ІІІ. Висновки

Для чого ж було оновлювати базу даних про об’єкт?

1. Річ у тому, що 2007р. мине 100 літ з часу перших знахідок біля Старуні забальзамованих у давньому (24000 – 10000 років тому) озокеритовому озері останків носорогів та інших тварин із так званої мамонтової фауни.

2. Старуня стала відома ще й як «власниця» єдиного в Карпатах діючого грязьового вулкану…

3. Це вже з розряду інших примітних явищ цієї місцини. Після закриття озокеритових шахт тут проводили розвідку нафтового родовища. І в 70-х роках минулого століття на цій ділянці й виник грязевик, що періодично викидає суміш нафти з різними мінералами. Старі місцеві свердловини також виділяють гази й високо мінералізовану воду. Можна тільки здогадуватись, які процеси відбуваються у глибинах. Цікаво, що вулкан активізує свою діяльність якраз перед сейсмічними поштовхами як на найближчих (Румунія), так і на вельми віддалених (Кавказ) землях.

Власне, геологи, геофізики, геохіміки й екологи ІФНТУНГ, які зі своєї ініціативи вивчають цю ділянку Старуні ще з 1974 року [1, 2, 3, 4], виявили радіоактивні аномалії, значне перевищення у різних компонентах довкілля вмісту важких металів та нафтопродуктів. Результати цих та низки інших вислідів дозволити дійти висновку про високу активність цієї території, що сприяє розвиткові й небезпечних процесів. Тому цю ділянку й можна виділити як геодинамічний полігон для дослідження всього Карпатського регіону [1, 2, 3].

Отже, вона має наукове значення…

1. Старунська місцина вельми цінна для вітчизняної науки і практики (прогноз землетрусів, вивчення давніх поселень, генезис озокериту й нафти). Власне, поляки вже видали книгу «Старуня» (рис. 34), де узагальнили плоди своїх і наших попередних вислідів полігону. ЇЇ автор – професор Краківської академії Штефан Александрович [5]. Він був серед науковців, з якими ми недавно працювали. До речі, ректорат ІФНТУНГ виділив кошти на переклад і видання його книжки українською…

Що ця співпраця дасть із суто прагматичної точки зору?

Протягом названих років можна буде облаштувати Старуню і як пам’ятник природи світового значення, і як об’єкт міжнародного туризму.

Важливо, що маємо в цих намірах, крім сприяння ректорату ІФНТУНГ, й підтримку з боку керівників облдержадміністрації, обласної ради, Богородчанського району, держуправління екобезпеки і природних ресурсів в Івано-Франківській області, Міносвіти і науки України…

З рештою у наших колег вельми далекоглядні плани. В Польщі, скажімо, давно запровадили таку популярну серед багатих європейців турпослугу, як геотуристика – подорожі колишніми шахтами й іншими геооб’єктами –пам’ятниками. Тож є можливість один із таких маршрутів продовжити в Україну – з першу, наприклад, до гігантського Яворівського сірчаного кар’єру на Львівщині, який уже виробив свій ресурс (його тепер затоплюють, утворюючи найглибше – 100м – в Україні озеро площею 12 км 2), відтак до Старуні, а там і до Дністровського каньйону як ще одного геопам’ятника. Мабуть, не варто доводити вигоду для туристичної індустрії нашого краю від утілення в життя такого проекту.

Старунський комплекс має величезне наукове значення для встановлення особливостей динаміки Землі, закономірностей формування корисних копалин, прогнозу землетрусів. Це унікальне місце цікаве не тільки для фахівців, але і для школярів, студентів, любителів природи, туристів.

На завершення нашого короткого огляду проблем Старунського геодинамічного полігону ще раз підкреслимо важливість його комплексного дослідження з метою вивчення наукових проблем і створення міжнародного еколого-туристичного центру – ПАРКУ ЛЬОДОВИКОВОГО ПЕРІОДУ. Для цього, в першу чергу, необхідно побудувати 3км автомобільної дороги, розробити ландшафтно-архітектурний проект облаштування парку і знайти фінансування на будівництво дороги, проектування парку та подальші наукові дослідження цього унікального єдиного в світі феномену.

ІV. Список використаної літератури.

1. Адаменко О.М., Стельмах О.Р., Черняков С.П. Изучить геоэкологию объектов нефтяной и газовой промышленности Карпатского региона и разработать научно-обоснованные рекомендации по защите окружающей среды. Отчет по госбюджетной теме Министерства высшего и среднего образования УССР. Фонды ИФНТУНГ, 1990. – 83с.

2. Белоус Н.Х., Кляровский В.М., Старостин В.А. Изучение новейшей тектоники ЮВ части Карпат в связи с сейсмической активностью. Фонди ИФНТУНГ, 1985. – 194с.

3. Белоус Н.Х., Кляровский В.М. Чудо-Старуня. В кн: Геологические памятники Украины. Киев, Наукова думка, 1987. – с.48-49.

4. Григорук В., Бабій В., Мосюк І. Історико-краєзнавчий нарис села Старуня. Івано-Франківськ, Лілея – НВ, 1998. – 19с.

5. Alexandrowicz S.W. Starunia i badania czwartorzedu w tradycji i inicjatywach Polskiej Akademii Umiejetnosci. Krakow, 2004-261s.

6. Gerlach T. Konferencja z okazji 85-lecia znalezisk paleontologicznych w Staruni na Przedkarpacin. “Przegl Geogr. “, 65, 1993. – C. 243 – 244.

7. Kotarba M.J. Sklad I geneza weglochatego ze Staruni (Karpaty Ukrainskie). “Przwgl. Geol.”, 50, 2000.- C. 531-534.

8. Lomnicki M. Wykrycie mamuta (Elaphas primigenius Blumb.) nosorozca