Кримські гори складаються з трьох майже паралельних пасом з крутими пд. І пологими пн. Схилами. Пасма розділені поздовжніми ерозійними зниженнями. Найвищим е Головне пасмо Кримських гір. Маг починається на Зх.Балаклавськими висотами (316м), найвищої вис. Досягає в центр, частині (1545м, г. Роман – Кош ) і закінчується на Сх. Феодосійськими висотами (310м). У західних і центр, частинах Головне пасмо становить майже суцільний т.ре, що складається з опалових гір, вирівняні безлісі вершини їх називають Яйлами .

В області понад 50 солоних озер ,що належать до 5 груп – Тарханкутської , Євпаторійської , Перекопської , Чонгаро – Арабатської та Керченської .

Ці озера мають значні запаси лікувальних грязей .

Найбільші з кримських озер – Сасик , т.ред ,Донузлав , Узунлар .За походженням озерні улоговини бувають тектонічні , рочкові , морські , льодовикові , карстові , вулканічні , завальні. Озер тектонічного походження на території України немає .

Крим є багатою Автономною Республікою на геологічні об’єкти.

Кримські гори

Озера Криму

Карлавські Сиваші – Являють собою мілководні лагуни, відокремлені від Чорного моря піщаною косою і сполучені з ним вузькою протокою.

Перекопські озера – до складу Перекопських озер входять 5 великих (з площею водного дзеркала від 12 до 37,5 кв. км.) озер – Старе, Красне, Киятське, Кирлеутське та Кирське і 4 невеликих (площею до 12 кв. км.) озера – т.реджу, Чайка, Пасурман.

Євпаторійські озера – налічує 14 озер, найбільші з них – Сасик, Кизил-Яр, Айбурське озеро, Мойноцьке озеро. Утворились в результаті відокремлення від моря піщаними пересипами вузьких морських заток або затоплення балок при підвищенні рівня моря.

Тарханкутська т.ре солоних озер. Вода за хімічним складом мало відрізняється від вод Чорного моря, виключенням є прісне озеро Ак-Мечетське, рівень якого завжди вищий рівня моря. До цієї групи входить найдовше (30км) і найглибше (27м) озеро Донузлав .

Херсонеська група озер. Найбільш великі з них: Кругле, Козаче, Комишеве .

2,1. Місцезнаходження даних об’єктів

Кримські гори простягаються в здовж південного узбережжя Кримського півострова майже стопятдесятикілометровою дугою , ширина якої близько 50км .

Озера Донузлав та Сасик розташовані на західній частині Криму .Озера Чокрацьке та Узунларське на сході Криму неподалік Керченської протоки .

Перекопські озера – група солених озер в Кримській області, між Каркінітською затокою Чорного моря і Сиваше

Карлавські Сиваші – група солоних озер у Чорноморському районі Кримської області, на Тарханкутському півострові.

Євпаторійські озера – група солоних озер у Кримській області, на узбережжі Чорного моря, поблизу м. Євпаторії

Донузлав – солоне озеро у Чорноморському і Сакському р-нах Кримської області на Тарханкутському п-ові.

Херсонеська група озер. Озера, які входять до цієї групи, находяться в т..-зх. Частині Криму, на Гераклейському п-ові.

Кругле озеро – Адаман – солоне озеро у т.реджуережнійму р-ні Кримської області у групі перекопських озер.

2,2. Причини їх утворення

Кримські гори .

За будовою земної кори вони пов’язані з Кримською тектонічною областю ,яка є частиною Альпійсько – Гімалайської складчастої зони .

Утворення озер .

Озера утворені в результаті затоплення морем берегових заток і відокремлення їх від моря пісочно-гравієсним пересипами .

Херсонеська група озер. Вони дуже малі, утворені невеликими затоками коротких балок, відділених від моря пісочними пересипами.

2,3. Їх опис ,характерні особливості .

Гірський Крим

Клімат гірського Криму є перехідним від степового континентального до средиземноморського. Зима м'яка в передгорї і помірно холодна на Головному пасмі: середня температура найхолоднішого місяця: від –0,5° (Сімферополь) до 3,8° (Ай-Петрі). Абсолютний мінімум –32° (Старий Крим).
Клімат Південного берега Криму середземноморський, близький до субтропічного. Для нього характерна дуже м'яка зима і помірно жарке посушливе літо. Середня температура лютого від +1,8° на сході Південнобережжя до +41° на заході. Абсолютний мінімум –15° у Ялті і –23° у Судаку. Середня температура найтеплішого місяця досягає +24,4°, а абсолютний максимум +39°. Сума активних температур складає 3700-4150°, что дозволяє вирощувати на Південному березі багато субтропічних культур.
На закінчення кліматичного огляду підкреслимо, що для Криму характерно не тільки недостатнє природне зволоження, т. і велика розмаїтість у розподілі опадів: 88,5% усієї площі півострова одержує від 300 до 500 мм опадів у рік; 2,6% — менш 300мм; 8,7% території — від 500 до 1000мм; більш 1000мм — всього 0,2% площі Криму [12].

На території республіки Крим налічується 1657 річок і тимчасових водотоків. Загальна їхня довжина складає 5996км. Однак абсолютна більшість з них — це малі, влітку майже всі водотоки пересихають. Річок довжиною більш 5км можна нарахувать всього 257. Найзначніші з річок по своєму географічному положенню розділяються на кілька т.р: ріки північного і північно-східного схилу Кримських гір (Салгір, найдовша річка півострова — 232км; Мокрий Індол — 27км; Чорохсу — 33км та ін.); ріки північно-західного схилу (Чорна — 41км; Бельбек — 63км; Кача — 69км; Альма — 84км; Західний Булганак — 52км та ін.); ріки Південного берега Криму (Учансу — 8,4км; Дерекойка — 12км; Улу-Узень — 15км; Демерджі — 14км; Улу-Узень Східний — 16км та ін.); річки-балки рівнинного Криму і Керченського півострова .

Воронки, карри, провальні улоговини та в глибині

— колодязі , шахти , печери . Найдовшою серед 800 карстових порожнин Кримських гір є Червона т.ре (13,1км) , найглибшою — Солдатська т.ре (500м). Головне пасмо маг дал на схід , вено