За складом серед порід, що обвалюються, в Українських Карпатах переважають кам’яні й змішані, за об’ємом – дрібні (до кількох десятків метрів кубічних). Дуже часто процеси обва-лювання й осипання поєднуюються, утворюючи іноді значні за їлощею ділянки обвально-осипних схилів.

Матеріал осипів Полонинсько-Чорногірських Карпат дрібно- (переважний розмір уламків від 2 до 20 мм) або різноуламковий (розмір уламків від 2 до 100 мм).

Найактивніше і частіше процеси обвалювання й осипання відбуваються у певній частині Полонинсько-Чорногірських Кар-пат - Свидовецькому і Чорногірському масивах. Більшість їх формується в пригребенсвій частині на ділянках з релікотовим пьодовиковим рельєфом.

Численні осипи формуються на бокових і задніх стінках май-же всіх карів Чорногори і Свидівця. Особливо багато дрібних осипищ зосереджено на стінках Малоговерлянського (висота -100 м, крутість - 25°), Арендажського (175 м, понад 30°), Данцерського (130 м, 34°) карів, на схилах скелястих карових гре-Пенів (Козли Великі й Козли Малі), у п’яти карах басейну пото-ку Дземброні. На тилових і бокових стінках карів у долині Кізі, у карі під г. Піп-Іван (Чорна Гора), які мають урвищний вигляд, іафіксовано процеси обвалювання й осипання.

Подібне простежено і в карах Свидовецького масиву. Ти-пові й бокові стінки (висота - 80-90 м, крутість - 35°) у верхів’ях потоку Турбстського покриті осипищами. Процеси обвалюван-ня й осипання поширені також в усіх карах Апшинецької і Во-рожеської груп. На тилових стінках карів Тетул і Кречинецького (висота - до 150-180 м, крутість - до 40-45°), Драгобратського і Гроп’янецького (висота стінок - 80-100 м, крутість - 40-45°) обвально-осипні процеси, є періодичними.

Досить часто в долинах рік обвально-осипні процеси по-єднані зі зсувними. Тут дрібні обвали, осипи, зсуви загрожують залізничним, шосейним і ґрунтовим дорогам, будівлям. Такі процеси зафіксовано в долинах головних рік (Чорний і Білий Черемоші, Тиса, Тересва, Теребля, Ріка, Боржава, Латориця, Уж), а також у їхніх басейнах.

У масивах Свидівця, Чорногори та Гриняви-Лосової ці процеси в різні періоди зафіксовані в долинах Пробійної та її приток, Лазещини, Білої Тиси, Чорної Тиси, Косівсько Середньої, Крайньої Ріки, Апшинця, Станіславу. У Полонинському хребті дрібні обвали, осипи і зсуви зафіксовані, долинах Красної, Терешілки, Лужанки, Кушниці, Вічі, Ма лої Піні, Великої Піні, Шипоту, Туриці, Лютої та ін.

Схилові та привододільні ділянки з кам’яними розсипища ми простежені майже на всіх середньовисотних хребтах у масивах Полонини-Рівної, Полонини-Боржави, Полонини-Красно Свидівця, Чорногори, Гриняви-Лосової (рис. 1.22). Унаслідок антропогенного втручання або після потужних вітровалів на схилах великої крутості розсипи починають повільно рухатися переходять в обвально-осипні схили.

Рис. 1.22. Кам’яні потоки на південному схилі г. Брескул

Зсувні процеси у Полонинсько-Чорногірських Карпатах ви явлено у вигляді окремих активних і стабілізованих зсувів Суцільні зсувні масиви рідкісні й займають незначну площу Поодинокі зсуви приурочені найчастіше до річкових долин формуються на уступах середніх і високих терас.

Після створення Тереблянського водосховища на його берегах активізувалося багато зсувних ділянок. Ці ділянки охоплені режимними стаціонарними дослідженнями. Зсувна ділянка Ольшани представлена трьома порівняно невеликими зсувам (до 200 000 м3) в околицях с. Ольшани. Всі три зсуви виникли задовго до заповнення чаші водосховища. Сповзання відбувається по корі звітрювання аргілітів у невеликих, добре обводнених зворах. Ще один зсув об’ємом 130 000 м3, розвинений у корінних породах на правому березі водосховища, спричинений підрізан-ням схилу під час прокладання дороги. Періодично зсув активі-зується (Рудько, Кравчук, 2002).

Часто зсуви трапляються у долині р. Боржави. Велика зсув-на ділянка є в околицях с. Кушниця, вона представлена зсувами-потоками, що руйнують продуктопровід. За п’ять років спо-стережень (1991-1996) репери на зсувах змістилися на 1-3 см.

Досить активно розвиваються зсуви в басейні р. Уж. Бага-торічні стаціонарні спостереження проводили на зсувній ділянці Княгиня, що на правобережжі р. Уж в околицях с. Княгиня (Рудько, 1997). Формуються зсуви в потужному чохлі пухких відкладів. Стабілізовані зсувні маси внаслідок техногенного впливу (про-кладання дороги і підрізання схилу) переміщувалися в середнь-ому зі швидкістю 5-10 см за місяць. Тіло зсуву - східчасте, його місцями використовують під сад і забудову.

Багато стабілізованих і активних зсувів є в басейні р. Тересви. Зсувні ділянки приурочені переважно до виходів глинистих різновидів флішу в басейнах потоків Озорел, Плайський, Тиховець, Дубовець (масив Свидівця) і Красний, Терешілка, Лужанка (масив Полонини-Красної). Часто зсуви приурочені до схилів високих терас (долина Тересви), через що верхні тераси на окре-мих ділянках повністю знищені (біля сіл Красне, Дубове).

Як уже згадано, дуже часто в долинах річок зсувні процеси поєднані з невеликими обвалами та осипищами (рис. 1.23). Такі явища можна періодично спостерігати в долинах річок Поло-нинсько-Чорногірських Карпат.

Лавини формуються переважно у найвищій частині Полонинсько-Чорногірських Карпат - Чорногорі й Свидівці, рід-ше - на схилах хребтів Полонини-Красної, Полонини-Боржави і Полонини-Рівної (рис. 1.24). Лавинозбірниками найчасті-ше є давні льодовикові й ерозійно-денудаційні лійки, за мор-фологією шляху руху переважають лоткові лавини (снігові маси рухаються по фіксованому руслу - долина, улоговина тощо), рідше - осови (відривання і ковзання снігових мас по всій по-верхні схилу).

Лавини завдають значної шкоди лісовим насадженням.

Рис. 1.23. Зсуво-обвальні процеси в долині р. Тересва

Рис. 1.24. Лавинні просічування у лісах на схилі г.Смотрич у Чорногорі

4.3.4. Селі

Детальні систематичні вивчення селів в Українських Карпа-тах розпочав 1962 р. геологічний загін Інституту мінеральних досліджень під керівництвом A.M. Оліферова (нині професор Таврійського національного університету). За 13 років польо-вих досліджень, зокрема стаціонарних, зібрано чимало даних і опубліковано багато статей, монографічних