На інтенсивність підмивання і розмивання берегів значно впливають гідрографічні показники, зокрема ухил річок. У ме-жах Полонинсько-Чорногірських Карпат перепад висот і, відпо-відно, ухил збільшуються з південного сходу на північний захід. Для Білого Черемошу ухил становить 12,75 м/км, Чорного Чере-мошу - 11,30, Тиси - 10,48, Тересви - 7,22, Тереблі - 8,00, Ріки -5,00, Латориці - 7,79, Ужа - 5,64 м/км (табл. 1.3).

Великий перепад у річки Уж (220 м) на перетині Полонин-ського хребта виник завдяки довжині, а порівняно невеликий ухил пояснюють різкими змінами напряму течії з поперечного на поздовжній. Підмивання і розмивання берегів відбувається як на поздовжніх, так і на поперечних відрізках долини. Інтен-сивного підмивання зазнають уступи першої (2,0-2,5 м) і другої (4-7 м) терас між Великим і Малим Березними, на лівобережжі біля с. Добриничі. Значні підмивання і розмивання берегів простежено в долині р. Лютої та її численних приток. У верхів’ях р. Лютої (в околицях с. Люта) сильно підмиті береги коротких приток р. Лютої, до русла яких підходять прямовисні уступи зав-вишки 4-6 м.

Таблиця 1.3

Окремі морфометричні характеристики

головних рік у Полонинсько-Чорногірських Карпатах

Ріка | Абсолютні висоти, м | Перепад висот, м | Довжина відрізка, км | Ухил, м/км

на вході в масив | на виході з масиву

Білий

Черемош | 960 (гирло потоку Маскотина) | 590 (гирло потоку Кекача) | 370 | 29 | 12,75

Чорний Черемош | 1 030 (гирло потоку Добрина) | 680 (південна око-лиця с. Красник) | 350 | 31 | 11,30

Тиса | 660 (гирло потоку Свидівця) | 440

(м. Рахів) | 220 | 21 | 10,48

Тересва | 530

(с. Усть-Чорне) | 400 (північніше с. Дубового) | 130 | 18 | 7,22

Теребля | 540 (гирло р. Бродолець) | 380

(с. Становець) | 160 | 20 | 8,00

Ріка | 400 (гирло потоку Козяй) | 260

(с. Березове) | 140 | 28 | 5,00

Латориця | 348 (гирло р. Абрамівки) | 200

(м. Свалява) | 148 | 19 | 7,79

Уж | 400

(с. Ставне) | 180

(с. Зарічеве) | 220 | 39 | 5,64

Вузька V-подібна долина р. Латориці у меридіональному напрямі перетинає Полонинський хребет на відрізку близько 20 км. Русло меандрує, особливо в південній частині на пере-тині Поркулецького покриву, у якому досить масивні піскови-ки чергуються зі смугами дрібноритмічного флішу. Шосейна дорога прокладена так, щоб обминути випуклу частину ме-андри, де розмивання інтенсивніше. Подібний вигляд має до-лина р. Вічі, по якій прокладена залізниця.

У масиві Полонини-Рівної досить часті підмивання і розми-вання берегів фіксують у басейнах Малої і Великої Піні, Шипо-ту (верхів’я Тур’ї), Туриці.

У масиві Полонини-Боржави, більша частина якого на-лежить до басейну р. Боржави, значні розмивання берегів трапляються зрідка. Верхів’я Боржави та її приток Кушниці, Броньки і Красного на 80-85% заліснені, тому тут рідкісні руйнівні паводки і повені.

Долина Ріки є типовою для Полонинського хребта, одна має і суттєві відмінності. Загальними характерними рисами і V-подібний профіль, звивини русла пов’язані з податливим до розмивання флішем у Дуклянському і Поркулецькому покривах На відміну від інших головних рік, що перетинають Полонинський хребет, вона має найменший ухил - 5,0 м/км, довший відрізок (28 км) завдяки великому вигину в південно-східному напрям: де русло обтікає потужну морфоструктуру Паленого Груша Порівняно незначні підмивання і розмивання берегів трапляються у численних звивинах, які приурочені до ділянок поширенні дрібноритмічного флішу.

На характер розмивання і підмивання берегів у долині р. Тереблі значно впливає водосховище. Регульованість стоку зумовила зменшення інтенсивності лінійного розмивання. Одночасно підняття рівня підземних вод у районі водосховища спричинило досить часті прояви зсувних процесів.

За складністю структурної організації річкова система р. Тересви є дуже складною (Дубіс, 1995). До складних зачислене річкові системи Боржави, Ужа, Латориці, до простих - Тереблі Ріки, Білої Тиси, Чорної Тиси. Як уважає Л. Дубіс (1995), склад-на і своєрідна структурна організація басейну р. Тересви є од-нією з причин частого виникнення катастрофічних паводків, Найінтенсивніші підмивання і розмивання берегів відбувають-ся в нижній частині басейну за межами Полонинсько-Чорногірських Карпат.

У масиві Полонини-Красної, значна частина якого належить до басейну р. Тересви, ерозійно-акумулятивні процеси виявля-ються не так інтенсивно.

Це стосується правих приток Тересви (Красний, верхів’я Терешілки і Лужанки), а також верхів’їв Малої і Великої Угольок (басейн р. Тереблі). Водночас численні короткі притоки (першо-го і другого порядків) рік Тереблі й Тересви є селенебезпечними.

Ріки Свидовецького масиву мають дуже великий перепад висот і тому під час повеней і паводків їх уражає значна енергія. Наприклад, перепад висот Крайньої Ріки (Мала Шопурка) від злиття Куртяськи і Шанти до північних околиць с. Кобилецької Поляни становить 22 м/км, Середньої Ріки від урочища Перенський до кінця масиву - 25, р. Косівської від урочища Флантус -25 м/км. Проте високий відсоток залісненості в басейнах цих рік є стримувальним чинником для руйнівних розмивів.

Руйнування нешироких поверхонь низьких терас у вузькій долині р. Тиси простежено на всьому відрізку між Свидовецьким і Чорногірським масивами (від гирла р. Свидівець до м. Рахова). Досить часто підмивання берегів сприяють інтенсифікації зсувних процесів.

Часті руйнування берегів зафіксовано на р. Біла Тиса та її чис-ленних притоках. Це пов’язано, насамперед, з поширенням тут піщано-глинистого флішу Білотисснського покриву, а також з ве-ликим ухилом русел.