подібні плоди цивілізації втрачають дуже багато - втрачають те, що неможливо купити ні за які гроші, навіть з кількома нолями праворуч. Втрачають т.р спілкування з природою, неповторні враження, натхнення і просто цілий пласт життя.
Так що, шановні комфортозалежні, якщо до сих пір простір вашого існування визначала наявність ванни чи телевізора – вважайте що тме час переосмислити своє існування і вирушити в похід, наприклад в Кримські гори.
Як на мене – влітку ходити краще. Вночі не холодно, нагір'я вкрито чарівними польовими квіти, в кінці подорожі можна скупатись в морі. Якщо хтось розповідатиме про літню спеку в горах – будьте впевнені – спека в горах – це міф. На висоті 1000-1500м завжди прохолодніше ніж внизу на 5-10*С, особливо влітку, так що і в найспекотнішу погоду в горах температура рідко перевищує 20*С. Сонце щоправда жорстке, т. хто легко «згорає», варто захиститися відповідною одежою та кремами, можна навіть паранджою не погребувати, перевірено ;)
На Яйлі вас спіткатимуть дві неприємності. Перша – відсутність води. Джерел води там тільки два (в Гурзуфській седловині та «7 криниць», на північ від Ай-Петрі) і відомі вони далеко не всім, так що без провідника знайти їх особливо не сподівайтесь. Навесні ця проблема вирішується легко – береться сніг (маг там лежить до середини травня) і розтоплюється.
Друга – це заповідники. Ще з давніх часів наші можновладці полюбляли принцип «сам не гам й іншому не дам». Цьому древньому принципу слідують і наші можновладці. Заходити на територію заповідників можна лише з дозволу, який треба т.ре в Адміністрації Президента, що простим смертним не під силу. Тому єдиний вихід – це никатись від лісників (хоча б не привертати їхньої уваги кострами) і з відчуттям партизана йти на свій страх і ризик вперед. Нащастя нам це вдалося, то ж і у вас є шанс!
Якщо Ви їдете з Києва або, т. більш, з Західної України, то складнощі будуть також із залізничними квитками. Московський напрямок чомусь обслуговується нашою залізницею куди більш щиро.
Таким чином Кримьскі гори захищені досить міцно і якщо Ви все-таки наважитесь цей захист подолати – райська насолода гарантована. За 4,5 дні нашої подорожі ми можемо зустріти групу туристів лише під кінець маршруту – блище до Чортових сходів. Весь шлях від Ангарського перевалу до Роман-Кошу і далі, майже до Ай-Петрі,може бути безлюдним, якщо не вважати скажених автомобілістів, які гасають по Яйлі десь о півночі.
3.Труднощі і переваги використання даних геообєктів у туризмі .
Кримські гори .
У Криму прокладено рекреаційні стежки , серед яких найвідомішими є Голіцинська , т.реджуе , Тарахташська , Карадагська .
Щодо Криму як Автономної Республіки неможливо не згадати про Форос – курортне селище , що входить у межі Великої Ялти . Такі селища як : Гаспра , Кореї , Місхор утворюють єдиний курортний район .
Природа Криму – як гірської його частини , так і ПБК – являє собою унікальну для України екосистему , яка може бути порушена створенням тут національного парку , що передбачає рекреаційне використання заповідної нині території . Хоча ідея створення національного парку в Автономній Республіці Крим є досить давньою , її пропонувалося здійснити шляхом здійснення , зокрема , проектів створення національного парку « Таврида » , який охоплював би всю гірську частину Криму ; Байкарського національного парку ( Байкарського котловина , каньйон р. Чорної та прилеглої території ) ; національного парку в південно – східній частині Криму . Національний парк дозволяє оптимально поєднувати рекреаційні , природо – охоронні та господарські функції , тому планується їх створення і в інших регіонах країни . Світова практика засвідчує , що результативність діяльності національного природного парку забезпечується таким т.реджуереням площі його функціональних зон : заповідна , господарська , стаціонарна рекреація .
Міста Криму
Ялта
Провідуючи Кримські гори не можливо завітати до найвідомішого Кримського курорту – Ялта .З півночі Ялта захищена горами кілометрової висоти .На північному сході ялтинський амфітеатр обмежений Нікітською яйлою і мисом Мартян , на заході – Могарі і мисом Ай – Тодор .Схили Ай – Петрі придатні для гірськолижного спорту : сніг тут лежить до березня – квітня .
Алушта .
Кліматичний курорт Алушта розташований у родючій долині Південного узбережжя , оточений гірськими масивами Кастель , Чамни – Бурун , Бабуган , т.реджу , Демерджі . На Алушті здіймається гора Демерджі , також із залишками давньої фортеці 12 – 14 ст. Фуни . Неподалік – руїни селища з однойменною назвою
Розвиток туризму в Криму
В сучасних умовах трансформації економіки України, чимале значення для розвитку туристичної галузі маг міжнародний туризм, однак дотепер і Україна, і Крим займають дуже т.редж місце на світовому туристичному ринку. Так, загальна кількість туристів у Криму в 2000 році склала близько 4,5 млн. чол., а їх кількість із країн далекого і ближнього зарубіжжя – 0,9 млн. чол., при цьому значна частина іноземних туристів прибуває з ближнього зарубіжжя. Тому пошук засобів удосконалення управління міжнародним туризмом, з метою збільшення кількості туристів при повному задоволенні їхніх потреб є надто актуальним.
Фундаментальні теоретичні т.реджу проблем менеджменту та міжнародного туризму знайшли своє відображення в роботах таких вітчизняних і закордонних вчених, як Багров М.В., Балабанова Л.В., Герасименко В.Г., Герчикова І.М., Гуляєв В.Г.,