Rрд = Ra + Rд .

Диференціальний річний дохід з орних земель за економічною оці-нкою за виробництвом зернових культур (у центнерах зерна)

Rд = ( УЦ - 3-ЗКк ) : Ц,

де У- урожайність зернових з гектара; Ц- ціна реалізації 1 ц зерна, грн.; З- виробничі затрати на гектар; К - коефіцієнт норми рентабель-ності (0.35).

Для розрахунку використовують середні дані за 5 років і грошову оцінку земельної ділянки визначають за формулою:

O = Rрд ? Tк ,

де О - грошова оцінка землі, грн., Rрд- річний рентний дохід, грн;

Т- термін капіталізації (33 роки).

Не менш важливою і складною є проблема грошової оцінки земель населених пунктів і земель несільськогосподарського призначення. В її основу покладено рентний дохід від цільового використання земельних ділянок та здійсненого їх облаштування. Проте не існує уніфікованої формули, за якою б можна було визначити грошову оцінку землі, тому кожен конкретний випадок має свої особливості. Відповідно до постано-ви Кабінету Міністрів України «Про методику грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)», здійснюють грошову оцінку земель промисловості, транспорту, зв'язку, оборони, земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та іс-торико-культурного призначення, земель водного фонду, земель запасу,земель лісового фонду, земель, наданих підприємствам торфодобувної промисловості.

Для прикладу розглянемо розрахунок грошової оцінки земель про-мисловості, транспорту та зв'язку:

Ц = Р ? Тк ? Кф ? Км ? Пл

де Ц - грошова оцінка земельної ділянки, грн.; Р- рентний дохід від облаштування земельної ділянки, грн.; Тк - термін капіталізації рент-ного доходу (33 роки); Кф - коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки (для земель промисловості є 1,2); Км - коефіцієнт, що враховує положення земельної ділянки; Пл - площа земельної ділянки, га.

Р = (ТП – 3 – 3 – Кнр ) ?Воп : Воф

де ТП- обсяг товарної продукції підприємства-власника або кори-стувача земельної ділянки з розрахунку на 1 м2; Воп - балансова вартість будівель і споруд у межах земельної ділянки та інженерно-транспортної інфраструктури за межами ділянки, котра перебуває на балансі даного підприємства.

Нормативний обсяг валової продукції (ТП) розраховують як добу-ток від множення виробничих витрат (В) на коефіцієнт нормативної рентабельності (1,5).

Виробничі витрати обчислюють як середню величину їх за три останні роки з урахуванням відповідних річних коефіцієнтів інфляції.

Коефіцієнт, який враховує розташування земельної ділянки (Км ) обчислюють як добуток коефіцієнта, який враховує регіональні, (Кр ) та коефіцієнта, котрий враховує локальні (Кд) чинники розташування земе-льної ділянки:

Км = Кр ? Кл

Повний розрахунок Км є дещо громіздким, тому в нашому випадку умовно приймемо його за одиницю.

Оцінку вартості земель населених пунктів визначають за встанов-леними нормативами витрат на освоєння та облаштування території з урахуванням розміщення населеного пункту в державних, регіональних та локальних системах виробництва, розселення, а також природних, історико-культурних чинників, екологічної ситуації.

На основі оцінок окремих компонентів природно-ресурсного поте-нціалу можна встановити сукупну продуктивність усіх природних ресурсів, яка визначає інтегральний природоресурсний потенціал (ПРП). Він дорі-внює сумі економічних оцінок потенціалів окремих природних багатств областей та економічних районів (табл. 2). Проте такий підхід має певні недоліки. Зокрема, арифметичне підсумовування потенціалів не відобра-жує повної картини, не враховує взаємної доповнюваності та ефекту від комплексного використання усіх видів ресурсів. Не враховується також соціальний аспект використання природних ресурсів. Більше того, у пев-них конкретних умовах може зростати або зменшуватися роль тих чи тих видів їх (зокрема, зростаюча роль такої компоненти в нинішніх умовах, як земельні ресурси). Тому проведені розрахунки видаються дещо заста-рілими. Та оскільки нині ще немає розробленої достовірної методики оцінки інтегрального використання природних багатств, існуюча спро-щена оцінка може бути визнана найприйнятнішою.

Як уже зазначалося, інтегральний ПРП України визначається су-купною продуктивністю природних ресурсів, яку обчислюють підсумовуванням економічних оцінок потенціалів окремих видів природ-них багатств областей та економічних районів. Основу ПРП формують земельні та мінеральні ресурси (3/4), велике значення мають також водні та рекреаційні. У структурі потенціалу мінеральних ресурсів 70% припа дає на паливно-енергетичні, 17% - на металеві, 7% - на будівельні матері-али та 4,5% - на сировину нерудну для чорної металургії і гірничо-хімічну.

У територіальному розрізі за обсягом загального ПРП виділяють-ся Донецький (21,1%), Причорноморський (15,5%) та Придніпровський (14,8%) економічні райони. На їх частку припадає більше половини усьо-го ПРП України. Найбіднішими в цьому відношенні є Волинський та Центрально-Український економічні райони, частки яких становлять від-повідно 3,5% та 6,0%. Якщо в Донбасі й Придніпров'ї переважають мінеральні ресурси (відповідно 73,3% та 44,65%і), то на решті території України - земельні.

1.2 Види природних ресурсів

Земельні ресурси. До земельних ресурсів належать землі, які вико-ристовуються або можуть бути використані різними галузями господарства. Земельний кодекс України визначає кілька основних кате-горій землекористування залежно від функціонального використання та цільового призначення земель: землі сільськогосподарського призначен-ня, землі населених пунктів, землі промисловості, транспорту, зв'язку, землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, землі лісового фонду, землі запасу, землі водного фонду.

У структурі земельного фонду (територіальний аспект земельних ресурсів) 71,2% становлять сільськогосподарські угіддя, забезпеченість якими одного мешканця країни досить висока - 0,83 га. Під сільськогос-подарськими угіддями зайнято 69,3% території України, під ріллею - 55% (рис.2). Площа орних земель становить 32,9 млн га, на кожного жителя