використанням націнок (знижок), чи немає навмисних розрахунків з покупцями та замовниками нижче собівартості відвантаженої продукції при бартерних угодах, взаемозаліках, розрахунках з використанням чеків, акредитивів, векселів.

Перевірку розрахунків з підзвітними особами доцільно проводити в такій послідовності:

1.Порядк видачі коштів під звіт, при цьому слід перевірити:

а).чи не видається готівка з каси в підзвіт на такі витрати, які можуть бути оплачені безпосередньо з каси або через банк;

б).чи затверджений на підприємстві список підзвітних осіб із зазначенням, кому з них, на які витрати і в якому розмірі можуть видаватись кошти в підзвіт (крім сум, які видаються на відрядження);

в).чи уклали з підприємством затверджені підзвітні особи договори про матеріальну відповідальність;

г).чи немає відряджень без дозволу керівника;

д).чи оформлюються службові відрядження рішенням керівника підприємства із зазначенням підстав і чи реєструються в бухгалтерії видані посвідчення на відрядження;

е).чи не видаються в підзвіт кошти особам, які не є працівниками даного підприємства;

є).чи не було випадків одержання готівки підзвітними особами, а потім повернення її в касу;

ж).чи не видаються під звіт суми при наявності заборгованості за раніше видані аванси (перевіряють за даними аналітичного обліку і первинних документів);

з).чи зазначається при видачі підзвітних сум їх цільове призначення (перевіряють за видатковими касовими ордерами, чи зазначено в них цільове призначення авансу: "На відрядження", "На придбання канцприладдя" тощо);

к).чи не допускається передача підзвітних сум від однієї підзвітної особи іншій. На практиці буває два варіанти такої передачі. У першому випадку передача проводиться відкрито і її легко виявити за кореспонденцією рахунків (Д-т 372, К-т 372). У другому випадку - передача підзвітних сум прихована, коли витрати здійснені однією особою, а звітує інша. Такі факти можна виявити шляхом ретельного вивчення руху документів і одержання відповідних пояснень підзвітних осіб;

л).чи дотримуються на підприємстві правил видачі грошей під звіт тільки з письмового дозволу керівника підприємства;

м).чи дотримуються обмеження готівкових розрахунків між суб'єктами підприємницької діяльності.

2.Правильність і своєчасність подання підзвітними особами авансових звітів до бухгалтерії.

Аудитору також необхідно перевірити, чи складають підзвітні особи доповідні записки про виконання доручених завдань і чи своєчасно вживаються заходи примусового стягнення заборгованості з підзвітних осіб у разі неподання авансових звітів.

3.Перевіріти доцільність та законність витрачання грошових коштів.

Документи, які підтверджують відрядження конкретної особи (посвідчення на відрядження, видатковий касовий ордер, авансовий звіт), або здійснених підзвітною особою витрат, необхідно перевірити, перш за все, з точки зору достовірності їх показників.

При перевірці витрат на відрядження за авансовими звітами і доданими до них виправдовуючими документами аудитор встановлює законність і доцільність, а також обґрунтованість прийнятих до оплати витрат на відрядження. При визначенні строків перебування у відрядженні, які підлягають оплаті, аудитор повинен, перш за все, керуватись відмітками про прибуття і вибуття у посвідченні на відрядження. Відмітки перевіряються у двох напрямах: звіряються дати на проїзних квитках з датами фактичного виконання завдання. Якщо для відрядження використовувався автотранспорт підприємства, обов'язково звіряють відмітки у посвідченні на відрядження із записами в дорожніх листах. Після визначення строку перебування у відрядженні аудитор перевіряє правильність оплати добових, рахунків готелю і проїзду, керуючись діючим" положенням підприємства.

Вивчаючи документи на придбання товарів, потрібно пересвідчитись, чи не зроблено підпис і текст від імені однієї і тієї ж особи, але різними почерками. При перевірці рахунків і товарних чеків, які засвідчують факт придбання товарів, потрібно звернути увагу на штамп і печатку. За іх зовнішнім виглядом іноді можна здогадатись, що вони підроблені.

У ході вивчення операцій по придбанню цінностей через підзвітних осіб також необхідно з'ясувати такі питання:

а).чи дійсно надходили на підприємство цінності, оформлені документами, що перевіряються;

б).чи мала місце в дійсності господарська операція по придбанню цінностей і, якщо мала, то куди, яким транспортом і в якій тарі фактично завезено цінності;

в).чи правильно списані на витрати придбані цінності;

г).які саме суми грошових коштів, призначені на придбання цінностей, необґрунтовано списано на витрати;

д).хто причетний до оформлення безтоварної операції, внесення підробок до оригіналів документів, необгрунтованого списання цінностей на витрати.

За погодженням з клієнтом аудитор може провести зустрічну перевірку документів, які знаходяться на підприємстві і видані іншими підприємствами. Це допомагає виявити виправлення в примірниках документів, які знаходяться в бухгалтерії підприємства, що перевіряється.

При перевірці іншої дебіторської заборгованості вивчають основні операції по розрахунках з працівниками і службовцями з отриманих позик, по депонентських сумах, з різними підприємствами та операції некомерційного характеру.

Питання, пов'язані з документальним оформленням аудиту, регулюються такими стандартами: "Документальне оформлення аудиту", "Планування аудиту", "Аудиторські докази", "Використання роботи експерта", "Аудиторський висновок", "Аудиторські висновки спеціального призначення".

В процесі проведення аудиту аудитори вивчили дотримання норм П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість" та П(С)БО 14 "Оренда", вимоги якого поширюються на всі підприємства незалежно від форм власності.

Завершується аудит складанням відповідного аудиторського висновку (звіту). Національний норматив аудиту №