Реферат - Стан, охорона та використання надр
18

вод поліпшився: мінералізація зменшилась на 94-135 мг/дм3, загальна жорсткість – на 0,8-1,4 ммоль/дм3. По Петровському водозабору відмічається збільшення мінералізації за рік на 57 мг/дм3, загальної жорсткості – на 0,4 ммоль/дм3. З мікроелементів у спостережних свердловинах водозабору підвищений вміст мають: марганець до 10,647 мг/дм3, літій до 0,51 мг/дм3, бром до 4,15 мг/дм3.
На Світличанському водозаборі зберігається погіршення якості підземних вод : сухий залишок по Правобережній групі свердловин доходить до 3,0 г/дм3.
Широкінський водозабір, який працює в складних умовах (зберігається загальне соляне забруднення), має підвищений вміст солей: сухий залишок до 1720 мг/дм3, загальна жорсткість до 18,7 ммоль/дм3.
На Хорошанському водозаборі сухий залишок 1342мг/дм3. На решті водозаборах правобережжя вміст сухого залишку змінюється в межах 663-1259 мг/дм3.
На водозаборах лівобережних приток якість підземних вод переважно стабільна, сухий залишок складає 341 - 350мг/дм3 ( Смолянинівський, Кудряшівський водозабори).
На теперішній час розвідані промислові запаси кондиційних підземних вод залишились без зміни на 7 водозаборах.
Забруднення підземних вод на території області пов'язано з інфільтрацією в питний водоносний горизонт скидних забруднених промислових, господарсько-побутових, а також високомінералізованих шахтних вод, фільтрація продуктів розпаду отрутохімікатів і гербіцидів та ін.
У Рубіжансько-Лисичанському промрайоні сформувались та існують осередки забруднення підземних вод за рахунок витоку з промканалізації, відсутності надійної гідроізоляції у скидних каналах та накопичувачах наступних підприємств : ВАТ "Краситель", Рубіжанський казенний хімзавод "Зоря", Сєвєродонецьке державне промислове підприємство "Об'єднання Азот", ВАТ "Лисичанськнафтаоргсинтез", ВАТ "Лисичанська сода" та ін..
На площі впливу ВАТ «Краситель» найбільш сильний вплив промислового підприємства на підземні води водоносних горизонтів відзначено на площі близько 20км2 . На цій ділянці досліджень основними забруднюючими компонентами є: сольове, азотне (амоній), феноли.
В алювіальному водоносному горизонті західна частина контуру сольового, амонійного і фенольного забруднень проходить по границі депресійної воронки Володинського водозабору.
У верхньокрейдяному водоносному горизонті на площі впливу ВАТ «Краситель» у підземних водах спостерігається забруднення фенолами на площі близько 6 км2.. У 1998 р. площа забруднення підземних вод складала близько 9-9,5 км2..
Багаторічна інтенсивна експлуатація підземних вод верхньокрейдяного водоносного горизонту водозаборами Щедрищевський, Новосиротинський, Лісова дача та Боровський I - сприяла утворенню загального осередку забруднення підземних вод солями й амонієм навколо площі впливу Сєвєродонецького ДВП «Об'єднання Азот» та накопичувачів промрідини ВАТ «Лисичанська сода».
Площа забруднення підземних вод алювіального водоносного горизонту солями складає близько 15 км2, амонієм – близько 30 км2 , фенолами – близько 8 км2.
Забруднення підземних вод алювію фенолами, спостерігається в районі дії накопичувача №3 ВАТ «Лисичанська сода» і нижче по потоці від накопичувачів у районі дії водозабору Боровський I.
За трирічний період на досліджуваній ділянці відбулося зменшення площі сольового забруднення підземних вод в алювіальному водоносному горизонті на 2 -3 км2 і збільшення площі забруднення підземних вод амонієм на 25 км2 (або в 6 разів).
У верхньокрейдяному водоносному горизонті площа забруднення підземних вод солями складає 23 км2 (тобто на 8 км2 більше, ніж в алювіальному), амонієм – близько 16 км2. Максимальні концентрації амонію в підземних водах верхньої крейди відзначаються навколо накопичувачів ВАТ «Лисичанська сода».
Забруднення підземних вод фенолами у верхньокрейдяному водоносному горизонті спостерігається тільки в районі дії водозабору Боровської I на площі
1,2–1,3 км2.
За період з 1998 р. площа підземних вод, забруднених солями зменшилася на 4 км2, амонієм – збільшилася на 10 км2.
Зменшення площі забруднення підземних вод верхньокрейдяного водоносного горизонту солями відбулося в основному в результаті проведення захисних заходів, спрямованих на поліпшення якісного складу підземних вод (зниження водовідбору на водозаборах Щедрищевський, Лісова дача, Метелкiнський, Боровської II і повна зупинка Новосиротинського водозабору в жовтні 1999 р.), а також зниження потужності виробництва на таких великих підприємствах як СДВП «Об'єднання Азот», ВАТ «Лисичанська сода»), що є основними джерелами забруднення підземних вод на цій ділянці.
Одночасно в підземних водах навколо водозаборів Новосиротинського та Лісова дача у підземній воді відбулося зменшення концентрацій солей по всій потужності водоносного горизонту на 0,1–10,0г/дм3.
В басейні р. Лугань водозабори експлуатується в більш складних умовах, що зумовлено впливом техногенних факторів в межах невеликих водозабірних площ діючих водозаборів.
Якісний склад підземних вод, що відбираються в долині р. Лугань відзначається нестабільністю.
Так, по Хорошанському водозабору відбулося зменшення мінералізації з 1395 мг/дм3 до 1342 мг/дм3, загальної жорсткості з 15 ммоль/дм3 до 14,3 ммоль/дм3. На водозаборах м. Луганська №№ 1, 2, 4 мінералізація зменшилась, відповідно на 64 мг/дм3, 13 мг/дм3, 18 мг/дм3, загальна жорсткість – на 1,0 ммоль/дм3, 0,5 ммоль/дм3, а по водозабору №4 збільшилась на 0,4 ммоль/дм3.
На водозаборах № 1а, 3 м. Луганську та Менчикурівському водозаборі мінералізація збільшилась на 13 мг/дм3, 11 мг/дм3 і 98 мг/дм3, загальна жорсткість на 1,4 ммоль/дм3, 0,4 ммоль/дм3 і 0,4 ммоль/дм3. Крім того, в підземних водах відмічається підвищений вміст марганцю до 1,7375 мг/дм3, літію до 0,765 мг/дм3, брому до 4,31 мг/дм3.
В створах водозаборів в р. Лугань води в характеризуються підвищенням мінералізації на 17-185 мг/дм3.
Окрім водовідбору на стан підземних вод впливають інші порушуючи фактори: зрошення, підтоплення, підпір ґрунтових вод.
На ділянках підземних вод, яки приурочені до масивів зрошення, в 2001 р. середньорічні рівні у порівняні з 2000 р. знизились на 0,25 – 0,61 м, мінералізація підземних вод змінюється від зменшення на 9 мг/дм3 до збільшення на 105 мг/дм3.
На ділянці

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6