(З-за куліс чути голос казки.)

Коза: Ме-е-е-е!

оза-дереза:

коза-дереза,
Півбока луплена,
За три копи куплена,
Тупу, тупу ногами,
Сколю тебе рогами,
Ніжкам затопчу,
Хвостиком замету –
Тут тобі й смерть!

азка:

Кізонько моя мила, кізонько моя люба!
Чи ти їла, чи ти пила?

оза: Ні, моя люба Казко, я так поспішала до вас на свято, що не пила, не їла, тільки бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла через грабельку та вхопила водички крапельку, стільки пила, стільки їла.

Казка: Що це за казка?

Діти: Коза-дереза.

азка:

и ти не бачила, Козю,
Коли бігла через лози,
Хто ще біжить на свято?

оза:

це бігла я до річки –
Зустріла Вовка і Лисичку.

(Звучить фонограма, вбігає Лисиця)

Лисиця: Ой, куди я потрапила?

Казка: На свято книги, але мені здається, що тебе не запрошували.

Лисиця:

лисичка, я сестричка
Хитрувати маю звичку,
Але тут, на цьому святі,
Я не буду хитрувати.
Лінуватись не люблю
І за це себе хвалю.

(З’являється Вовк.)

Вовк: Здорова була, задавако! Вже годину за тобою спостерігаю. А вона себе вихваляє, а вона все хвостом крутить. Сміх та й годі!

Лисичка: Ой, налякав! Де ти взявся тут, Вовчику?

Вовк: Ішов у справах.

Лисичка: Як добре, що тебе зустріла, бо зголоднів страшенно. Почастуй мене, Любчику.

Вовк: Ще чого! Тебе частувати! Самому поїсти б не завадило. Ану, дай, Лисице, вставайте!

Лисиця: Як ти зі мною розмовляєш? Зі мною – першою красунею лісу?

Вовк: Вставай, вставай! Назбирай грибів та з м’ясом насмажимо.

Лисичка: Де ж м’яса візьму?

овк: На полювання сходиш?

Лисичка: (втікаючи): Ні, ні! Не буду і не хочу!

Казка:

об гостей мати,
Треба пісню заспівати.

(Виконують пісню)

Карлсон:

з доброї казки до вас завітав,
Мене кожний, мабуть, упізнав,
Я вродливий, розумний, у міру товстенький,
У повному розквіті сил.

азка: Діти, хто до нас прилетів?

Діти: Карлсон.

Карлсон: Так, я Карлсон, що живе на даху! Мій найкращий друг – Мюк. Що я найбільше люблю? Правильно! Поїсти смачно. Сьогодні я дуже голодний, бо облетів півсвіту, щоб допомогти королеві Казці. Не знайшов ні торта, ні вареника. А вранці з’їв тільки 20 булок, 20 котлет, 20 пиріжків і 10 банок вишневого варення. У вас часом немає чогось смачненького? Жаль! Лечу шукати далі. А вам дарую пісню.

(Звучить пісня.)

Казка: Дорогі діти1 Читаючи книжки, з кожним днем стаєте розумніши, добрішими, кмітливішими. А які ви кмітливі, ми зараз перевіримо з моєю доброю помічницею.

Добра Фея! Я не тільки вмію веселити і чарувати, а й забавляти. (Продять ігри. Звучить фонограма, на сцену виходять Барвінок, Ромашка, Каар).

Ромашка: Ви частіше до нас приходьте.

Барвінок: Ми прощаємося з вами.

Ромашка:

Просим чистими руками
Наші книжечки беріть.

арвінок:

Сторінок не загинайте,
Олівців не закладайте.

азом: Просим, книги бережіть.

Казкар: Завершується наше свято, ви повернетеся додому і уважно глете на свої книги.

сь вони стоять рядами,
Щось шепочуть сторінками,
Мудрі, дивні, стародавні,
Подвиги героїв славні,
Невідомі й славнозвісні,
Наші рідні, українські.

азка: Настав час повертатися з чарівної країни Казок. І мені потрібно йти. А ввечері, коли будете лягати спати, ми знову зустрінемося. Отже, до зтрічі!

Добра Фея:

и зустрілися у казці,
Щоб у цю чудову мить
Зрозуміти, як прекрасно
Нам на світі білім жить.
Хай мине дитинство наше у маєві літ,
Не забудеться ніколи казки дивосвіт.

ьогодні свято. Ч. 4. Сценарії шкільних свят та розваг. – Тернопіль: Мандрець, 2002. – ст. .