Гідрогеологія
Виходячи з геологічної літологічного складу умов заля-гання водовмісних порід в межах території досліджень виділяються наступні водоносні горизонти:
- водоносний горизонт в четвертинних відкладах;
- водоносний горизонт в верхньотортонських відкладах;
- водоносний горизонт в відкладах тираської світи;
- водоносний горизонт в відкладах опольської світи;
- водоносний горизонт в гельветських відкладах;
- водоносний горизонт в верхньокрейдових відкладах;
водоносний горизонт в юрських відкладах.
Нижче приводиться характеристика виділених водоносних горизонтів. Водоносний горизонт в четвертинних відкладах зв’язаний з алювіальними та делювіальними утвореннями.
В алювіальних відкладах водовміщуючими породами являються галечники та піски, які спостерігаються по долинам рік ??? та Золотої Липи, а також їх притоків. Потужність водовміщуючих ??? досягає 6 м.
Водоносний горизонт пластового типу з вільною поверхнею дзеркала води, яке залягає на глибині до 3,5 м. Перекриваються водоносні відклади лесовидними суглинками та глинами. В основному підстилаючими відкладами даного водоносного горизонту являються верхньокрейдові, рідше верхньотортонські утворення. Вода водоносного горизонту свобідно перетікає в нижележачі водоносні горизонти. Води безнапірні. Водозабезпеченість коливається від десятих частин до 3,0 л/с. Питомий дебіт 0,3-2,5 л/с.
Води прісні гідрокарбонатно-сульфатно-кальцеві. Режим водоносного горизонту безпосередньо знаходиться в прямій залежності від кількості атмосферних опадів і положення рівня води в ріках. Живлення відбувається інфільтраційним шляхом. Четвертинний водоносний горизонт дренується ріками, ярами та балками. Води цього водоносного горизонту використовуються населенням для побутових потреб.
В делювіальних утвореннях водовміщуючими відкладами являються тріщинуваті суглинки. Для них характерна незначна водонасиченість. Води, як правило, мають лінзовидний характер. Розмір лінз – перші метри.
Велика залежність від атмосферних опадів та кліматичних умов, незначні запаси води, які в основнoму не захищені від попадання шкідливих елементів, не дозволяють використовувати дані води для побутово-господарського призначення.
Зерхньотортонський водоносний горизонт розвинутий на вододільних поверхнях в межах розповсюдження відкладів верхньотортонського віку. Водовміщуючими відкладами являються піски, піскови та літотамнієві вапняки, які у вигляді лінз, спостерігаються серед глин. Літологічні особливості та характер залягання водовміщуючих порід визначає розповсюдженність верхньотортонського водоносного горизонту.
Даний водоносний горизонт В районі робіт має досить обмежене розповсюдження і зустрічається у вигляді малопотужних лінз. Потужність водовміщуючих порід перші метри. Глибина залягання від 2,0 до і 20,0 м. Дебіт води від 0,2 до 0,7 г/куб.дм. Мінералізація коливається від 0,2 до 0,7г/куб.дм. Водоносний горизонт безнапірний. Дренування горизонту проходе яружно-балковою системою, що значно скорочує за-паси води. Живлення здійснюється за рахунок інфільтрації атмосферних опадів.
На території досліджень водоносний горизонт в відкладах: тираської світи має обмежене розповсюдження. Водовміщуючими породами є вапняки, гіпси, ангідрити. Водоносний горизонт малодебітний і продуктивність його рідко сягає 1,3 куб.м/год. За хімічним складом води
ГЕОЛОГО-ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ РОДОВИЩА
ПРІСНИХ ПІДЗЕМНИХ ВОД
Найбільш древніми утвореннями, які вскриті свердловиною 90, являються породи сантонського ярусу верхньокрейдової епохи. Ці відклади пройдені свердловиною в інтервалі 6,0- 80,0 м. Породи сантонського ярусу мають широке розповсюдження, перекриваючи потужним шаром значну територію, включаючи площу родовища підземних вод. Сантонські відкла-ди залягають, практично, горизонтально. Представлені ці відклади вапняково-теригенною пачкою. Так в інтервалі 22,0 - 80, по даним све-рдловини 90, це вапняки білі, тріщинуваті, крейдоподібні. Серед вапня-ків спостерігаються прошарки пісковиків. В верх по розрізу вапняки поступово переходять в мергелі, які зустрінуті в Інтервалі 6,0-2-2,0 м. Мергелі сірого кольору, однорідні, тріщинуваті.
По площинам нашарування порід сантонського ярусу спостерігають-ся плями лімоніту. Тріщини заповнені глинистим матеріалом зеленого кольору.
Сантонські відклади представлені аналогічним розрізом і в інших районах досліджуваної території. Перекриваються породи сантонського ярусу відкладами неогену, на вододільних поверхнях, і четверти-нними по долинам річок та струмків.
Вскрита потужність сантонського ярусу становить 74,0 м.
Неогенові відклади в районі родовища представлені утвореннями верхньотортонського підярусу. Розповсюджені вони на вододільних поверхнях. Абсолютна відмітка підошви цих утворень становить 280 м.
Верхньотортонський підярус складений, в основному, глинами з прошарками пісковиків, пісків та літотамнієвих вапняків.
Глини сірого кольору, однорідні, слюдисті. По нашаруванню спостерігаються присипки алевролітового матеріалу.
Піски та пісковики сірого, жовтувато-сірого кольору, мілко-середньозернистої структури, кварц-польовошпатового складу.
Вапняки сірого, світло-сірого кольору. Уламки літотамній займа-ють до 90% об’єму породи. Цементуючий матеріал глинисто-вапняковистий. Потужність верхньотортонських відкладів до 30 м.
Утворення четвертинного віку представлені сучасними алювіальними та делювіальними відкладами.
Алювіальні відклади мають досить обмежене розповсюдження. Вони спостерігаються лише в долині струмка, залягаючи в підошві його пер-шої тераси, а також виповнюють сучасне русло.
Представлені алювіальні відклади пісчано-глинистим матеріалом. Пісок середньо-крупнозернистий погано відсортований. Глинистий ма-теріал темно-бурого кольору. Алювіальні відклади вміщують велику кількість залишків рослинності. Потужність алювію 1,0 м.
Делювіальні відклади суцільним шаром перекривають район родови-ща. Представлені ці відклади лесовидними суглинками бурого, палево-бурого кольору. Породи тріщинуваті. По стінкам тріщин та основній масі породи спостерігаються гідроокисли заліза у вигляді лімоніту. Потужність делювіальних відкладів досягає 5,0 м.
Розташування району родовища в межах південно-західної околиці Східно Європейської платформи обумовило його структурно-тектонічну будову. Для даної території характерно рідкі тектонічні нарушення скидового типу північно-західного простягання. В районі родовища породи залягають практично горизонтально.
В гідрогеологічному відношенні в межах родовища виділяються наступні водоносні горизонти (Рис.2.2, 2.3.):
- водоносний горизонт в четвертинних відкладах;
- водоносний горизонт в верхньотортонських відкладах;
- водоносний горизонт в верхньокрейдових відкладах.
ФОРМУВАННЯ, ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ ТА ОБГРУНТУВАННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ЗАПАСІВ ПІДЗЕМНИХ ВОД
Аналіз геологічної будови та гідрогеологічних умов формування прісних підземних вод експлуатаційної свердловини родовища в с. Татарів, Надвірнянського р-ну свідчить про те, що його запаси формуються за рахунок інфі-льтрації атмосферних опадів на площі водозабору і за рахунок перетікання підземних вод із залягаючих вище відкладів неогену. Площа інфільтрації атмосферних опадів, за даними топографічного плану, складає 45,4 кв.км, При мінімальному модулі живлення підземних вод в цьому районі, що
