0з = 46,4 х 5,1 = 236,6 л/с -=20,4 тис.куб.м/добу.

Гідродинамічний розрахунок пониження рівня підземних вод на родовищі проводимо при максимальному водовідборі (100 куб.м/добу) на період експлуатації. Розрахунок пониження рівня підземних вод проводимо для умов необмеженого в плані водоносного горизонту. Параметри для розрахунку приймаємо по результатах робіт проведених Львівською геологорозвідувальною експедицією по розвідці столових вод в м. Яремче, що знаходиться в аналогічних гідрогеологічних умовах (значення приймаємо мінімальні з запасом в розрахунках).

Для розрахунку використовуємо, відповідно до наших умов, формулу:

де: S – розрахункове пониження рівня в експлуатаційній свер-дловині;

km – коефіцієнт водопровідності порід кв.м/добу;

r – радіус свердловини;

Q – дебіт свердловини;

R – радіус впливу.

де – коефіцієнт рівнепровідності кв.м/добу;

t – термін експлуатації водозабору, 10000 діб.

Для розрахунків приймаємо:

km = І52 кв.м/добу; rc=0,1 м; Q=100 куб.м/добу

=9,9 х 106 кв.м/добу.

Згідно з наведеними вихідними даними пониження рівня підземних вод в експлуатаційній свердловині на кінцевий термін її експлуата-ції складатиме:

При потужності водоносного горизонту 20,0 м допустиме пониження рівня складатиме 10,0 м, а разрахункове пониження на кінцевий тер-мін експлуатації ??? (села) родовища підземних вод складає 1,6 м.

Отже, сумарний водовідбір 100 куб.м/добу можна вважати забезпеченим, поскільки розрахункове пониження, навіть з врахуванням максима-льних багаторічних природних коливань рівня, які не перевищують 2м, в межах максимально допустимого.

ЯКІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДЗЕМНИХ ВОД

Якісна характеристика прісних підземних вод ??? родовища приведена за даними лабораторних досліджень Одеського НДІ медичної реабілітації і курортології, а також додаткових досліджень проведених в лабораторіях Львівської ГРЕ ДГП "Західукргеологія" та Рогатинської райСЕС.

За данини досліджень, які проводились на протязі декількох років, хімічний склад води експлуатаційної свердловини стабілізувався в часі.

Води з свердловини прісні, гідрокарбонатво-сульфатно-хлоридні за аніонітам складом, та калій-натрій-кальцій-магнієві за катіонним складом. Мінералізація води 0,86 г/куб.дм.

Вміст в воді окремих макроелементів наведений в таблиці 4.1.

Вміст макроелементів

Макроелементи | Дата відбору 18.02.97 | Вміст, мг/куб. дм.

НСО3 | 409,2

SO4 | 200,0

Cl | 14,2

Na + К | I24,8

Са | 88,0

Мд | 20,2

Результати досліджень води з свердловини, проведені Одеським НДІ в литому 1997р. показали, що вода низької мінералізації, з переважа-нням гідрокарбонатного аніону. Катіони представлені натрієм, калієм, кальцієм та магнієм. Формула хімічного складу наступна:

Мікроелементи представлені (мг/куб. дм): хлором – 14,2, стронці-єм 0,5, міддю – 0,0016.

Вміст токсичних мікроелементів значно нижче гранично допустимих концентрацій (ГДК) для столових вод, або їх концентрація нижча чутливості методів визначення.

В таблиці 4.2 приводиться вміст токсичних елементів у воді з експлуатаційної свердловини ??? родовища.

Табл. 4.2.

Вміст мікроелементів.

Мікроелементи | Вміст

мг/куб.дх | ГДК ДЕСТ 878-93 мг/куб.дм

Нітрити |

не вияв. |

2,0

Нітрати |

2,5 |

50,0

Свинець |

0,049 |

0,1

Селен |

0,01 |

0,05

Кадмій |

0,0019 |

0,01

Цинк |

0,0051 |

5,0

Ванадій |

0,005 |

0,4

Ртуть |

не вияв. |

0,005

Хром |

0,015 |

0,5

Миш’як |

0,0005 |

0,05

Фтор |

0,7 |

1.5

Феноли |

не вияв. |

0,001

Вуглець |

8,0 |

8.0

Радій |

не вияв. |

5х10-7

Уран |

3,2x10-4 |

1,8

Аналізи води, які виконувались ???, свідчать про те, що санітарно-бактеріологічні показники води із свердловини 96 відповідають вимогам ДЕСТ 2874-82.

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОБГРУНТУ-ВАННЯ ЗОНИ САНІТАРНОЇ ОХОРОНИ ВОДОЗАБОРУ

Для збереження природного складу і якості підземних вод необхі-дно захищати від забруднення всю область живлення і площу розпов-сюдження водоносного горизонту, що експлуатується. Однак першочер-гова і найбільш сувора охорона необхідна безпосередньо на ділянках використання підземних вод для питних потреб, поскільки забруднення поблизу водозабору може швидко вплинути на якість води, що відбира-ється, порушити умови водовідбору і викликати інші небажані наслід-ки. Тому навколо водозабору створюється зона санітарної охорони (ЗСО), в якій виконуються спеціальні заходи, виключають можливі-сть попадання забруднень в водозабір і водоносний горизонт в рай-оні водозабору.

Захист водозабору в межах ЗСО реалізується, в першу чергу, з допо-могою системи обмежень і заборон деяких видів господарської діяль-ності і використання території. При необхідності проводяться тех-нічні заходи – винесення існуючих споруд і комунікацій, обладнання каналізації, очисних споруд і т. ін.

Розміри ХО повинні бути такими, щоб джерела забруднення, які мо-жуть з’явитися в районі водозабору, були віддалені за межі ЗСО на відстані при яких час руху до водозабору забруднень, які поступили у водоносний горизонт, буде не менший заданого. Для водозаборів, де запаси підземних вод дозволяють необмежену тривалість експлуатації водозабору, водоносний горизонт повинен бути захищення від будь-якого виду забруднення на необмежений термін.

У склад зони санітарної схорони входять три пояси: пояс суворо-го режиму, два пояси обмежень.

Межі ЗСО і поясів, що їх складають, встановлюють стосовно до кон-кретної продуктивності і схеми водозабору із врахуванням розвитку системи водозабору на перспективу, крім того враховуючи умови, а та-кож особливості характеру забруднюючих речовин.

Перший пояс ЗСО створюється для запобігання можливості випадко-вого або навмисного забруднення водозабірного або водопровідного обладнання, В цей пояс входить територія розташування водозабору, майданчиків всіх водопровідних споруд. Межі поясу встановлюються на відстані не меншій 30м від водозабору при використанні захищених підземних вод і на відстані не меншій 50м при використанні недостат-ньо захищених підземних вод.

Другий пояс ЗСО призначений для захисту водоносного горизонту одночасно від мікробних та хімічних забруднень, так як він розта-шований в середині третього поясу, призначенням якого е захист від хімічних забруднень. Основним параметром, що визначає відстань від межі другого поясу ЗСО до водозабору е розрахунковий час руху мік-робного забруднення з потоком підземних вод до водозабору. Цей час повинен бути достатнім для втрати патогенними мікроорганізмами жи-ттєдіяльності і вірулентності (здатність до несприятливого вили-ву на організм людини), тобто для ефективного самоочищення вод при переміщенні у водоносному пласті. При цьому адсорбція мікроор-ганізмів, що сприяє самоочищенні) не враховується, що приводить до завищення розмірів,