Літературна зустріч
«В гостях у казки»
для учнів 1-4 кл.

Тема: В гостях у казки.

Літературний ранок, присвячений Тижневі дитячої книги.

(Зала прикрашена ілюстраціями до відомих книжок, дитячими малюн-ками із казок. На сцені гасла: "З книжкою жити – з добром дружити", "Книга – дзеркало життя".

Звучить фонограма, під звуки музики виходять Ромашка і Барвінок.)

Ромашка:

обрий день, люди добрі,
Ті, хто прийшов до нас,
Наші діти і дорослі
Раді бачити всіх вас.
Ми сьогодні дуже раді
Всій маленькій дітворі,

о сьогодні – книги свято,

Вона розуму нас вчить,
Вчить до мрії шлях долати,
На землі добро творити.
Книжка – добрий, мудрий друг,
Вона знає все навкруг.

арвінок: –

Барвінок, я – хрещатий.
Хочу свято книжки розпочати,
Бо без неї, знай, народ,
Ані в космос, ні в город!

омашка:

ач, напала нетерплячка,
Відійшла зимова сплячка,
Хоче свято розпочати.
Спочатку треба зі святом привітати
І в діток дещо запитати:
Чи всі вони вміють читати,
Чи в бібліотеку записались?

арвінок:

ось я книжечку вже взяв,
І танок веселий для вас підготував.

(Танець "Полька-веселинка". Звучить фонограма. На сцену виходить К-кар. Він високий, кремезний, у широких шароварах, чоботях, вишитій сорці, у нього довгі сиві вуса).

Казкар: Добрий день, мої любі друзі! Чи задумувались ви над тим, чому живуть і не вмирають народні казки? А безсмертні вони тому, що в них живе сам народ. Казки впродовж віків були і залишаються носіями доброти і миле-рдя.

ьогодні ми казку сюди запросили,
Щоб бачити і слухати її гуртом,
А казка у залі десь заблукала –
Давайте пошукаємо її ми разом.

(Казкар ходить по сцені, заглядає в залу, шукаючи Казку. Виходить дів-чина з торбинкою за плечима).

Казкар: Ти хто така?

Дівчинка: Я – посланець від Казки. Вона передала ось цю торбинку (знає її) і сказала, що в ній є різні загублені речі з казок. Якщо діти відгадають що з якої казки, то вона лише тоді прийде і проведе вас у свою чарівну країну.

Казкар (заглядає у торбину): От маємо мороку, та нічого не вдієш. Подимося, що тут є.

(Казкар по черзі витягує з торбинки предмети, діти відгадують, з якої вони казки).

Предмети:

йце ("Курочка Ряба")
Рукавичка ("Рукавичка")
Жмуток соломи ("Солом’яний бичок")
Борошно в торбинці ("Колобок")
Човник ("Івасик-Телесик")

азкар: (знову заглядає в торбу): Ніби немає вже нічого. Добре, що віадали, молодці! Тепер "Казко, прийди!" – гукаємо.

Діти: Казко, Казко!

Казкар: Казко, Казко! Не йде! Може ми для неї пісню заспіваємо?

(Виконують пісню).

Казкар (прислуховується): Не йде! Може ми для неї пісню заспіваємо? Що за біда? А може ще щось залишилося в цій торбі? (Засунув руку в торбу) Ой! Укололо! (Витягує булаву). Ану мерщій відгадайте. Давайте пригадаємо, в якій казці герой змія переміг! Та це казка про… Котигорошка. Молодці, віадали, а за це я вам дарую танець.

(Танець" Котигорошка").

Казкар: Любі мої, заплющіть очі і слухайте мою казку. У тридев’ятому царстві, за високими горами, за глибокими морями є країна, якої немає на жодній карті світу. А допоможе їй у цьому добра Фея.

(Звучить ніжна мелодія. Виходить Казка і добра Фея).

Казка: Добрий день, дорогі мої діти! Я думаю, що ви мене знаєте. Так, так. Я – українська народна казка. Сьогодні поведу вас у свою країну – в чівну дивну країну Казок. Там ми зустрінемося з її веселими, дотепними мканцями.

Добра Фея:

віт дивовижний вас вітає!
Всіх тих, хто вдумливо читає,
І тих, хто любить мандрувати,
Та прагне більше пізнавати –

Кмітливих, добрих і відважних,
А ще, звичайно, і уважних.

Звеселить і причарує,
Охопить тим, що подарує
Казок чудовий хоровод.

(Звучить мелодія пісні з кінофільму "Попелюшка". З-за куліс виходить Попелюшка. Бідно одягнена, танцює і співає.)

Попелюшка:

и повірте, ви повірте,
Що за сон приснивсь мені:
Ніби принц сюди приїхав
На сріблястому коні!
Він повіз мене з собою

палац, де був бенкет,
Танцювали танцюристи
І наспівував квартет.
Па-ра-ру-ра, па-ра-ру-ра,
Па-ра-ру-ра, па-ра-ру-ра…

(Закінчила співати)

Мачуха і сестра поїхали на бал. Кілька ночей я шила їм святкове вбрая. Мені ніколи не потрапити до королівського палацу, а так хочеться! Я таювала б краще за всіх! Але в мене немає ні гарного вбрання, ні черевиків. Зате я маю на цілу ніч роботу: і в хаті прибрати, і крупи перебрати, і троянди пересадити, і їсти наварити, і посуд перемити. Бо я ж Попелюшка! Але я жу в чарівній країні Казок. І я обов’язково буду веселитися на королівському балу.

(Звучить ніжна мелодія, у цю саму мить прокидається Дюймовочка і водить із квітки, яка знаходиться в глибині сцени).

Дюймовочка: Ой, як тут гарно! Як просторо! Брр, аж моторошно стає, коли згадаю, як викрала мене стара жаба зі своїм гидким синочком. А зараз я в країні Казок. Як тут гарно, весело і тому подарую вам пісеньку!

(Входить Казка і добра Фея.)

Фея(звертається до Казки): Ваша величносте, а ви знаєте, яке лихо нас спіткало? Багато дітей сьогодні не люблять читати. Закинули книжки до стих шаф. Діти стали схожі на маленьких старих, що весь час сидять перед екраном телевізорів. Їм байдуже хто переможе – добро чи зло. Діти нині нають перевагу комп’ютерним іграм, а не казкам. Казку вони забули.

Казка: Діти, не забувайте казок. Читайте їх. Адже в них стільки добра і радості. Нумо разом ще раз згадаємо героїв, які живуть у моїх казках.

(Звучить мелодійна пісня про Колобка.)

Казка: Колобок чудово нам співав, але