Як ми бачимо з таблиці 1.2, за звітний період майно організації збільшилося на 23,9 тис. грн. , або на 9,3%, за рахунок збільшення необоротних активів – на 5,6 тис. грн. ,або на 16,4%, і зменшення оборотного капіталу на 29,2 тис. грн., або 13,3%. За звітний період були зменшені запаси підприємства на 22,2 тис. грн., і збільшена дебіторська заборгованість знизилася на 7 тис. грн., а грошові кошти зменшились на 14 тис. грн., за рахунок цих засобів змінилася вартість майна організації. У цілому слід зазначити, що структура сукупних активів характеризується значним перевищенням у їхньому складі частки оборотних коштів, що склала 82,7 % і незначно (на 3,8%) зменшилась протягом року.

Пасивна частина балансу характеризується незначною перевагою власного капіталу, причому в загальному обсязі він збільшилися за звітний період на 3,6 тис. грн., чи на 3,1%. Поточні зобов’язання зменшились на 26,8 тис. грн.. Тенденція збільшення джерел власних засобів негативно характеризує діяльність підприємства.

Структура позикових засобів протягом звітного періоду перетерпіла ряд змін. Так, частка кредиторської заборгованість постачальникам зменшилась на 52,3%, а поточні зобов’язання збільшилися на 2,4%.

Наступною аналітичною процедурою є вертикальний аналіз – представлення фінансового звіту у виді відносних показників. Таке представлення дозволяє побачити питома вага кожної статті балансу в його загальному підсумку.

Вертикальний аналіз дозволяє зробити наступний висновок: у цілому капітал організації в звітному періоді сформувався за рахунок позикових джерел.

Загалом позитивними ознаками балансу підприємства є наступні факти:

- Темпи приросту дебіторської заборгованості вище, ніж темпи приросту кредиторської заборгованості;

- У балансі відсутні статті «Непокритий збиток».

Негативними ознаками є:

- Валюта балансу наприкінці звітного періоду зменшилась в порівнянні з початком.

- Позиковий капітал підприємства значно перевищує власний;

- Частка власних засобів в оборотних активах на кінець звітного періоду знизилася стосовно початку звітного періоду.

Задача аналізу ліквідності балансу виникає в зв'язку з необхідністю давати оцінку платоспроможності організації, тобто її здатності вчасно і цілком розраховуватися по усіх своїх зобов'язаннях.

Ліквідність балансу це ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у гроші відповідає терміну погашення зобов'язань. Чим менше час, що буде потрібно, щоб даний вид активів перетворився в гроші, тим вище їхня ліквідність.

Для проведення аналізу ліквідності балансу проводять порівняння згрупованих по ступені ліквідності засобів активу з групами пасиву, сформованими за критерієм терміновості зобов'язань.

При оцінці ліквідності використовуються наступні коефіцієнти:

1).Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує платоспроможність підприємства на дату складання балансу.

2).Коефіцієнт швидкої (термінової) ліквідності характеризує очікувану платоспроможність підприємства на період, рівний середньої тривалості одного обороту дебіторської заборгованості.

Для аналізу ліквідності балансу складемо таблицю 1.3.

У графи цієї таблиці запишемо дані на початок і кінець звітного періоду по групах активу і пасиву. Зіставляючи підсумки цих груп, визначимо абсолютні величини надлишків недоліків на початок і кінець звітного періоду.

Таблиця 1.3

Аналіз ліквідності балансу

АКТИВ | на початок періоду | на кінець періоду | ПАСИВ | на початок періоду | на кінець періоду | +/-

2-5 | 3-6

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8

1.Найбільш ліквідні активи (А1) | 25,3 | 11,3 | 1.Найбільш термінові зобов'язання (П1) | 55,1 | 26,3 | -29,8 | -15,0

2.Швидко реалізовані активи (А2) | 82,4 | 79,1 | 2.Короткострокові пасиви (П2) | 84,1 | 86,1 | -1,7 | -7,0

3.Повільно реалізовані активи (А3) | 101,2 | 99,2 | 3.Довгострокові пасиви (П3) | 0 | 0 | 101,2 | 99,2

4.Важко реалізовані активи (А4) | 34,2 | 39,8 | 4.Постійні пасиви (П4) | 113,8 | 117,0 | -79,6 | -77,2

БАЛАНС | 253,0 | 229,4 | БАЛАНС | 253,0 | 229,4

Згідно даним таблиці 1.3 можна зробити наступні висновки. За аналізований період зменшився платіжний недолік найбільш ліквідних активів для покриття найбільш термінових зобов'язань. Платіжний недолік зменшився з початку періоду і склав 15,0 тис. грн. А недолік швидко реалізованих активів для покриття короткострокових пасивів зріс на 5,3 тис. грн. Довгострокові пасиви покриваються цілком за рахунок повільно реалізованих активів, вони відбивають деякий платіжний надлишок.

Цей аналіз ліквідності балансу є наближеним, більш детальним є аналіз платоспроможності за допомогою фінансових коефіцієнтів.

1.2. Поняття дебіторської заборгованості.

1.2.1. Довгострокова дебіторська заборгованість.

Дебітори - це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на дату складання бухгалтерської звітності.

Згідно з П(С)БО 10, дебіторська заборгованість буває довгострокова та поточна.

Довгострокова дебіторська заборгованість - це сума дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. При цьому слід розуміти, що при віднесенні заборгованості до поточної або довгострокової до уваги береться не загальний очікуваний строк оплати згідно з договором, а очікуваний строк до погашення, який залишився з дати балансу.

До довгострокової дебіторської заборгованості відноситься:

1).заборгованість орендаря за фінансовою орендою, яка відображається в балансі орендодавця;

2).надання позик іншим підприємствам;

3).надання позик фізичним особам;

4).заборгованість, що виникає при надзвичайних подіях - пожежі, повені, крадіжках тощо.

Згідно з П(С)БО 10 дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод, і її сума може бути достовірно