Чиста вартість реалізації, як правило, відрізняється від юридичне належної до оплати величини. В США, наприклад, вона обчислюється шляхом сумування всієї дебіторської заборгованості за вирахуванням знижки та безнадійної дебіторської заборгованості. У зв'язку з цим згідно з принципом обачності проводяться два коригування:

- оцінюється та обліковується безнадійна дебіторська заборгованість;

- оцінюються можливі повернення товарів та враховуються надані раніше знижки.

Списання заборгованості може здійснюватись не тільки у випадку визнання її безнадійною.

В США компанії при списанні дебіторської заборгованості по рахунках можуть передавати свою дебіторську заборгованість третій особі, "ліквідувавши" її таким чином та отримавши певну суму грошей. Існує два найпоширеніших способи такої передачі.

І. Передача дебіторської заборгованості по рахунках під заставу. У даному випадку власник дебіторської заборгованості позичає гроші кредитора, виписуючи звичайний вексель та передаючи під заставу дебіторську заборгованість в якості забезпечення. Якщо він не зможе оплатити вексель до зазначеної дати, то до кредитора переходить право конвертації відданої під заставу дебіторської заборгованості в гроші.

2. Продаж дебіторської заборгованості по рахунках. Компанія може продавати право на отримання грошей по дебіторській заборгованості факторинговій фірмі. Як правило, факторингові фірми за свої послуги беруть комісійні 1 % та більше від суми дебіторської заборгованості, що придбається.

Розділ 2. Облік дебіторської заборгованості

2.1. Організація обліку дебіторської заборгованості.

Основними завданнями організації обліку дебіторської заборгованості є:

- зазначення в Наказі про облікову політику критеріїв класифікації дебіторської заборгованості;

- вибір методу визначення резерву сумнівних боргів;

- розробка графіку документообігу для документів, що підтверджують виникнення дебіторської заборгованості, та доведення цієї інформації до виконавців;

- вибір облікових регістрів, в яких відображається дебіторська заборгованість, та доведення цієї інформації до конкретних виконавців;

- організація передачі інформації з облікових регістрів до центральної бухгалтерії (головному бухгалтеру) для її відображення в звітності.

Головним завданням управління дебіторською заборгованістю є:

Етапи та порядок ведення обліку розрахунків з покупцями і замовниками ТОВ “СТЦ Охоронні системи” представлено на рис. 1.1

Рис. 1.1 Схема організації обліку розрахунків з покупцями і замовниками ТОВ “СТЦ Охоронні системи”.

Важливе значення для організації обліку розрахунків з працівниками по виданих їм позиках мають терміни повернення і форми розрахунків таких позик. Терміни повернення та форми розрахунків по довгострокових позиках, виданих працівникам підприємства, наведені на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Механізм повернення грошей по безпроцентних позиках ТОВ “СТЦ Охоронні системи”.

Документування дебіторської заборгованості.

Документування розрахунків з покупцями.

Облік операцій по дебіторській заборгованості, як і по кредиторській, здійснюється на підставі господарських договорів та первинних документів, що засвідчують факт здійснення господарської операції.

Завдання організації документування цих операцій - скласти графік документообігу із зазначенням конкретних виконавців, дат виписки та передачі документів до архіву.

Основні первинні документи з виникнення заборгованості наступні:

При розрахунках з вітчизняними покупцями ;

накладні;

рахунки – фактури;

рахунки;

акти прийнятих робіт, послуг;

податкові накладні;

товарно – транспортні накладні;

товарні накладні.

При розрахунках з іноземними покупцями;

- комерційні документи (рахунки-фактури);

- транспортні накладні (СМК. - залізнична акти прийнятих робіт, послуг, авіанакладна, коносамент, товарно-транспортна накладна, пакувальні листи);

- платіжні документи на перерахування сум митних платежів та інших податків на ра-хунки митних установ;

- розрахунки бухгалтерії про наявність курсових різниць.

При погашення заборгованості покупців основні первинні документи такі:

При розрахунках з вітчизняними покупцями ;

виписки банку;

прибутковий касовий ордер;

векселі.

При розрахунках з іноземними покупцями;

виписки банку;

інкасо;

векселі.

Всі розрахунки, що здійснюються на підставі укладених договорів, відносяться до розрахунків з комерційних операцій (угод), в результаті яких партнери очікують одержати прибуток. Крім цих розрахунків, здійснюються операції некомерційного характеру без укладання договорів, на які не поширюється дія строків позовної давності.

Документування розрахунків з підзвітними особами.

Направлення працівників підприємства у відрядження здійснюється керівником підприємства з оформленням наказу, в якому зазначається: пункт призначення, назва підприємства або організації, куди відправляється працівник, строк і мета відрядження. Наказ про направлення працівника у відрядження є підставою для видачі йому відповідного посвідчення про відрядження.

Посвідчення про відрядження - це документ, який видається працівнику підприємства на підставі наказу (розпорядження) керівника для виконання службового доручення поза постійним місцем роботи, тобто у відрядженні.

Важливими документами при відрядженні за кордон є: запрошення приймаючої сторони; укладений контракт; інші документи, які засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини, документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях чи симпозіумах, тематика яких збігається з основною діяльністю підприємства.

На підприємстві необхідно вести спеціальні журнали обліку працівників, які вибувають у відрядження, і працівників, які прибувають з відрядження.

На підставі розпорядження керівника підзвітним особам видається готівка, що оформлюється видатковим касовим ордером. В посвідченні про відрядження робиться помітка про суму виданого авансу. Список осіб, які мають право одержувати гроші в підзвіт на господарські потреби, затверджується наказом керівника.

Працівники, які одержали готівку в підзвіт, після повернення з відрядження, у встановлені терміни, зобов'язані подати до бухгалтерії підприємства авансовий звіт про витрачені суми, до якого повинні бути додані всі виправдовуючі документи: акт закупівлі, акти на списання представницьких витрат в межах передбачених норм з доданням відповідних документів на оплату рахунків ресторанів, кафе, готелів тощо, чеки, квитанції, рахунки магазинів, залізничні, авіаційні та інші проїзні квитки. Обов'язковими реквізитами авансового звіту є резолюція керівника підприємства чи уповноваженої ним особи про затвердження вказаної суми витрат та його підпис.

Після складання авансового звіту визначається різниця між сумою одержаного авансу і фактичними витратами. Якщо різниця позитивна, то це сума невикористаного авансу,