Третій пояс ЗСО призначений для захисту підземних вод від хімічного забруднення. Межі цього поясу також визначаються за допомогою гідродинамічних розрахунків, виходячи з умов, що коли за межами поясу у водоносний горизонт попадуть хімічні забруднення те вони не дося-гнуть водозабору, переміщуючись з підземними водами, або досягнуть його не раніше розрахункового часу, який приймається рівним проектному терміну експлуатації водозабору (10000 діб).

При визначенні положення меж поясу вважається, що хімічні речови-ни, які можуть попасти у водоносний пласт, стабільні, тобто не зміню-ють свій склад і концентрацію в результаті фізико-хімічної взаємо-дії з підземними водами та породами. Ця умовність, що дає запас в розрахунках розмірів ЗСО, є вимушеною у зв’язку з недостатньою вивченістю названих процесів і відповідних параметрів.

Завдання гідрогеологічного обґрунтування зони санітарної охорони водозабірних споруд зводиться до визначення параметрів (R) довжи-на ЗСО вверх за потоком підземних вод, (r) довжина ЗСО вниз за по-током підземних вод і () ширина ЗСО.

Розрахунок ЗСО проводимо згідно з вимогами БНІП 2.04.02-84, "По-ложення про порядок проектування і експлуатації зон санітарної охо-рони джерел водопостачання, затвердженого Головним державним сані-тарним лікарем 18.12.82р. за № 2640-82 та за методикою А. Є. Орадовської (2).

Для розрахунків приймаємо параметри, які були отримана при проведенні дослідно-фільтраційних робіт в свердловині № 90,а також за результатами пошуково-розвідувальних робіт виконаних в районі ???.

Водозабір, для якого розраховується ЗСО, представлений одною свердловиною з координатами X та У відносно довільно вибраної системи координат. (Рис, 5.1)

При обчисленні меж другого та третього поясів ЗСО використовуємо наступні параметри і величини:

Q – водовідбір водозабору, 100 куб.м/добу;

m – потужність водоносного горизонту, 20м;

n – пористість водовміщуючих порід, 0,05;

і – ухил природного потоку підземних вод, 0,001;

km – водопровідність водоносного горизонту, 152 куб.м/добу;

T2 – розрахунковий час для другого поясу 300, 200 діб

Т3 – розрахунковий час для третього поясу ЗСО, 10000 діб.

Розраховуємо одиничну витрату підземного потоку:

куб.м/добу.

Визначаємо положення водороздільної точки:

Для визначення ??? параметрів поясів ЗСО : R – вверх за потоком, r – вниз за потоком, – ширини, знаходимо безмірні параметри T2 та Т3

За таблицею 8 та графіком (рис.15) методики (2) визначаємо до-поміжні параметри

СИТУАЦІЙНИЙ ПЛАН І СХЕМА РОЗМІЩЕННЯ ЗОНИ САНІТАРНОЇ ОХОРОНИ (ЗСО) 2-ГО ТА 3-ГО ПОЯСУ

МАСШТАБ 1:25000

Вираховуємо розміри другого та третього поясів ЗСО:

довжина вверх за потоком:

- довжина вниз за потоком:

- ширина:

Отже, другий та тритій пояси 300 будуть характеризуватися таки-ми параметрами:

Довжина другого поясу ЗСО:

ширина другого поясу:

Довжина третього поясу ЗСО:

ширина третього поясу:

.

Для забезпечення необхідної якості прісних підземних вод ??? родовища проводяться приведені нижче основні водоохоронні заходи, які необхідно виконувати в зонах санітарної охорони. В першому поясі ЗСО:

забороняється проводити всі види будівництва, що не мають без-посереднього відношення до експлуатації свердловини;

територія поясу повинна бути спланована для відводу поверхне-вого стоку;

передбачаються суворі санітарно-технічні вимоги до конструк-ції водозабірних свердловин;

водозабірні свердловини повинні бути обладнані апаратурою для систематичного контролі» відповідно до фактичного дебіту при експлу-атації, який передбачений водозабором. В другому і третьому поясах ЗСО:

виявлення, тампонування (або відновлення ) всіх старих, непрацю-ючих свердловин, що можуть сприяти забрудненню водоносного горизон-ту;

регулювання буріння нових свердловин І будь-якого нового буді-вництва при обов'язковому погодженні з місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби;

заборонення закачування відпрацьованих вод в підземні горизо-нти, під земного складування твердих відходів і розробки надр землі, яка може призвести де забруднення водоносного горизонту;

забороняється розміщення складів паливно-мастильних матеріалів: а також складів отруто-хімікатів і мінеральних добрив, накопичувачів промстоків шламосховищ та інших об’єктів, що можуть викликати хіміч-не забруднення підземних вод;

своєчасне виконання необхідних заходів по санітарній охороні поверхневих водоймищ, які мають безпосередній гідравлічний зв’язок з водоносним горизонтом, що експлуатується.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ВИКОРИСТАННЮ РОДОВИЩА ТА ПРОВЕДЕННЮ ПОДАЛЬШИХ ГЕОЛОГОРОЗВІДУВАЛЬНИХ РОБІТ

З метою подальшого затвердження експлуатаційних запасів підземних мінеральних і прісних вед високих категорій в ДКЗ України необхідно під час експлуатації свердловини вести спостереження за якістю води, а також здійснювати постійні виміри їх дебіту та динамічного рівня води.

Виміри здійснювати 5 разів в місяць з метою прив'язки до регіональної мережі режимних спостережень.

Постійні спостереження за дебітом експлуатаційної свердловини потрібно вести на протязі 3 років, що забезпечить підрахунок експлуатаційних запасів родовища більш високих категорій.