Знайдено в Україні і золото. Основні його запаси зосереджені в Кіровоградській, Дніпропетровській. Житомирській, Черкаській, Луган-ській, Донецькій областях та в Мужіївському (Закарпатська область) родовищі. Останніми роками запаси золота виявлено на півночі Одеської області. В цілому відкрито 236 родовищ золота.

Нерудні ресурси (табл.4). Вогнетривкі глини в Україні містяться в кількох групах родовищ - Часів-Ярській, Новоселівській, Новорайській (Доне-цька область). Полозькій (Запорізька), Озернянській (Черкаська), Павлоградській і П'ятихатській (Дніпропетровщина).

Близько 4/5 усіх покладів доломітів зосереджені в межах металур-гійних баз (Криворізьке, Оленівське, Новотроїцьке, Ямське), вогнетривів - у межах Кіровоградської, Запорізької і Дніпропетровської областей (Правдинське, Веселівськс). Флюсові вапняки виявлено більш як у 20 ро-довищах, найбільші з них Оленівське, Каракубське. Новотроїцьке. Формувальні піски (Часів Яр, Горохівське, Бантишівське) і глини (Горбківське в Закарпатті, Пижівське в Хмельницькій області) використовуються в ливарній справі та інших галузях.

Самородну сірку видобувають у Роздольському та Новояворівському родовищах. Вміст корисної речовини в ній становить 30%. Руда залягає на глибині до 50 м і розробляється відкритим способом.

Загальні промислові запаси кам'яної солі перевищують 16 млрдт, а основні родовища її розміщені в Донбасі (Артемівськ, Слов'янськ), Зака-рпатті (Солотвино), Прикарпатті (Болехівське, Долинське, Дрогобицьке), на Харківщині (Єфремівське) та у Присивашші (Генічеське, Східносиваське, Сасик-Сиваське). Калійні солі видобувають як шахтним, так і відкритим способами у Калуш-Голинському родовищі й Стебницькій групі родовищ. Глибина залягання рудних тіл - 200-300 м.

Графіт виявлено в Петрівському і Водянському (Запорізька об-ласть). Огарок-римському (Донецька) родовищах, розробляється лише Завалівське в Кіровоградській області. Фосфорити відкриті й розробля-ються в Ізюмському (Харківська область), Кролевецькому (Сумська), Незвнському (Придністров'я), перспективні апатитові утворення виявле-но на Житомирщині та в Приазов'ї.

Україна багата на будівельну сировину. Базальти розробляються в Рівненській (Берестовицьке, Яноводолинське родовища). Донецькій (Волноваськс), Дніпропетровській (Криворізьке) областях, мармур – у Карпатах (Лугівське, Тереблянське), Криму (Мраморинське, Севастополь-ське).

Промислові запаси бутового каменю становить 2 млрд м3, мурувального каменю – 375 млн.м3. Вапняки утворюють кілька ареалів –Придністровський, Кримський, Донбаський, а крейда і мергель - Волино-Подільський, Сумський та Східний (Луганська, Харківська, Донецька області) ареали. Каоліни експлуатуються в Глуховецькому (Вінницька область), Просянівському (Дніпропетровська). Чапаївському (Запорізь-ка), Затишанському, Володимирівському (Донецька) родовищах. Найбільші родовища бентонітів – Черкаське, Камиш-Бурунське. Про-мислові запаси скляних пісків - 120 тис. т, вони містяться більш як у 20 родовищах (найбільші Авдіївське, Новоселівське, Глібівське).

У Волинській і Рівненській областях, Приазов'їта Кривому Розі є запаси напівдорогоцінннх каменів. Трапляються берил, топаз, бурштин, аметист, агат, яшма, гірський кришталь.

Водні ресурси (рис.4).України становлять 209,8 км2, причому формуються в її межах лише 25%. Об'єм підземних вод 7 км2 а в господарстві викори-стовується 1 млрд.м морської води.

Майже 11 км2 води акумулюють 3 тис. озер, у тому числі 2,5 км2 прісної; 80 водосховищ і 20 тис. ставків мають запас води 24 км2. Найбіль-ші озера й лимани розміщені на Поліссі, в басейні Дунаю, на узбережжях Чорного та Азовського морів, у Криму.

Штучні водойми створено на Дніпрі, Південному Бузі, Сіверському Донці. Вони займають територію понад 7 тис.км2 (саме таку площу орних земель і сіножатей було вилучено в Україні із сільськогосподарсь-кого обороту).

Запаси підземних вод в Україні становлять майже 20 км2 і зосере-джені переважно на півночі й заході країни. Глибина залягання їх коливається від 100 м на півночі до 600 м на півдні. Серед підземних вод особливо важливу роль відіграють мінеральні, які зосереджені в 84 родо-вищах, з них 35 експлуатуються.

У Карпатах, Закарпатській області й на півострові Крим, у Крим-ських горах на глибині понад 500 м є термальні води, які ще недостатньо вивчені.

Довжина берегової лінії України становить майже 2 тис. км. В су-часних умовах постає потреба в комплексному використанні природних багатств Чорного й Азовського морів.

У Чорному морі останнім часом було відкрито низку родовищ ко-рисних копалин, та оскільки геологічні дослідження тут почали проводити не так давно, то в перспективі можна очікувати відкриття все нових і но-вих покладів цінної сировини. Крім згаданого раніше Голіцинського родовища газу, в шельфовій зоні є кілька перспективних нафтогазонос-них структур - Зміїнівська, Шмідтівська, Штормова. Відкрито значні запаси газогідратів у мулистих осадах (1 м' кристалів газогідратів дає змогу отримати 200 м' газу, а запільні запаси газу становлять 20-30 трлн м'і.

У морі 180 представників іхтіофауни. Промислове значення мають білуга, осетр, севрюга, оселедці, хамса, тюлька, кефаль, скумбрія, ставри-да, камбала.

Азовське море - наймілкіше з усіх морів Землі (максимальна його глибина 15 м), має велике санаторно-курортне значення. Тут налічується 155 видів зоопланктону, 79 видів риб, з них кефаль, анчоуси, осетр. сев-рюга, бички, оселедці, судак, тюлька, камбала. З прісноводних риб найціннішими є тарань, судак, лящ, короп. Добре прогрівання води спри-яє широкому використанню узбережжя для відпочинку й лікування людей.

Лісові ресурси. Площа лісів України становить 8,6 мли га, з них 6,9 млн га займають ліси державного фонду. Лісом покрито в середньому 14% території, у тому числі на заході й півночі 30-40%, у Карпатах - по-над 40, на Поліссі-25,7, у Криму- 10, у Степу -4%. Високопродуктивний деревостан мають 75% лісових площ. Річний приріст деревини – 30 млн м2. Запаси деревини хвойних порід становлять 54%, у тому числі сосни - 35% (Полісся). Запаси деревини твердолистяних порід - до 40% (дуб - 22%, бук - 13, граб - 2%). Серед листяних порід переважають береза, осика, вільха,