чергу розвідати. Тому удалий вибір точки для огляду болота може значно скоротити час на його розвідку.
Обстеження болота починають з його окраїни, поступово пересуваючи до середини. У першу чергу обстежують ділянки і напрямки, де проходять дороги, тропи, росте сосна, а також наявні інші ознаки, що вказують на кращу прохідність болота.
При розвідці торф'яних боліт проміряють їхню глибину, товщину торф'яного шару, а також визначають щільність торфу і якість ґрунту дна.
При розвідці заболочених ділянок без торф'яного покриву (лугових і боліт, мокрих лугів, солончаків, плавнів) досліджують і визначають багнистість ґрунту дна і глибину шару води. Заболочені ділянки прохідні для колісних машин при твердому дні і глибині води не більш 40 см.
При виборі траси переходу через болото вимірюють по компасу азимути напрямків руху для кожної ділянки шляху.
Розвідані дані про болото і прилягаючої до нього місцевості наносять на карту чи складають схему, показуючи при цьому:—
уточнене на місцевості накреслення контуру болота, дороги і тропищо підходять до нього;—
проходи по болоту, азимути їхніх напрямків і орієнтири;—
вогнища торф'яних пожеж і ділянки з вигорілим торфом;—
місця торфорозробок, озера, канави і струмки по болоту, а також драговини й інші небезпечні для руху ділянки;—
розподіл рослинності і характерні деталі рельєфу.
У легенді вказують:
тип болота і характер його поверхні (купини, гряди й ін.), товщину і щільність торф'яного шару;
глибину й обводненість на різних ділянках, ґрунт дна; характер рослинного покриву, стан доріг, троп і їхня прохідність;
характеристику окраїн і середини болота, розвіданих проходів через нього; дані про задимленість і видимість на ділянках проходів;
характер і обсяг робіт з поліпшення прохідності і наявність матеріалів для виконання цих робіт.
При організації оборони розвідка болота як природної перешкоди ведеться уздовж його окраїни. При цьому обстежують звичайно тільки ті ділянки і напрямки, що мають ознаки найкращої прохідності. Крім того, виявляють ділянки, найбільш небезпечні в пожежному відношенні.
При розвідці боліт у зимовий час визначають глибину їхнього промерзання, товщину сніжного покрову, виявляють некрижані ділянки, небезпечні для руху. Зібрані дані відображають на карті чи схемі й у легенді.
Висновки
Отже данні розвідки необхідні командирам для оцінки впливу місцевості на виконання бойового завдання з найбільш ефективним використанням своїх сил і засобів.
Розвідка болот є невід’ємною складовою розвідки місцевості, атже ведення бойових дій на болоті без визначення його прохідності та напрямків руху по болоту можуть призвести до значних втрат особового складу та техніки і тим самим погіршити положення у бою.
Література
Шмаль С.Г. Військова топографія / Військовий інститут київського національного університету ім. Т. Шевченка, МОУ – Київ 1998.
Военная топография под ред. генерал-лейтенанта А.С.Николаева / МО СССР – 1977.