Екзогенні геологічні процеси

Зсуви. На території області, на лівобережжі р. Сіверський Донець, в межах південного схилу Воронезької антеклізи розвинені зсуви природно-історичного походження. Загальна кількість їх понад 1000 (дані аеровізуальних регіональних робіт 1985 р.).
Зсуви в межах Донецького складчастого спорудження пов'язані з глинами пермських відкладів (Р) – в районі с. Камишеваха; крейдяно-мергельними відкладами (К2) – в районі м. Лисичанська, смт. Новотошківка; з вивітрілими породами карбону (С) – м. Лисичанськ; з глинами тріасу (Т) – с. Малорязанцеве. Всі ці зсуви техногенного походження. Під впливом техногенного навантаження на геологiчне середовище в регіоні (розробка родовищ вугілля, будівельної сировини, підтоплення внаслідок закриття вугільних шахт) вони iстотно активiзувалися і створюють значні проблеми: як матеріальні, так і екологічні. На території області закартовано близько 550 зсувів. Кількісна характеристика ураженості області зсувами наведена у наступній таблиці.

Кількісна характеристика ураженості зсувами території Луганської області

· 1 Біловодський 34

· 2 Кремінський 104

· 3 Марківський 42

· 4 Міловський 33

· 5 Новоайдарський 18

· 6 Новопсковський 18

· 7 Попаснянський 20

· 8 Сватівський 121

· 9 Станично-Луганський 12

· 10 Старобільський 48

· 11 Троїцький 184

· 12 Слов'яносербський 16

Всього по Луганській області 550

За результатами інженерно-геологічних досліджень, які проводились у 70-х та 80-х роках в межах області видiленi Кабанiвська, Малорязанцевська та Несвiтевічська (м. Лисичанськ) дiлянки. Кабанiвська дiлянка природного розвинення зсувiв розташована на правому березi р. Красна вiд м. Сватове до смт. Краснорiченськ. Площа дiлянки 38 км2, кiлькiсть зсувiв - 50. Малорязанцевська дiлянка техногенного розвинення зсувiв примикає до пiвденно-захiдних окраїн м. Лисичанська вiд с. Малорязанцеве до с. Шипiлiвка. Зсуви приуроченi до бортiв старих i дiючих кар'єрiв, кiлькiсть зсувiв - 15.
Найбiльш гостро проблема зсувiв стоїть в м. Лисичанськ. Формування зсувiв тут пов'язане з масштабним техногенним впливом на природне середовище. Практично повне залучення у сферу господарської дiяльностi природних ресурсiв територiї, яка до того ж має складнi iнженерно-геологiчнi умови, призвело до змiн природного середовища i формування в ньому техногенних умов, якi сприяють утворенню зсувiв.
В нинiшнiй час на територiї м. Лисичанськ закартовано 27 зсувiв, загальна площа яких складає 30 га. Цi зсуви за своїм генезисом - техногеннi. Порiвняння даних обстеження за 10- річний перiод для мiської територiї свiдчить про збiльшення активностi зсувiв в 3 рази: ураження територiї мiста зсувами у 1984 р. складала 0,001%, а в 1996 р. - 0,003%. Значно збiльшилася i масштабнiсть зсувiв: у 1984 р. на територiї мiста зустрiчалися в основному зсуви площею до 3000 м2 i обсягом зсувних мас в межах перших десяткiв тис. м3, у нинiшнiй час на територiї мiста зареєстрованi зсуви площею 20-40 тис. м2 i обсягом зсувних мас 100 тис. м3. Це призвело до того, що в 1998 р. в м. Лисичанську та в районі 962 км Луганського відділення Донецької залізниці (на перегоні між станціями Лоскутівка і Вовчеярівка) утворились 2 величезних за розмірами зсуви. В першому випадку були порушені житлові будівлі, виникла загроза порушення лікарні, гімназії і залізниці. У другому - була повністю порушена залізниця.
Враховуючи досить складну ситуацію, яка склалася в області із зсувами, Держуправління екології та природних ресурсів в Луганській області розглянуло проект Комплексної цільової програми протизсувних заходів на 2002-2003 р., яка передбачає організацію моніторингу та прогнозування стану зсувонебезпечних територій. Надані конкретні пропозиції щодо її реалізації, а саме: відновити моніторингові інженерно-геологічні дослідження за зсувними процесами, передбачивши відповідне держбюджетне фінансування; створити в м. Лисичанську постійно діючу станцiю контролю за зсувними процесами; за результатами моніторингових досліджень і контролю за зсувами розробити програму захисту території області від зсувів.
Відповідно до доручення Кабінету Міністрів України від 26.09.99 р. № 12665/96 "Щодо розробки Комплексної програми захисту території області від зсувів та підтоплення ґрунтовими водами" і протокольного доручення державної комісії з питань ТЕБ та НС від 11.06.99 р. № 2 "Про заходи щодо забезпечення нормативної якості води в басейнах малих річок області", а також з метою захисту населення, об'єктів економіки, населених пунктів і територій та зменшення збитків від геологічних і гідрогеологічних явищ розпорядженням Голови Луганської облдержадміністрації затверджена Комплексна програма щодо захисту території Луганської області від зсувів на період 2000-2010 років.
Згідно з цією програмою Державним регіональним геологічним підприємством "Схід ДРГП" виконаний перший етап робіт по обстеженню зсувів.
Комплексна програма також передбачає детальне інженерно-геологічне обстеження зсувонебезпечних ділянок зі створенням реєстру зсувів, які загрожують безпечному функціонуванню важливих об'єктів економіки. У 2001 р. Держуправління розглянуло і погодило "Програму по детальному інженерно-геологічному обстеженню зсувних ділянок Луганської області" як один з етапів реалізації Комплексної програми.
Окрім того, дослідження розвитку екзогенних процесів, зокрема зсувів, передбачені при проведенні моніторингу довкілля згідно з Положенням про регіональну (обласну) систему моніторингу довкілля.
Карст. Процесу карстування на території області піддані крейдяно-мергелеві породи верхньої крейди (60% площі), який проявляється в утворенні зони розширених тріщин і порожнин потужністю до 80 м. З цією зоною пов'язано існування верхньокрейдяного водоносного горизонту – основного джерела господарчо-питного водопостачання області – це природно-історичний карст.
Інтенсивне господарське освоєння заплави i пiщаних терас р. Сiверський Донець на територiї Рубiжано-Сєвєродонецької промислово-мiської агломерацiї, та, як наслiдок, накладення на активний природно-iсторичний карстовий процес техногенного впливу, викликали зростання швидкостi карстоутворення. Це зростання