Проведений модельний експеримент, метою якого було одержати відповідь на питання, чи зможе викликати відкачка у верхньокрейдяному водоносному горизонті більш-менш суттєве зниження рівня у четвертинному горизонті. У разі позитивної відповіді можна було б, по-перше, через проведення дослідної відкачки визначити параметри водоносних горизонтів і роздільного шару, а по-друге, видається досить реальною пропозиція за допомогою такої відкачки керувати режимом підземних вод верхнього водоносного горизонту. Мається на увазі ідея за допомогою штучної інтенсифікації перетікання до верхньокрейдяного горизонту утворити у четвертинному горизонті воронку, до якої має бути спрямований потік вільного гасу. Остаточний висновок про можливість керування режимом підземних вод четвертинного горизонту за'-лежить від того, яким за результатами подальших досліджень виявиться величина проникності роздільного шару. Якщо коефіцієнт фільтрації роздільного шару буде мати значення приблизно 10-3 м/доб, таке припущення видається досить реальним. За даними по всіх існуючих спостережних свердловинах у районі досліджень була побудована карта гідроізогіпс водоносного горизонту у четвертинних відкладах. Потім був проведений аналіз просторового розташування всіх існуючих на даний момент свердловин. У місцях надмірного їх скупчення видається доцільним вилучення найменш інформативних свердловин з режимної мережі, оскільки вони практично не впливають на точність оцінки гідрогеологічної ситуації.

З метою з'ясування можливості забруднення розчиненими нафтопродуктами водоносного горизонту верхньокрейдяних відкладів шляхом перетікання забруднених вод з горизонту четвертинних відкладів планується в зонах із максимальним забрудненням пробурити принаймні дві свердловини на верхньокрейдяний водоносний горизонт. При бурінні необхідно звернути особливу увагу на герметизацію затрубного простору свердловин, щоб уникнути дренування нафтопродуктів у водоносний горизонт верхньокрейдяних відкладів.