Невеликі повторюються щороку, але найбільші на Дністрі спостерігаються через 10—11 років. Зокре-ма1, зафіксовані дуже високі рівні води в річці під час паводків у 1868 році, а також у 1941, 1969, 1980 та 1989 роках. Середня тривалість паводків 10—25 днів. Рівень води в річці піднімався в цей період на 0,5—2 і навіть до 6 м за добу.
Для річок з весняною повінню характерні повені у березні— квітні, пов'язані з таненням снігу, а також значні підняття рів-ня під час літніх дощів чи, зимових відлиг. У роки із сухим лі-том на цих річках спостерігається межень.
Загалом на річках Івано-Франківської області 60—70% річ-кового стоку припадає на весняно-літній період. Малий стік узим-ку обумовлюється тим, що на більшості річок утворюється льо-довий покрив. Як правило, він не стійкими і триває на рівнинних річках 2—2,5, а на гірських — 3—3,5 місяця. Формуватися льо-достав починає в кінці листопада, стаючи порівняно стійким у третій декаді грудня. Скресають річки в кінці лютого, але в більшості випадків—на початку березня. Льодохід триває 2—5 днів.
Дністер. Дністер є другою за величиною річкою України ма-ючи довжину 1362 км. Початок бере із Східних Бескидів у ме-жах Львівської області на висоті 920 м над рівнем моря. Через Івано-Франківщину Дністер протікає протягом 200 км, маючи характер типової рівнинної річки. Долина його порівняно широ-ка у північній частині області, а нижче с. Нижнева стає вузькою і глибокою, каньйоноподібною. Відзначається вона також знач-ною звивистістю, численними мандрами.
На Карпатські притоки Дністра припадає до 70% площі во-дозбору в межах Івано-Франківської області. Найбільші з них— Свіча (107 км), Лімниця (122 км), Бистриця Солотвинська (84 км), Бистриця Надвірнянська (93 км). З Опільських приток найдовші —Свірж (69 км), Гнила Липа (86 км), Нараївка (56 км), а з Покутських — Тлумач, Хотимирка, Лемець, довжина яких не перевищує 35 км.
Живлення Дністра мішане, з переважанням снігового. Харак-терна весняна повінь, яку спричиняє танення снігу і підняття рівня води у Карпатських та Подільських притоках. Великі паводки, про які сказано вище, спричинені водами Карпатських приток, а тому Дністер за типом належить до річок з паводко-вим режимом. Наприклад, у Галичі щороку спостерігається по-над 200 паводків заввишки від 0,5 до 5 м. Найбільше їх буває в березні, а також у червні й серпні.
Взимку Дністер майже завжди замерзає. Льодостав триває в різні роки від кількох до 90 днів, наступаючи у листопаді або грудні. Скресання річки починається переважно в кінці лютого і триває льодохід 5—8 днів.
Прут. Це друга за величиною річка Івано-Франківщини, яка і в її межах бере початок. Витік Пруту — на висоті 1750 м, у сідловині між Говерлою і Брескулом. Довжина річки до місця впадання в Дунай становить 910 км, а в межах області протяж-ність Пруту до 150 км.
У верхній течії це типова гірська річка, що прорізає гірські хребти глибокою долиною у напрямку з півдня на північ. Русло її ускладнене великою кількістю порогів і водоспадів. Вихо-дячи з передгір'я, Прут повертає на південний схід, зберігаючи гірський характер течії, але утворює вниз по течії широку долину з густою сіткою рукавів і старих річищ Найбільші праві притоки Пруту — Пістинька (56 км), Рибниця (54 км), Черемош (80 км), а ліва — Чорнява (62 км).
Для річки характерний паводковий режим. Найвищі підняття рівня спричинені літніми затяжними дощами в горах Льодостав, як і на Дністрі, не стійкий, тривалістю в різні роки від 10 до 80 днів.
На території Івано-Франківщини їх мало. Найбільш поширеними є озера-стариці, характерні для всіх великих річок Передкарпаття і Поділля. Карстового походження озера найчастіше зустрічаються в межах Опілля та Прутсько-Дністровської височини. У масиві Чорногора є карозі озера, тоб-то льодовикового походження. До них відносяться Несамовите і Маричейка.
Невеликі верхові болота зустрічаються у високогір'ї (Заросляк, біля підніжжя г. Брескул), а також на річкових терасах (долини Лімниці і Молоди).