«Посвячення в читачі»
для учнів 1-го класу

Дійові особи: Ведуча, Буквар, Читанка, Королева книг, Червона Шапоч-ка, Лікар Айболить, Буратіно, Старик Хоттабич, "Друзі книги".

Хід свята.

Ведуча. Дорогі першокласники! Сьогодні у нас свято "Посвячення в чи-тачі". Зовсім нещодавно ви ще були дошкільнятами. Тепер ви підросли і стали учнями нашої школи. Перед вами відкриваються двері в чудову і нео-сяжну країну Знань. Хорошими учнями ви можете стати лише тоді, коли бу-дете багато читати. З книг ви дізнаєтесь багато цікаво про таємниці природи, про минуле та сучасність нашого народу.

Любі діти! Я сьогодні на свято запросила наших улюблених казкових героїв. Вони зараз вийдуть до вас, а ви повинні їх впізнати.

Буквар. Здрастуйте, мої любі маленькі друзі! Щиро дякую вам за те, що ви не забули запросити мене на свято. Я дуже радий, що став вам всім у при-годі. Я із за-доволенням допомагав вам навчитись гарно читати.

Я вас навчив читати й писати
Слово "бабуся" і слово "мати".
Слово "хлібина", "світ", "дитя",
"Тато", "учителька", "правда", "знання".

Читанка.

Я – читанка нечитана, навчатиму ваш клас.
Букварику, мій братику, розумна голова,
Твої веселі літери складуть мої слова.

Буквар.

Читанко добра, прийми естафету,
Веди школярів по дорогах планети.
Хай не погасне бажання малят
Творити добро на планеті Земля.

Читанка.

Букварику, мій братику, спасибі, прощавай.

Першокласники.

Прощавай букварику, наш найперший друже!
Ми тобі, Букварику, дякуємо дуже.

Старик Хоттабич. О! Шановні гості! Я три тисячі років чекав цього часу і дуже щасливий, що Буквар привів вас у нашу книжкову країну – мудру державу. Я ду-маю, що ви вже здогадались, хто я? Правильно, діти. Я Старик Хоттабич.

Я прийшов до вас із книги Лагіна "Старик Хоттабич". А це мої друзі – книжкові герої. Ой, тільки в мене, старого, пам’ять погана. Підкажіть, хто вони, з яких казок прийшли?

(Показує на Червону Шапочку).

Діти. Червона Шапочка!

Старик Хоттабич. Цілком правильно. Це Червона Шапочка. А у кого та-кий дов-гий ніс?

Діти. У Буратіно.

Старик Хоттабич. О! Буратіно ви відгадали. Тільки ніколи не чиніть так, як Бу-ратіно. Він продав свою абетку, щоб купити квиток на виставу лялько-вого театру.

Буратіно. Я дуже жалкую, діти, про це. Адже абетка навчила мене чи-тати. І я завжди буду вдячний за це Королеві книг.

(З’являється Королева книг із золотим ключиком у руках).

Королева книг. Ну ось, нарешті, і зустрілись мої маленькі добрі друзі. Рада ві-тати вас у своєму царстві. Роздивіться мої володіння, познайомитися ближче з його мешканцями.

Знайте, що мешканці мого царства розмовляють мовчки. Тому тут завж-ди тиша. Хочу вам запропонувати ще одного книжкового героя.

Лікар Айболить. Я лікар, друг книжок. Лікую не дітей, не звірів, а книж-ки. Так-так, не дивуйтесь, книжки теж хворіють. Правда, вони не кашляють, не стогнуть, не жаліються, але страждають. Якось непомітно починають блід-нути, жовтіти, розси-патися на листочки. І тут на допомогу приходжу я та мої помічники. Ми підклеюємо книжки, розправляємо сторінки, робимо нові па-літурки. А щоб книжки не обража-лися, треба запам’ятати деякі правила. Слухайте уважно.–

Слід обгорнути книгу в папір.–

Книгу потрібно читати, сидячи за столом.–

Брати книжку чистими руками.–

Перегортати сторінки за верхній край.–

Не слинити пальців.–

Не загинати сторінки.–

Не можна закладати в книжку ручки, олівці й інші предмети. Від цього книж-ка псується.–

Для того, щоб швидко знайти потрібну сторінку, користуйтесь заклад-ками.–

Не слід читати книгу під час їжі. Вона же забрудниться.–

Не можна в книзі писати, малювати, підкреслювати слова.–

Не перегинайте книгу під час читання – від цього випадають сторінки.

Якщо ви будете дотримуватись цих правил, ваші книги завжди будуть мати гар-ний вигляд і зможуть довго служити вам та іншим читачам.

Королева книг. Запам’ятайте ці правила друзі. А тепер, коли ви знаєте, як ста-витися до книги і довели це на ділі, я доручаю Буратіно вручити вам "Золотий клю-чик" від шкільної бібліотеки. Право прийняти "Золотий клю-чик" надається першо-класникам.

Першокласники. Приймаючи "Золотий ключик", ми, першокласники, обіцяємо любити і берегти книгу, багато читати.

Ведуча. А тепер, любі першокласники, прошу приготуватись до найуро-чисті-шого моменту сьогоднішнього свята. Зараз ви будете приймати клятву Першоклас-ника.

Буду я в школі вчитись читати,
Гарно писати і рахувати,
Буду в альбомі своїм малювати
Твори писати, вірші вивчати.

Діти. Клянусь!

Ведуча.

Книги й зошити любити,
Берегти, а не губити,
Акуратним завжди бути,
Щоб нічого не забути.

Діти. Клянусь.

Ведуча. Отже, віднині ви повноправні господарі своєї школи. Я прошу всіх гос-тей ще раз глянути на наших першокласників. Запам’ятайте їх та-кими. Сподіває-мось, що через десять років ми побачимо їх усіх дорослими, красивими хлопцями й дівчатами.

Любі першокласники! Сьогодні ваше свято. Вітаємо вас з посвяченням у читачі і даруємо вам значки "Друзі книги".

А тепер відгадайте загадки.

Не кущ, а з листочками,
Не сорочка, а зшита,
Не людина, а розмовляє.

(Книга)

Бачити – не бачить, чути – не чує,
Мовчки говорить, дуже мудрує.

(Книга)

Книги – вірні, мудрі друзі. Вони поведуть вас у дивний і прекрасний світ, роз-повідатимуть про землю, космос, про життя дітей у нашій країні та за її межами, по-знайомлять з чудовими людьми. Як читачі, ви самі станете ро-зумнішими, добрі-шими, сильнішими. Сьогодні не всі книжкові герої змогли прибути до нас на свято. Але вони прислали нам телеграми. Тільки забули поставити свої підписи. Давайте ми разом відгадаємо, де чия телеграма.

1. "Дорогі друзі, виручайте! Павука-злодія зарубайте!"

(Муха-Цокотуха)

2. "Я від дідуся втік, я від бабусі втік і до вас на свято прибіг". (Колобок)

3. "Пришліть, будь-ласка, краплі. Ми жабенятами об’їлись і у нас жи-воти